Зберегти не можна спалити: думки експертів, чому не варто палити траву

Лише за кілька тижнів тепла в області сталося понад пів тисячі пожеж від займання торішньої трави та листя. У вогні загинуло двоє людей. Скільки дрібних і корисних тваринок залишилося обвугленими на згарищах — полічити не можливо. На жаль, майже 100% таких пожеж люди влаштовують навмисно, не бажаючи думати про наслідки своїх дій. «Полтавська хвиля» поспілкувалася з експертами про небезпеку паління трави.

«Такі пожежі важко загасити»

За словами прессекретарки ГУ ДСНС Полтавщини Світлани Рибалко, кількість пожеж на відкритих територіях почала збільшуватися 2 тижні тому. Рятувальники почали фіксувати від 20 до 50 пожеж за добу. Одні з наймасштабніших пожеж виникли в Новосанжарському й Хорольському районах, де загорівся очерет на площі понад 40 га.

«Такі пожежі важко загасити. Адже вогонь поширюється дуже швидко, бо великі пориви вітру роздмухують вогонь на величезні території. Оскільки місцевість була болотиста, то автомобілі не завжди можуть проїхати на територію пожежі. Подібні пожежі можуть тривати від години до ранку. Коли горить очерет, то полум’я дуже високе, до 2–3 метрів і більше».

«Вигорають великі площі. Це велика шкода для навколишнього середовища екосистеми області. Тим більш горить усе в середині полум’я, те що не встигає врятуватися. Ми дуже сподіваємося, що палії матимуть загальний осуд. Сподіваємося, що люди почнуть замислюватися, якої шкоди вони наносять».

«Після таких пожеж земля стає “мертвою”»

Технічний фахівець ГО «Еколтава» Максим Макуха розповів виданню, що випалювання трави — це справжній стрес для живих істот. Адже полум’я знищує не лише суху траву, а й маленьких ссавців — їжаків, мишей, зайців, птахів. Також від вогню страждає життя під землею.

«Термічному шоку піддається кілька сантиметрів верхнього найродючішого шару ґрунту. Є такий аргумент, що в попелі є корисні речовини. Але від вогню більше шкоди, аніж користі від цього попелу, який залишається. Деякі люди аргументують тим, що траві можуть мешкати шкідники», — каже Макуха.

За словами Макухи, зібрані бур’яни можна компостувати або залишати скошеним на землі. Листя можна залишати біля дерев, адже після розкладання корисні хімічні елементи як азот, фосфор калій знову потрапляють до коріння.

«Земля, яка незахищена рослинами, страждає від повітряної і водяної ерозії. Якщо вигрібаємо і спалюємо листя, то з кожним роком відбираємо в дерев поживні речовими, якими вони могли харчуватися. Також листя як покривало, наприклад, взимку від заморозків зручніше себе почувають хробаки, які формують родючість ґрунтів».

Також технічний фахівець розповів, що під час тління листя виділяє діоксини, канцерогени, які шкідливі для здоров’я. Тим більш, листя з дерев, які ростуть у місті, вбирають у себе вуличний пил і важкі метали, які під час згорання потрапляють у повітря.

Кожен палій трави — убивця

Від спалювання сухої рослинності страждає біорізноманіття. За словами професора кафедри екології ПДАУ Павла Писаренка, від вогню гине тваринний світ, зокрема зайці, равлики та комахи. Повітря наповнюється канцерогенами та сполуками сірки:

«Як стверджують лікарі, задимлення території може приводити до астми та інших негативних наслідків. Тобто страждають усі. Також від вогню згорає верхній родючий шар землі».

Писаренко каже, що в Європі листя не вигрібають та не спалюють, адже воно є природним та органічним добривом. Найкращий вибір — це компостування.

«У листі скуплюються канцерогени, тому його не можна спалювати, краще компостувати. Взагалі, наш студент винайшов як з опалого листя робити папір. На мій погляд, оскільки ця весна холодна, тому пожеж виникає менше ніж торік».

Професор кафедри розповів, що для студентів є спеціальна дисципліна «збереження біорізноманіття». Також проводяться акції для збереження природи.

Компостувати чи подрібнювати

Проблема боротьби із сухостоєм актуальна і для приватних угідь. Адже щовесни, перед посадковим сезоном кожен садовод-городник стикається з питанням, що робити з торішньою травою. Соціально активні полтавці жваво обговорюють різні засоби, приладдя та методи, за допомогою яких можна позбавитись минулорічних рослин. Серед іншого пропонують використовувати спеціальні насадки для мотокоси, або садові подрібнювачі. Одна з таких дискусій у полтавському фейсбуці розрослася під постом головної редакторки видання «Коло» Тетяни Цирульник. Даємо живе посилання на допис — можливо якісь із порад стануть вам у пригоді.

Довідка: у 2020 році збільшили штрафи за самовільне випалювання трави. За підпал трави природно-заповідного фонду для громадян штраф становить від 6 тис. 120 грн до 12 тис. 240 грн. Для посадовців сума штрафу більша — 21 тис. 420 грн до 30 тис. 600 грн. За спалювання залишків рослин сума штрафу від 3 тис. 60 грн до 6 тис. 120 грн для громадян. Для посадовців — від 15 тис. 300 грн до 21 тис. 420 грн.