200 тисяч переселенців на Полтавщині: у яких умовах живуть ті, хто виїхав з-під обстрілів
З 24 лютого і по нині на Полтавщину з «гарячих точок» прибуло 128 тисяч вимушених переселенців. Проте це тільки зареєстровані офіційно — реальні цифри значно вищі.
Як область справляється з новими жителями Полтавщини, які організовує для них умови, дізналася «Полтавська Хвиля».
200 тисяч нових мешканців Полтавщини: як з цим справляється область
За словами голови Полтавської облради Олександра Біленького, нині в області проживає до 200 тисяч вимушених переселенців. З них — 128 тисяч офіційно зареєстровані. Не поспішають оформлювати статус ВПО (внутрішньо переміщеної особи) чоловіки. За словами Олександра Біленького, вони «бояться, що після реєстрації їх заберуть у військкомат».
Але навіть така кількість ВПО складає 20% від населення усієї області. Саме тому, перед Полтавщиною постало кілька важливих проблем: де поселити вимушених переселенців та як забезпечити їх усім необхідним.
«Розміщення внутрішньо переміщених осіб, їх харчування та інша допомога — це великий шматок роботи не лише влади, а і волонтерів та просто жителів, які надають свою домівку під час російської агресії. Ми (область - авт.) безкоштовно надаємо прихисток в комунальних закладах, тричі годуємо. Бізнес також допомагає. Так, наприклад, деякі готелі надають знижки до 75%. Також надає допомогу муніципалітет», — зауважив Олександр Біленький.
Водночас деякі громади зіткнулися з економічними проблемами. Надходження до місцевих бюджетів впали. Декілька громад вже заявляють про технічний дефолт. Саме тому, вони не спроможні повною мірою забезпечувати внутрішньо переміщених осіб. Так, область веде комунікацію з громадами, фіксує їхні потреби, проте сама вже не справляється.
Через це, область звернулася за допомогою до міжнародних організацій.
«Першою була міжнародна продовольча програма ООН для людей, що постраждали від війни, не лише ВПО. Зараз відбулась комунікація з Міжнародною організацією з міграції (МОМ). Вірю, що у нас вийде багатовекторна співпраця: від ремонту житла до грошових персональних виплат. Сподіваюсь на подальшу співпрацю», — повідомив Біленький.
Міжнародна організація з міграції: допомога Полтавщині
12 травня представники МОМ прибули на Полтавщину з допомогою: 19 тисячами ковдр для вимушених переселенців. Таку гуманітарну допомогу українцям передала Канада.
Ковдри розподілять між громадами, які того потребують.
«Це лише невелика частина тієї допомоги, яку надає Канада через Міжнародну організацію з міграції, і ми вдячні цьому донору за готовність підтримувати гуманітарні зусилля, – повідомила Юлія Сибірянська, менеджерка Відділу надзвичайних ситуацій та стабілізації Представництва МОМ в Україні, – Ми також розпочали програму з ремонту тимчасового житла і багатоцільовий проєкт з надання грошової допомоги на західній та у центральній Україні. Ми шукаємо можливості для розширення цього реагування на східні регіони, докладаючи зусиль, щоб не залишити нікого осторонь. Окрім того, ми прагнемо підтримати відновлення України завдяки середньо- та довгостроковим рішенням проблеми з житлом, зміцненню економічної стійкості, також підтримці розвитку та згуртуванню громад».
На зустріч із представниками Міжнародної організації з міграції прибули й представники кількох громад області.
Як повідомляє селищний голова Новосанжарської громади Геннадій Супрун, у їхню громаду заїхало багато людей зовсім без речей.
«У Новосанжарській громаді 3193 внутрішньо переміщені особи. З першого дня людям, що приїжджали, подобалось розміщення, вони телефонували своїм знайомим, родичам. Тому в нашій громаді, мабуть, найбільше вимушених переселенців по області. Розміщались у приватних секторах, так і в закладах комунальної власності. У нас є санаторій-профілакторій “Антей”, де розміщено близько 150 переселенців. Багато випадків, коли люди приїжджають зовсім без речей і потребують абсолютно всього. І у такому випадку допомога дуже потрібна».
Як повідомляє голова Опішнянської громади Микола Різник, до них прибуло 1500 осіб, що складає близько 20% від всього населення громади. Через це вони вже ледве справляються.
Саме тому, зауважує Микола Різник, їм необхідна допомога як від Полтавської облради, так і від міжнародних організацій, які готові підтримувати у такий надважкий час.
Для того, аби наочно показати, у яких різних умовах перебувають переселенці на Полтавщині, представників МОМ запросили на дві локації: у Сухорабівську загальноосвітню школу та у Решетилівський аграрний ліцей. Обидва заклади знаходяться на території Решетилівської громади.
Першим відвідали Сухорабівську школу, розраховану на 300 дітей. Через незаповненість класів, заклад вже рік не працює. А під час війни школу використовують як прихисток для вимушених переселенців.
Сама будівля побудована ще у 30-их роках минулого століття. За словами Решетилівської міської голови Оксани Дядюнової, не зважаючи на вік, будинок добротний, теплий, хоча і потребує ремонту.
Нині у закладі уже два місяці проживають 75 осіб. Вони ночують у спальних кімнатах, колишніх класах. Задля цього мешканці Сухорабівки допомогли з ліжками та постільною білизною.
Готують вимушені переселенці у шкільній їдальні, разом і одразу на всіх. Прибирають територію також самі. Оскільки грошей на зарплати для обслугового персоналу в громади немає.
«Основна частина внутрішньо переміщених осіб приїхала з Харкова. Прибували автобусами, ми їх приймали одразу, адже були готові. Ми закупили бойлери, пральні машини, холодильники, морозилки, — зауважила Оксана Дядюнова. За її словами, нині необхідна допомога у забезпеченні продуктів харчування, засобів гігієни, — Та і саме житло хотілось би довести до якіснішого рівня. Бо багато людей в одній кімнаті».
У одній з кімнат ми зустріли Лілію. Вона — учителька з Харкова. Каже, що навіть у такий час навчає дітей. Щоправда, дистанційно. І з Харкова втекла з кількома речами та чорною кішкою, яка тепер муркотить у неї на ліжку.
Лілія — не єдина, хто зміг забрати свою домашню тваринку з-під обстрілів. Так, у Сухорабівській школі нині живе мопс, французький бульдог та дві кішки. Усі вони приїхали зі своїми господарями.
Наступна локація — Решетилівський професійний ліцей, у якому нині проживає 175 внутрішньо переміщених осіб. З них 41 дитина.
Тут умови значно кращі, ніж у Сухорабівській школі. Загалом ліцей розмістив тимчасових мешканців у двох гуртожитках. Один із них два роки тому був капітально відремонтований. Загалом на ремонт тоді витратили близько 27 мільйонів гривень.
«Наші гуртожитки гарно забезпечені всіма умовами, що потрібно для ВПО. Житло секційного типу. В кожній секції 4 кімнати, для них окрема туалетна кімната та душова кабіна, це забезпечує всі гігієнічні норми. Хочу подякувати волонтерським організаціям, що допомагають, так як частина ВПО навіть не мали в що переодягнутися. На сьогодні люди забезпечені всім. Але ще один гуртожиток потребує ремонту для комфортнішого перебування переселенців», — зауважила Ніла Спільна, директорка Решетилівського аграрного ліцею
Полтавщина готова й надалі приймати усіх, хто зміг виїхати з «гарячих точок» і потребує житла. Проте для забезпечення належних умов, громадам області не вистачає ресурсів.
Саме тому область розраховує на допомогу від партнерів. Які, своєю чергою, обіцяють зробити усе, що у їхніх силах.
До слова, представники МОМ зауважили, що надають вимушеним переселенцям психологічну допомогу. Для тих, хто бажає її отримати, гаряча лінія емоційної підтримки: 0 800 211 444. Це безкоштовно та конфіденційно.
Нагадаємо, що в інформаційному потоці, важливо не розпорошуватись на сотні джерел, аби зберігати спокій. Ми замість вас моніторимо всі офіційні джерела та оперативно збираємо в одному місці всю найсвіжішу та перевірену інформацію:
Не забудьте також підписатись на наш телеграм-канал, у якому ми даємо тільки важливу інформацію про перебіг війни.
