Бійки, пиятика та трохи еротики: гоголівці відкрили сезон прем'єрою «Тараса Бульби»

Свій 86-й театральний сезон Полтавський академічний музично-драматичний театр імені М. В. Гоголя розпочав раніше. Традицію відкривати сезон на початку вересня цього року змінили. Першу прем'єру сезону дарують глядачам 24 серпня — до 30-річчя Незалежності України.

Гоголівці ніколи не шукають легких шляхів, і нинішня прем'єра — не виключення. Взяли високу планку та поставили на рідній сцені легендарний твір Миколи Гоголя «Тарас Бульба». Автор інсценізації та режисер — заслужений діяч мистецтв України Сергій Павлюк.

Це восьма режисерська робота Сергія Павлюка в Полтаві. За особистим ліком постановника, «Тарас «Бульба» у Полтаві — його 110-та прем'єра за 15 років.

Матеріал обрав директор театру Олексій Андрієнко. Він і дав замовлення режисеру. Щоправда, спочатку виставу планували на 14 жовтня. На початку літа дату перенесли на сім тижнів раніше.

«Ставити Гоголя в Полтаві — сам Бог велів. Терміново перенесли дату, тому довелося здвинути інші постановки і надати перевагу полтавському театру. З яким співпрацюю вже шостий рік. Працювали у два етапи. Перша читка тривала два тижня на початку червня — перед відпусткою акторів. За місяць, після їх виходу відпустки, попрацювали ще два тижні. Якщо реально порахувати, виставу готували днів 20», — розповідає режисер.

Працюючи над виставою, режисер бачив виклики недоброї слави, що здобула легендарна повість Гоголя. Адже її давно називають антиукраїнською і проімперською. Попри те, що перша версія повісті, видана у 1835 році, була більш українською за сім років друком виходить друга редакція, де козаки присягають на вірність Російській Імперії.

«Свого часу Бортко зняв кіно, де всі козаки, на чолі з Богданом Ступкою, помирали «за Русь матушку». І це якраз той момент, з яким важко боротися. Є ще один нюанс. Кожен автор в імена своїх героїв вкладає сенс. Завжди думав, що тут «бульба» — це картопля. Але насправді Бульба — це бульбашка. Від горілки, вина чи, перепрошую, з носа. А ще — на фоні красивих слів про Батьківщину, релігію, братерство було постійне пияцтво. Страшна річ була. Бо в текстах — все що робилося, робиться по п'яні. Мені незрозуміла ця мотивація Гоголя, чому герої козаки написані через алкоголізм», — каже постановник.

А тему пияцтва у виставі розкрили сповна. Тут п'ють практично всі та з будь-якого приводу. Чи то бурсаки гуляють в Києві, чи сини повертаються додому після навчання. За участі горілки знайомляться, приймають до козацького братерства, випробовують молодих вояків чи святкують перемогу. Оковитою заливаються, згадуючи бувальщину та поминаючи полеглих побратимів. А коли кошовий отаман дорікає козакам, що ті напилися, тримаючи облогу міста, у відповідь чує звинувачення, що в поході чи під час війни ніхто не п'є, а маятися без діла козаку не личить, тож ніякий закон не забороняє підняти чарку. Горілкою обливаються і нею додають собі сміливості.

«Проблема, коли через чоловічу браваду, бажання воювати, гинуть сини, гине Бульба, гине багато людей. Хоча й говорить нібито про правильні речі. Він говорить, що хоче війни — а війни немає. Потім знаходить привід воювати. Війну виправдовує, що бореться за щось. Така складність у цьому матеріалі», — каже Павлюк.

І додає, що вистава про братерство та вірність — родині й державі. А ще — про жіночу трагедію.

«Окрім того, що ми ставимо про Україну, про українську незалежність, братерство козаків, є проблематика Тараса Бульби. Не так важливо, який він був герой. Але він втратив рід, втратив обох синів. В кінці залишається лише одна жінка Тараса. Як би це пафосно не звучало, це символ України, що залишається сама, наодинці зі своїми проблемами», — пояснює режисер.

Постановникам та акторам вдалося створити видовищну виставу: красиві костюми, яскраві та символічні образи, динамічні сценічні бійки.

Сцена кохання Андрія та польської панночки Владислави сповнена ніжності та пристрасті. Чудове режисерське рішення використати дзеркало і ванну з піною додали пікантності.

Взагалі, у виставі активно використовують воду — в ній Остапа й Андрія не тільки дорослими, але й в ретроспективі ще малими. Варто зауважити, окрім дорослих акторів участь у виставі беруть діти.

«Це діти акторів театру. Тимофій Зінченко, Катерина Жмурко, а також хлопчик Володя зі студії «Домінус». Виконують ролі малих синів Тараса і малої панночки Владислави. Це у нас вже акторські династії», — розповідає керівниця літературно-драматургічної частини театру Ольга Коваленко.

У виставі звучить виключно фольклорна музика. Виконавці — тріо «Стрибожі внуці». Окрім довершеного багатоголосся, використовують народні інструменти. Як-от «козу» та справжню українську ліру. Музичний інструмент виготовили на замовлення спеціально для цієї вистави.

«Майстер, який виготовляв ліру, Назар, взяв за основу зображення з моєї улюбленої картини — «Сад земних насолод» Ієроніма Босха. Він зробив копію цієї ліри. А ще ми з'ясували, що в Україні жінки не мали права торкатися лір. У нас із лірою працюють дівчата», — пояснює Павлюк.

Тріо «Стрибожі внуці» є активними учасницями вистави і є єдиними, хто перебуває на сцені упродовж усього дійства. Вони водночас усередині подій та над ними — чорні ворони у гнізді.

Декорації вистави продумані до найменших дрібниць, рясніють тонкими елементами та відображають події вистави. Центральна композиція — символічне дерево роду, яке також з'єднує небо і землю.

Автор декорацій та художник-постановник вистави — Ірина Кліменченко.

Ролі виконують:

Тарас Бульба — заслужений артист України Олександр Любченко,

дружина Тараса — заслужена артистка України Катерина Філатова,

Остап — Тарас Краюха,

Андрій — Олександр Бородавка,

польська панночка Владислава — Юліана Романова,

кошовий — Сергій Озерянко.

Кирдяга — народний артист України Василь Голуб,

козак Могила — заслужений артист України Богдан Чернявський,

воєвода — Володимир Філатов,

татарка — Мар'яна Мошар,

козак Шило — заслужений артист України Володимир Морус,

старий козак — заслужений артист України Олег Шеремет,

козак Метелиця — Віталій Крапіва,

козак Коваль — Геннадій Продайко,

поранені козаки — Сергій Жмурко, Тимофій Зінченко

Мордихай — Олександр Князь,

Янкель — Максим Дашевський,

ворони — Аліна Жмурко, Аліна Зінченко, Людмила Повар.

козаки, поляки, семінарісти, дівчата — артисти балету.

На прем'єрні покази «Тарас Бульба» на 24, 25 та 26 серпня квитки практично продані — залишилися поодинокі місця на третьому ярусі балкону.

Наступного разу нагода побачити виставу буде в глядачів у вересні: 18 та 19 числа. Вартість квитків 120-250 грн.

Спеціально для «Полтавської хвилі» Ольга Стенько