Бобка, ракло та лопездрики: чи знаєте ви полтавські діалектизми? (відео)

21 лютого у всьому світі відзначають Міжнародний день рідної мови. Й оскільки мова динамічна та постійно змінюється, вона не обмежується виключно літературним варіантом. Її важливою складовою є діалектизми.

До Дня рідної мови «Полтавська Хвиля» перевірила полтавців на знання діалектів. Ми запитували значення слів: бобка, брехунець, вошколупитись, дирчик, жлуктити, здибанка, кажен, стоянка/стоянець, лампічити, лаштопа, лопездрики, мармиза, миндики, мньохатись, припинда, пувиця. І, як показує наше опитування, для багатьох містян ці слова — зовсім нові.

Результати опитування, а також правильне значення вищеперерахованих діалектизмів — дивіться у нашому відео.

Діалектизми — важливі та живильні джерела літературної мови, вважає доктор філологічних наук Микола Степаненко.

«Діалектизми — це фундамент, на якому базується будь-яка мова.І українська мова постала саме на концентрації діалектів: південно-західного, південно-східного і північного. І сьогодні ми з діалектного виру повертаємо в лоно літературної мови ті слова, які є природними. Наприклад, сполучник "позаяк". У російській мові його немає, і коли укладали словники в радянську добу, вилучили його і закріпили за ним статус маркованого. Сьогодні ми надаємо йому сутність загальновживаного, і він активно побутує в усіх сферах. І таких слів — сонмище є. Бо ми переживаємо процес формування літературної мови в проєкції надання їй тих сутностей, які були незаконно відібрані у неї», — розповідає Микола Степаненко.

За його словами, діалектизми не варто порівнювати з суржиком. Оскільки «діалект — це природне явище, яке йде від лона нашого». Тоді як суржик — це мутоване явище, схрещування споріднених мов.