Чим пропонують замінити «Колону Слави» та «Пам’ятник на місці відпочинку Петра I» у Полтаві

Полтавський офіс Інституту Нацпам'яті запропонував ймовірні варіанти сенсів, які можна було б винести на конкурс пам'ятників на заміну імперським.

Імперські пропагандистські пам'ятники у Полтаві відображають період XVII-XVIII століття. У Інституті Нацпам'яті пропонують замінити їх на нові, але україноцентричні.

«На місці демонтованих об’єктів не повинні зяяти діри», — йдеться у повідомленні.

Російський імперський маркер «Пам’ятник на місці відпочинку Петра I» запропонували замінити меморіалом «Мазепинці».

«Логічно було б створити поруч із вулицею, що названа на честь мазепинця, гетьмана Пилипа Орлика, тобто на місці російського імперського маркера «Відпочинок московського царя Пєтра». Меморіал має увічнити пам’ять не лише Пилипа Орлика, а й кошового отамана Запорізького козацтва Костя Гордієнка та інших уродженців Полтавщини, які склали першу політичну еміграцію: це й Федір Нахимовський, і Клим Довгополий, і Дмитро Горленко, і Григір Орлик, і племінник Мазепи Андрій Войнаровський, і представники козацьких старшинських родів Полтавщини. Це родини Мировичів (зокрема й генеральний бунчужний Федір Мирович) та Горленків (зокрема Дмитро Горленко). Постійно з дипломатичною місією в Європі перебували Дмитро Горленко та брати Мировичі — Федір та Іван. Це й Генеральний осавул Григорій Герцик, Атанас, Іван і Ганна — діти полтавського полковника Павла Герцика. Ганна стала дружиною Пилипа Орлика, розділила з ним всі складнощі життя в еміграції, була надійним помічником у політичних справах. Її брати належали до уряду Пилипа Орлика, виконували дипломатичні доручення гетьмана. За свідченням Пилипа Орлика, всі вони допомагали у розробленні Конституції 1710 року», — йдеться у повідомленні.

На місці пам’ятного знака гауляйтеру пєтра пєрвого, окупанту-московиту, коменданту Полтави Кєліну має бути меморіал полковникам Полтавського полку Гетьманщини, в т.ч. й Іванові Левенцю

«Іван Левенець підтримав воєнно-політичний виступ гетьмана Івана Мазепи. Досі завдяки пам’ятнику Келіну культивується імперський міф про «героїчну оборону Полтави від шведських загарбників». Так вбивали пам’ять про Івана Левенця та Полтавський полк. Саме Левенець брав участь у нараді у Батурині в жовтні 1708 року, тож був посвячений у плани Івана Мазепи підняти антимосковське повстання й укласти угоду зі шведським королем. Іван Левенець проігнорував накази московського царя Пєтра I: не поїхав до Глухова на «вибори» підконтрольного Москві нового гетьмана й не заарештував мазепинців та полкову старшину, яка безперешкодно покинула Полтаву. Гетьманські листи Івана Мазепи у полтавських церквах зачитували з великою пошаною. У березні 1709 року південні сотні Полтавського полку забезпечили безперешкодний перехід запорожців на з’єднання з Іваном Мазепою та Карлом ХІІ», — йдеться у повідомленні.

На місці імперського «орла» у центрі Полтави має бути величний монумент слави Української зброї, — від князя Святослава Хороброго, козацтва, доби Гетьманщини, УНР, УПА до сучасних ЗСУ

«Ймовірно, це той випадок, що конкурс має бути міжнародним, із залученням кращих світових архітекторів і скульпторів. Такі конкурси згідно з українським законодавством може проводити Кабінет міністрів. Якраз міжнародний конкурс і саме під егідою кабміну важливий з огляду на значущість цього місця у центрі Полтави як містобудівного і важливість створення ЯКІСНОЇ, МИСТЕЦЬКОЇ альтернативи російському імперському монументу», — йдеться у повідомленні.