Чому всі знають, що Моне француз і нікому не відомо, що Ярошенко – полтавець: у Полтаві оцифровують картини відомого художника

Вівторок. На дверях Полтавського художнього музею написано – вихідний. Але всередині кипить робота. Бо там оцифровують всі роботи Миколи Ярошенка, завдяки якому Галерея Мистецтв і з’явилася. Для чого потрібен цифровий архів – дізнавалася Катерина Ткаченко, кореспондентка «Полтавської хвилі».

Але спочатку перенесемося в минуле, щоб зрозуміти, хто ж такий Микола Ярошенко

Він народився у Полтаві. І навчався на військового. З дитинства його майбутнє було визначено. Батько військовий, нормально заробляє. То й син таким буде. Тому Ярошенка-молодшого і відправили в Кадетський. Дарма, що викладачі не раз говорили, що у хлопця талант до малювання.

Талант талантом, а професія повинна бути.

Та Ярошенко все одно малював. Для себе. Захоплення, яке відволікає від основного виду діяльності, такий собі відпочинок від роботи. В принципі як у всіх. Він мав унікальну можливість – йому не треба було заробляти гроші малюванням. Тому картини писав за покликом душі.

А ще, часто приїздив з Петербурга до Полтави. Привозив сюди пересувні виставки. Робив місто живим. На той час полтавська провінція не бачила такого. Виставка, яка висвітлює соціальні проблеми. Замість звичних пейзажів та натюрмортів люди нарешті побачили близьке їм. До слова, на першій картині Ярошенка, яку він подавав на виставку передвижників (товариство художників, які часто зверталися до гострих соціальних тем і відтворювали дійсність максимально реалістично) були зображені дві повії, змушені торгувати собою задля виживання, чекають клієнтів під дошкульним пітерським дощем. Тема на той час – скандальна.

Коли Ярошенко був на Полтавщині – гуртував мистецьку інтеліґенцію довкола.

А по смерті – його дружина заповіла передати всі роботи у рідне місто. Але... З обов’язковим виконанням певних умов:

• Музей повинен мати ім’я Миколи Ярошенка;
• Полтавське губернське земство виділить окремий будинок для музею;
• Вхід безплатний, або мінімальний;
• Губернське земство бере на себе всі витрати по збереженні та популяризації робіт.

Команда полтавців, разом зі співробітниками Галереї, взялася виконувати те, що заповідала Марія Ярошенко – зробити картини чоловіка доступними для кожного.

Із чого все починалося

Спочатку була ідея

Центр розвитку культури, school kambala та Галерея Мистецтв вирішили об’єднатися для того, аби створити цифровий архів творів Миколи Ярошенка на сайті музею. Для цього вони подали заявку до УКФ (Український культурний фонд), від якого і отримали фінансування.

«Це світова практика, – говорить менеджерка проєкту Марина Герасименко, – уже всі світові музеї давно роблять оцифровку експонатів. Це дає людям з інших міст зрозуміти, що є в музеї. Це заохочує до відвідин закладу. Ми робимо те, у чому є потреба у музею. Перш за все, враховуємо його побажання».

В рамках проєкту оцифровують 55 картин та 100 графічних робіт. Все інше буде поступово додаватися. До кожної роботи готують текстовий опис.

Ми дізналися у директорки Галереї Ольги Миколаївни, для чого Музею оцифровувати колекцію.

«По-перше це на часі зараз. Це світова практика. Кожен музей повинен мати свій архів. З розвитком пандемії особливо загострилася ця потреба. Ми зараз переходимо в онлайн-формати. І те, що колекція буде знаходитися в соцмережах та пошукових системах – пропаганда музею. Ми зберігаємо і популяризуємо колекцію, яка є загально-національним надбанням. Ми починаємо з Ярошенка, бо це знакова постать у Полтаві. Він привіз сюди 12 пересувних виставок. Для тодішнього провінційного міста – це стало підґрунтям розвитку. Раніше каталог його живописних творів ми видавали як книгу. Але зараз ми ще й графічні твори публікуємо. Таке оцифрування – перший крок до реалізації державної програми – оцифрування колекцій всіх музеїв України».

Процес оцифрування проходить в окремому залі. Там працюють фотограф і співробітниця музею.

«Ми фіксували кожну роботу окремо. Для того аби зазнимкувати всі картини, довелося витягувати їх з рамок, правильно виставляти світло. Ми фотографували у вівторок. Для цього цілий день у понеділок готували картини. Сьогодні ми знимкуємо графічні малюнки Ярошенка. Це скрупульозна робота. Кожен альбом потребує особливої обережності», – коментує фотограф пан Сергій

До слова, організатори обіцяють, що восени всі охочі матимуть змогу познайомитися з оцифрованими роботами на сайті музею. Тому – чекаємо!