«Дешевий» бензин із БРСМ канцерогенний – розслідування «Грошей»

Міні-нафтопереробні заводи будують майже всюди, де видобувають нафту. Ці підприємства не платять податків, годують місцеву владу і відпускають на АЗС неякісний бензин, який нищить авто і негативно впливає на здоров'я людини.

Окрім цього, через «сіре» пальне державний бюджет країни втрачає від 12 до 14 млрд грн щороку, повідомили у телепередачі «Гроші».

Безпосередньо від діяльності міні-НПЗ в казну не доходять 5 млрд грн.

poltavska-khvilia_xcwi/BW-12hrMg.jpeg

Всього таких невидимих заводів в Україні мінімум 30. Їх встановлюють у важко доступних місцях. «Гроші» відправились на пошуки цих заводів-привидів і знайшли найбільший, який виробляє небезпечну суміш десятками тисяч тонн на місяць і найбільше обкрадає бюджет країни.

Одна з таких міні-НПЗ працює в селі Шрамківка Черкаської області. Тут, за підрахунками експертів нафтового ринку, міні-НПЗ виробляє 1200 тис. т. пального на рік.

Ще одне аналогічне підприємство в селі Окіп Полтавської області.

За інформацією «Грошей», звідси бензовози везуть пальне у так звані бочки – поодинокі заправки на трасі без брендів, які працюють тільки за готівку.

Ще одна міні-НПЗ у Гадячі. Саме тут знаходиться один з найбільших міні-НПЗ в Україні, з оборотом у 90 тис. т. бензину і 8 тис. т. дизеля на рік. Приблизні втрати бюджету від несплати податків – 1 млрд грн.

Як повідомляють«Гроші», формально цей нафтопереробний конвеєр належить компанії ТОВ «Стандарт Ойл-2000». Їх офіційний вид діяльності – «Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами». Проте як стало відомо «Грошам», Гадяцький міні-НПЗ створений фактично для конкретного, дуже популярного бренду.

poltavska-khvilia_xcwi/d7aJhhrMg.jpeg

ТОВ «Стандарт Ойл», якому належить цей міні-НПЗ, окрім газового конденсату, сирої нафти, етанолу, сольвенту та інших компонентів для виготовлення бензину, закуповує ще один цікавий компонент — Моно-Метил-Анілін, він же ММА. Це не простий розчинник-присадка.

«Дуже невелику кількість його додають до бензину, аби підвищити октан, наприклад. Але він в Україні заборонений», — підкреслює в коментарі «Грошам» експерт енергетичного ринку Сергій Федоренко.
poltavska-khvilia_xcwi/W6bJh2rGR.jpeg

Заборонений він тому що вбиває паливну систему і може спричиняти онкозахворювання. Відтак, у стандарті Євро-5 додавання ММА – виключено.

«Як саме бензин стає отруйною бадягою на «сірому» заводі? Спробуємо пояснити максимально просто. Узагальнено, на класичному НПЗ, бензин створюють так: спочатку нафта і конденсат потрапляють на завод, далі відбувається первинна підготовка та переробка сировини. Потім гідрочистка, ізомеризація, каталічний реформинг. Ці процеси важко запам’ятати, вони коштують власнику десятки мільйонів доларів, але саме вони очищають бензин до стандартів Євро-5. Далі відбувається змішування з дозволеними октанопідвищувальними компонентами присадками. Складно дорого і якісно – 95-й готовий! На «сірих» міні-НПЗ бензин «виробляють» інакше: нафта і конденсат проходить первинну обробку, далі у паливо додають розчинники (у випадку міні-НПЗ, який зафільмували «Гроші», – моно-метил анілін) і… все!» — повідомляють «Гроші».

До речі, основним постачальником для таких міні-нафтопереробних заводів є приватні видобувачі нафти і газового конденсату, а також звичайні врізки у нафтопроводи. Водночас офіційні заводи – Селещинський ГПЗ, Шебелинський ГПЗ, Кременчуцький НПЗ працюють з двома державними нафтовими видобувачами – «Укргазвидобування» та «Укрнафта».

«Класичний НПЗ – це витрати від 100 млн доларів, сплата усіх податків», — зазначає Сергій Федоренко.

А «сірий» міні-НПЗ може коштувати і 150 тис. доларів.

poltavska-khvilia_xcwi/OjxJhhrGg.jpeg
«Не сплачуючи акциз, не оформлюючи документи на підприємство, нелегальні виробники мають гандикап – фору перед іншими у 8-9 грн за літр», — розповідає Сергій Федоренко.

Це означає, що бадяжний бензин, який ви можете купувати дешевше на 2-3 грн від ринкової вартості, вам могли б продавати взагалі за безцінь.

poltavska-khvilia_xcwi/OW-1h29Gg.jpeg

Хто продає такий бензин

Як виявили кореспонденти «Грошей», одна із мереж заправок для яких готують такий бензин – БРСМ.

З «Грошима» зв’язався колишній менеджер мережі заправок БРСМ і захотів розказати про головні схеми, які його змушувало робити екс-керівництво. Чоловік боїться за свою безпеку, тож «Гроші» його не називають, а записують на нейтральній території, подалі від колишнього місця роботи. Андрій (назвемо його так) розповідає, які чеки ви отримуєте на АЗС:

«Перший – офіційний. Тобто розрахунок іде через касу. Все нараховується, всі знижки, все обліковується. Інший – неофіційний. Тобто чек виходить, але касовий апарат його не фіксує. Податківці цієї реалізації не бачать».

«Гроші» перевірили слова Андрія і заїхали на згадані АЗС. Спеціально розрахувались готівкою і отримали чек, на якому є позначка «Післяоплата К», якої не було на чеку, виданому після оплати карткою. Що це означає для клієнта? За словами Андрія, у першому випадку, якщо людина звернеться до мережі з таким чеком, то нічого не зможе довести, «бо він ніде не фіксується».

«Кошти збираються протягом зміни, фіксуються, прописується літраж, прописується сума, і передається на ГО, головний офіс», — розповідає «Грошам» Андрій.

Як вказав Андрій, директор заправки збирав готівку та відвозив на «головний офіс».

Від такої схеми державний бюджет втрачає двічі. За словами експертів, від податкових махінацій, в тому числі з чеками, та бадяжного пального бюджет недоотримує 15 млрд грн щороку. І це – мінімум.

При цьому, оборот БРСМ — 100 млн доларів на рік, тоді як у більш популярних заправок – 50 млн.

poltavska-khvilia_xcwi/JWaJh2rMg.jpeg
Ярослава Фоніна

Ще з рубрики: "Соціум"

Останні публікації

Обговорення

Написати коментар