Землетрус у провінції Сичуань 12 травня 2008 року був одним з найстрахітливіших в історії людства за соціально-економічними наслідками. Тоді землетрус зруйнував 5,3 млн будівель та завдав збитків до 150 млрд дол. США.
То як же відбудовувався Китай та чи може їх досвід бути корисним для України?
Китайська Народна Республіка (далі - Китай) є найбільшою за чисельністю населення державою у світі. Крім того, КНР є однією з найбільших у світі країн за площею її території.
Землетрус стався посеред дня, коли ішли заняття в школах і лекції в університетах, коли працівники повернулися з обідньої перерви, і робочий день у Сичуані був у повному розпалі. За 80 км від цього мегаміста з населенням 7,6 мільйона на глибині 19 км почав розриватися тектонічний злам. Довжина зламу склала 240 км.
Школи також не були розраховані витримати землетрус такої сили, багато обвалилися, поховавши під уламками тисячі дітей. Сцени масових руйнацій, а також велетенські обсяги робіт, необхідних для відбудови, примусили Китай - уперше в історії - звернутися по міжнародну допомогу.
Збитки, завдані стихійним лихом
Загальна пряма економічна шкода за різними оцінками варіюється від 120 до 150 млрд дол. США.
Землетрус завдав найбільших ушкоджень в основному у трьох провінціях: Сичуань, Ганьсу, Шеньсі. Розмір збитків у вищевказаних територіальних утвореннях становив понад 132 млрд дол. США, що складає близько 99% від загального розміру.
За окремими секторами найбільш постраждалими були:
- житловий сектор (близько 63 млн дол. США);
- транспортний сектор (близько 13 млн дол. США);
- промисловий сектор (близько 10 млн дол. США).
Основні заходи з подолання наслідків землетрусу
Будівництво тимчасових укриттів. Мільйони людей унаслідок землетрусу залишилися без житла. Тому влада КНР прийняла рішення закупити намети та брезенти. Крім того, було придбано мільйони комплектів збірних будинків.
Розробили політику щодо надання тримісячних субсидій постраждалим, які не мали місця проживання та джерела доходу.
Крім того, МОЗ та відповідні відомства запустили спеціальний механізм з мобілізації 375 лікарень з 20 провінцій для прийому понад 10 000 тяжко поранених з наданням медичної субсидії у розмірі 28 000 юанів (близько 4,4 тис. дол. США) на кожного потерпілого. Супровідний медперсонал також отримував субсидії, включаючи дорожні витрати. Також розробили спеціальну політику субсидування допомоги у розмірі 600 юанів на місяць для кожного сироти, самотньої людини похилого віку та людей з інвалідністю.
Затвердження політики щодо поводження з загиблими.
Окрему увагу приділили сільськогосподарському сектору. Ухвалили рішення про надання фінансової допомоги фермерам, які постраждали від землетрусу. Вона була спрямована на реконструкцію їхніх будинків в середньому в розмірі 10 000 юанів на домогосподарство.
Після землетрусу сформували експертний орган, до якого увійшли провідні вчені. Перед ними поставили завдання провести польові дослідження та надати наукові пропозиції щодо дій, які необхідно вжити для пом'якшення потенційних вторинних катастроф, що охоплюють реконструкцію, а також пом'якшення наслідків землетрусу.
Створення повномасштабної системи зустрічної підтримки відновлення та реконструкції.
Відповідно до програми, допоміжні провінції надають щорічну суму такої допомоги не нижче 1% від своїх місцевих фіскальних надходжень за останній рік протягом 3 років поспіль. Допоміжні провінції не лише використовують капітал для відновлення пошкодженої інфраструктури, але й допомагають оновити промисловий план у зоні лиха, створюючи ряд нових промислових кооперацій, парків та характерних сільськогосподарських продуктів та переробних баз.
Корисне для України
У контексті відбудови України слід взяти до уваги такі питання:
- закупівля і розміщення збірних будинків для осіб, що втратили житло;
- формування політики щодо поводження з загиблими, адже це може призвести до гуманітарної катастрофи;
- субсидії чи пільги для відновлення сільськогосподарської галузі в районах, які зазнали значної шкоди;
- затвердження нових будівельних норм з урахуванням убезпечення у майбутньому громадян під час військових дій.
Окремо слід звернути увагу на політику КНР щодо допомоги постраждалим районам іншими розвиненими провінціями, які не зазнали збитків. Трансформуючи такий принцип на українські реалії, доречно було б розглянути можливість економічної підтримки адміністративно-територіальних одиниць, які зазнали найбільших руйнувань іншими громадами, які не зазнали порівняно значних збитків.