Івана Купала на Полтавщині: у що вірили наші предки

«У ніч на Івана Купала є можливість загадати найзаповітніше бажання. Для цього, варто сходити до лісу і знайти та зірвати квітку папороті. Та бігти з нею стрімголов. І хто б тебе не кликав не озиратися. Бо загинеш». Ви теж чули цю історію від бабусі? А через вогонь стрибали?

poltavska-khvilia_xcwi/15aSlFenR.jpeg

«Полтавська хвиля» розібралася як святкували Івана Купала наші предки. Але спершу трохи про історію.

poltavska-khvilia_xcwi/4XfHlKenR.jpeg
poltavska-khvilia_xcwi/aSINXF6ng.jpeg

Стрибки через вогонь, пускання вінків на воду, пошук квітки папороті — усе це обов'язкові ритуали. Однак, кожен з них дещо різнився в залежності від регіону.

poltavska-khvilia_xcwi/QEDvuF6nR.jpeg

Так, на Полтавщині квітку папороті не шукали. Натомість існувало повір'я про переліт-траву. За переказами, хто зірве «переліт-траву», той буде у всьому щасливий. Переліт-трава, за народним віруванням, має силу переноситися з місця на місце, а цвіт у неї такий барвистий, як веселка. В ніч під Івана Купала цвіт переліт-трави світиться зіркою.

poltavska-khvilia_xcwi/NsnO_K67R.jpeg

Зауважимо, що під назвою «переліт-трава» й справді існує кілька рослин в Україні, але не одна з них, розуміється, такого цвіту не має.

Особливої уваги заслуговує і плетіння вінків у регіоні

poltavska-khvilia_xcwi/qXuYXK67R.jpeg
poltavska-khvilia_xcwi/ZjfKXKe7g.jpeg

Далі вінок опускали на воду і злегка підштовхували. Робити це потрібно було на заході, коли сонце майже сіло.

poltavska-khvilia_xcwi/sPZJuF67R.jpeg

На Полтавщині пущений на воду вінок ловив «переємець» — наречений дівчини, що має женитися з нею.

Часом хлопці й на човни сідали та пливли ловити вінки. Парубок знає, котрий вінок пустила його дівка: вона йому про це каже.

Кожна дівка плела вінок, щоб можна було його пізнати: вплітала велику квітку — червону, чи білу, а то часом стрічкою перевивала свій вінок, чи якесь листя вплітала, щоб можна було пізнати. На другий день хлопці хвалилися перед дівчатами тими вінками.

Сакральне значення у ніч на Івана Купала для пар мало і багаття.

poltavska-khvilia_xcwi/IshPuKe7g.jpeg
poltavska-khvilia_xcwi/8Ed-uK6ng.jpeg

Уже давно минули ті роки, коли наші предки вірили в язичницьких богів, лікувалися за допомогою спалення речей на вогнищі, а не медикаментів і одружувалися з тими, хто ловив вінок на воді, або за кого батьки засватали. Однак і нині, кожен з нас у ніч на Івана Купала може загадати бажання і пустити вінок на воду, в надії, що воно збудеться. Або ж розповісти про традиційне святкування власним дітям, щоб зберегти власний зв'язок із прадавніми.

poltavska-khvilia_xcwi/YX6-uK6ng.jpeg

Матеріал підготовано з використанням етнографічних розвідок Л. Шаповала та О. Воропая

Катерина Ткаченко

Ще з рубрики: "Новини регіону"

Останні публікації

Обговорення

Написати коментар