Українські пісні про секс або еротичний посібник для навчання молоді

Жодної сексуальної освіти. Нерозуміння, звідки беруться діти, рання вагітність. Усе це — речі, які супроводжували наших пращурів у давнину. Етнографи пишуть, що про секс можна було дізнатися двома способами: дивлячись як худоба парується, та за допомогою «особливих» пісень. Про них сьогодні й поговоримо.

Сороміцький фольклор — специфічний пласт народної творчості, в якому головним об’єктом є статеве життя людини. Цей шмат української культури маловивчений, оскільки сороміцьких текстів тривалий час не друкували, а під час збирання зразків їх нерідко оминали, побоюючись «незрозумілого сорому».

Зазвичай сороміцькі пісні співали на весіллі, на вечорницях та інших гуляннях. Зауважимо, що основними образами у такій народній творчості були предмети побуту.

Часто у своїх піснях селяни використовували назви предметів побуту, аби замаскувати сексуальні акти, пеніси та вульви. Щоб зрозуміти, про що насправді пісня, потрібно орієнтуватися, які саме слова використовувалися.

Зазвичай їх відтворювали, виходячи з асоціацій чи зовнішніх подібностей, але іноді траплялись і дуже веселі неочевидні словечка.

«Кілочок» та «Намистинка»

На позначення чоловічого статевого органа у піснях використовували такі назви: «коник», «пташок», «жила», «кілочок», «шишка», «червоний буряк», «качан», «стебло», «свердло», «долото», «яринець», «бомко», «бандура», «вабик», «соромок», «ковбаса» тощо.

У назвах жіночих геніталій теж наявне розмаїття: «ярочок», «гніздо», «фитя-митя», «тюнда», «бандурка», «вiстя», «дзюндзя», «живиця», «намистина», «поцька», а в «нечесної» молодої — «рукавиця», «дірява торба».

Час «варити кашу»

Важливе значення у піснях мав і процес позбавлення цноти. Так, молодь могла «варити кашу», «гнути вербу», «дати джмеля», «завести (дівку) на солодкий медок», «класти руно на руно», «ламати калину», «молотити горох», «оранка», «підкувати чобіток», «робити макітру», «розсипати жито», «сапати часник», «скакати в гречку», «стати в борозну», «товкти просо», «товкти перець», «ходити в бузину», «цілину орати» тощо.

Весільні сороміцькі пісні

Еротичні пісні невіддільні від народної обрядовості, їх використовували під час обрядів чи культів, у яких ішлося про продовження роду, родючість.

Особливу роль такі твори відігравали на весіллях, будучи покликаними психологічно готувати молоде подружжя до першої шлюбної ночі, фіксувати факт утворення нової родини, засвідчити цноту молодої, що вважалося доказом доброго виховання і запорукою сімейного щастя.

Жили собі дід і баба

Часто у сороміцьких піснях основними героями є дід і баба. Це все тому, що уже в 35 років жінку вважали бабою. Очевидно через ранній шлюб та наявність онуків. Тому зляганя після тридцяти вважалося соромом, дітей, народжених у «пристаркуватих» батьків піднімали на сміх.