Казки, копілки й кишенькові: як допомогти дітям вибудувати відносини з грошима?

Киця навчає своє кошеня полювати, коли дає погратися мишкою. Орли стимулюють потомство до польотів, турботливо організовуючи їм продовольчу блокаду. Хороші батьки роду Homo sapiens тим і хороші, що навчають своє дитя, переймаючи досвід орлів та котів. До чого я це все?

Нещодавно чоловік розповів, як один юнак років десяти робив при ньому закупи. Маючи при собі доволі пристойну суму, він не міг зрозуміти, чи вистачить на велику пачку смаколиків. Його виручила знайома продавчиня, зорієнтувавши в асортименті та наклавши мораторій на подальші покупки. Бонусом стала обіцянка обговорити з батьками його фінансову свободу.

Такі ситуації, я певна, час від часу спостерігає кожен. Сама на днях випадково підслухала вчорашнього іменинника, який в магазині з друзями планував чим їм «виставитися». Бо «пацани, в мене тепер стільки кешу». А якщо запитати через місяць цього парубка при грошах «що тобі на День народження подарували?» Не впевнена, що він бодай щось згадає? Сумніваюся, бо чипси мають властивість зникати з пам'яті ще до того, як їх доїли.

Тут я задумалася… Якщо грошові відносини – це такий же елемент суспільного життя як і, наприклад, особистісні, то чому ми приділяємо їм так мало уваги? І чи усвідомлюємо те, що транслюємо дитині в цій темі? Нарешті, як допомогти вибудувати ЗДОРОВІ стосунки з грошима? Тому що лишаючи малечі вивчати цю тему на самостійне опрацювання, ми ризикуємо не лише її матеріальним благополуччям, але і безпекою.

Тому давайте будемо як киця (Вчити дітей жити з грошима. А не для грошей).

Хоч «фінансова грамотність» і звучить серйозно, та на практиці це такий же набір навичок, як всі інші усвідомлені дії людини. Направлені щоправда на вміння заробляти, заощаджувати, витрачати і, навіть, інвестувати. Як дитина пізнає цю тему, і в чому батьки можуть допомогти, далі по віковим періодам.

0-3 роки

Так, хоча і здавалося б, що для дітей у цьому віці квантова фізика ближча, ніж кошти, але все ж. Діти незбагненним чином починають засвоювати батьківські фінансові установки ще до того, як опановують горщик чи куштують брокколі. І добре, якщо вони про достаток і можливості.

А наші народні казки чого варті? Взяти хоча б невинного Колобка – «Жили собі дід і баба, і були вони добрі, та бідні». Сумнівні уточнення, а якщо врахувати, що антигероями в більшості виступають заможні пани, то тут, як говориться, без слів…

«Читала казочки ще своїм дітям, але на те, що про бідність ледь не в кожній історії, звернула увагу уже з онуком. З повагою відношуся до народної творчості, але деякі моменти свідомо коригую», Валентина, 48 років

Критикувати фольклор – діло невдячне, в решті-решт, для його формування в такому вигляді були свої історичні передумови. Але і ми можемо обирати, що читати своїм дітям.

Чим менша дитина, тим складніше їй витримувати напругу своїми «хочу». Тому часто ми бачимо, як дворічки вперто відстоюють своє бажання придбати бажане через істерики і перехід на ультразвук. І я їх добре розумію. Дитині реально не зрозуміло, чому мама говорить, що грошей немає, а сама тим часом купує безглузді макарони і баклажани. Інша справа шоколадні яйця… Малюкові в такій ситуації можна поспівчувати, дати попити водички і пояснити, що ми не планували такої покупки, тому грошей взяли вдома замало. Можна запропонувати підходящу альтернативу.

Так, відмовляти дитині в бажаному складно. Часто виною цьому є наша власна дитяча частина. Необхідно зрозуміти, що якщо ми задовольняємо всі РЕАЛЬНІ потреби дитини, то покупку десятої ляльки і льодяника дійсно можна відкласти. Це не робить нас поганими мамами і не приведе дитя в майбутньому до психоаналітика. Головне, звісно, адекватність.

«З найменшого віку знала, що вдома завжди немає грошей, тому навіть нічого не просила. Зараз, маючи трирічного сина, ніколи не кажу йому цю фразу. Пропоную піти додому взяти ще грошей. Як правило, дитина швидко забуває . Але якщо ні, то ідемо і купуємо те, що просить», Анна, 28

3-5 років

У цьому віці дитина вже добре знає, що гроші – це не просто папірці з намальованими бородатими дядьками, а штука, яку мама міняє на продукти і машинки в магазині. І для того, щоб їх отримати дорослі ходять на роботу. Так, у тісній побутовій взаємодії діти засвоюють перші поняття про фінансові операції. Батьки знайомлять дитину з різними формами грошей: монетами, паперовими, безготівковою (на це зараз варто звертати особливу увагу, адже у маляти може скластися враження, що коштів на картці безкінечна кількість).

У цьому віці на першому місці в дитини сюжетно-рольова гра, а отже особливо добре сприймаються ігри в магазин, бажано б купюрами різного номіналу, можна навіть саморобними. Так прокачуються ще і математичні операцї типу додавання – віднімання.

Ідеальний вік для перших копілок. Добре, якщо вони прозорі, адже так легше помічати, як грошей більшає, і накопичення у маленької людини уже асоціюється з цікавістю.

У мого чотирирічного сина копілка виникла спонтанно – нею слугує півлітрова банка з отвором в кришці.(Для краси ми оздобили її наклейками, і тепер він веде азартні пошуки дріб'язку).

Для таких дітлахів уже існують посібники з фінансової грамотності, які пропонують завдання в ігровій формі. Ми із сином ніжно любимо від видавництва «4mamas».

6-10 років

Часто батьки пропонують молодшим школярам оплату за хороші оцінки, допомогу по господарству чи добру поведінку. На мою думку, це не надто виграшна стратегія.

Дітям, які звикли, що їм оплачують звичні побутові речі, потім складно буде перелаштуватися, коли це припиниться. А це рано чи пізно припиниться.

Альтернативою можуть стати кишенькові кошти – гроші, які видаються по правилам (в певній кількості та у визначений час), і не контролюються батьками. Останній пункт складний, знаю.

«Почали давати карманні, коли сину виповнилося 9. Я дуже переживала, бо він витрачав їх на все підряд. Та коли під час карантину з дому не виходили, то за місяць малий склав пристойну суму. Ми доклали трішки і купили йому телефон. Ходить гордий», Аліна, 42 роки

Як бачите, є діти, які самостійно доходять до заощаджень. Якщо для батьків ця тема принципова, то можна запропонувати школяреві відкладати якийсь відсоток в конвертик, а сумою, що лишилася користуватися.

Я зустрічала дані, що ті, хто отримував кишенькові, в дорослому віці на 10% ефективніше заощаджують. Річ в тім, що в дитини, яка має регулярне стабільне надходження коштів, ця тема не викликає наруги, а, отже, і бажання спустити все в перший же день (як в парубка з початку статті). Можна також пропонувати відслідковувати прибутки-витрати через спеціальні додатки на смартфонах, це дисциплінує.

Важливо додати, що кишеньковими не можна маніпулювати і відбирати їх за провинність. Також, я б розмежовувала їх з грошима на шкільне харчування, бо в дитини, яка має певну фінансову мету може виникнути бажання зекономити на обідах. Але про все можна домовитися. Як і про те, що якщо хтось вимагає ці гроші, необхідно відразу розповісти про це батькам! Обговорюємо, чого купувати категорично не можна, такий список буде свій у кожній родині.

У поміч нам також настільні ігри: відома «Монополія», «Фінансова академія» тощо. Можна залучати дитя до ведення сімейного бюджету, відвівши почесну роль хранителя чеків чи казначея.

Прекрасно, якщо у школі є однойменний факультатив, але станом на 2019 рік його вивчав лише 1% школярів. Малувато, звісно.

10-15 років

Все частіше зараз зустрічаю дітей такого віку з банківськими картками

«Дочці 12, і ми майже не даємо їй паперових грошей, бо із зарплати поповнюємо карту відразу на місяць. І нам простіше, і вона вчиться розподіляти», Наталія 39 років

Справді, банківська карта – це дуже зручно і дозволяє батькам бути в курсі фінансових операцій. Варто лише багато обговорювати правила безпеки – не передавати дані картки, особливо пін, а при найменшій підозрі на шахрайство – відразу звертатися до батьків!

Дуже радує, що все більша кількість підлітків обирає самостійно заробляти кошти на сезонних роботах. Лишається тільки побажати їм успіхів і порядних роботодавців.

Замість висновків

Насправді, тема фінансів – це не лише про гроші, а і про цінності. Не існує абсолютно універсальних рекомендацій, стратегію потрібно обирати виходячи з принципів життя кожної окремої сім'ї. Не можна нехтувати і власним прикладом, бо він засвоюється дитиною значно краще, ніж з посібника. Пам'ятаємо, що при всій своїй важливості, гроші – це не все життя, а його частина, яка іде фоном.

На початку статті, я згадувала про орлів. Вони створюють для пташенят умови, в яких ті просто вимушені почати літати. Але при цьому завжди страхують на підльоті. Це так, на подумати.