«Кожен може допомогти»: як полтавські дизайнери створювали проукраїнські стікери

Громадський рух «Оборона Полтави» виготовляє та продає актуальні проукраїнські стікери за авторства Марини Зеваки, Нато Мікеладзе, Святослава Келима-Золотайка, Яни Грубич, Катерини Кислої, Роксолани Дудки, Тетяни Мироненко та Володимира Мироненка. Виручені кошти використовують аби допомогти ЗСУ.

poltavska-khvilia_xcwi/xHX06yynR.jpeg

«Полтавська хвиля» поспілкувалася із Катериною Кислою і дізналася, де вона зустріла війну та як вирішила створювати стікери.

poltavska-khvilia_xcwi/Vuj8lsynR.jpeg

Про війну

Я зустріла війну вдома, в київській квартирі. Десь о 6-й ранку, зателефонував наш орендодавець Сергій і сказав, що наших бомблять під Києвом. Думок тоді було дуже багато. Всі різні. Важливо було попередити батьків, які в Полтаві.

Напередодні в мого тата виявили онкологію. Саме в перший день війни він мав іти в лікарню, аби отримати свою першу хімію. І це, мабуть, бентежило мене найбільше. Бо я розуміла, що можу втратити не тільки країну, а і батька, який не отримав лікування в призначений час.

У перший день війни я взагалі була не корисною. Тому що наш будинок знаходився за 10-20 хвилин від Гостомеля і було дуже страшно читати новини про те, що робиться близько від тебе. Ми з чоловіком думали, як далі бути. Чи лишатися в Києві, чи кудись їхати.

Уже в другій половині дня 24 лютого вирішили їхати у Львів до родичів. Дорога була не легка. Зайняла майже 26 годин.

Про потрібність

Уже у Львові виникло відчуття якоїсь спустошеності та стурбованості. Те, що ти не можеш бути корисним, бо ти не вмієш володіти зброєю й те, що ти не маєш елементарних медичних навичок — дуже бентежило.

Потім я вирішила, що робитиму те, що вмію — буду допомагати за комп'ютером. І тоді в одному з чатів побачила повідомлення, знайома писала, що заповнює таблички і треба допомога. Я їй написала. Тоді мене додали до групи «Оборона Полтави». Там потрібні були куратори і мене закріпили за транспортом. Треба було звести тих, кому потрібна допомога з тими, хто має машину і може допомогти.

Про креативне військо

В якийсь момент я побачила в Instagram оголошення «Креативні сили України». Там закликали долучатися і допомагати ЗМІ, організаціям, які створюють новини. Алгоритм такий — ти реєструєшся, а за якийсь час до тебе за допомогою має звернутися менеджер.

Паралельно я працювала зі ЗМІ «Бігус Інфо». Написала їм про те, щоб зверталися якщо потрібен графічний супровід. Радо надам допомогу на волонтерських засадах.Те ж саме писала дружнім організаціям.

Про дизайнерів у Полтаві

Насправді ми не шукали одне одного. Просто в групі, де я допомагала з транспортом, одна з дівчат написала мені, що є група дизайнерів, які допомагають з візуалкою теробороні та Полтавщині.

У тій групі ми виконували ті завдання, про які нас просили. В один момент написали, що потрібні стікери.

poltavska-khvilia_xcwi/xpA96sy7g.jpeg

Нині в групі 23 учасники. Це і ті хто друкує, і шукає можливості розміщувати борди, і замовники, які пишуть про потреби.

Про сюжети для стікерів

Сюжети для стікерів ми не вигадували. Просто в якийсь момент з'явилося дуже багато негативу та докорів, жахливі фото з трупами та розбомбленими будинками. Тому в групі почали писати, мовляв, люди, давайте створювати щось позитивне, щось, що підтримує.

poltavska-khvilia_xcwi/xlsq6sy7R.jpeg
poltavska-khvilia_xcwi/B1keeys7R.jpeg
poltavska-khvilia_xcwi/xvO66yynR.jpeg

Опісля дівчата, які зводили стікери до друку шерили їх в Instagram та тегали авторів. Ті заклади, які розповсюджували, теж дали рекламу про наявність.

Про важливість кожного

Ввважати себе не потрібним взагалі не можна. Зараз кожен важливий. Я розумію, що подеколи до кожного з нас підкрадається думка про те, що я роблю недостатньо. Та мені здається, що зараз кожен вклад дуже важливий і кожен з нас на своєму місці.

poltavska-khvilia_xcwi/4dUeeysnR.jpeg

Мій знайомий на початку війни волонтерив. Щось шукав, намагався допомагати. Але він зрозумів, що так не зможе більше і пішов у військкомат, бо офіцер запасу. Він говорить, що в казармі на своєму місці.

А допомагати треба так, як ви відчуваєте.

Зауважимо, що за 2 тижні продажу стікерів зібрали 37 000 грн. Ці кошти пішли на взуття для військових та пошиття розгрузок і сумок під аптечки. Наразі, придбати стікери можна в закладах Початок, Коффішка, Танін Торт (3 точки), Шо шаурма, Чічіков, GCoffee (2 точки), RICE (точка на Подолі), ZenCoffee.

Слава Україні!

Катерина Ткаченко

Ще з рубрики: "Новини регіону"

Останні публікації

Обговорення

Написати коментар