«Кожен може допомогти»: як полтавські дизайнери створювали проукраїнські стікери

Громадський рух «Оборона Полтави» виготовляє та продає актуальні проукраїнські стікери за авторства Марини Зеваки, Нато Мікеладзе, Святослава Келима-Золотайка, Яни Грубич, Катерини Кислої, Роксолани Дудки, Тетяни Мироненко та Володимира Мироненка. Виручені кошти використовують аби допомогти ЗСУ.

poltavska-khvilia_xcwi/xHX06yynR.jpeg

«Полтавська хвиля» поспілкувалася із Катериною Кислою і дізналася, де вона зустріла війну та як вирішила створювати стікери.

poltavska-khvilia_xcwi/Vuj8lsynR.jpeg

Про війну

Я зустріла війну вдома, в київській квартирі. Десь о 6-й ранку, зателефонував наш орендодавець Сергій і сказав, що наших бомблять під Києвом. Думок тоді було дуже багато. Всі різні. Важливо було попередити батьків, які в Полтаві.

Напередодні в мого тата виявили онкологію. Саме в перший день війни він мав іти в лікарню, аби отримати свою першу хімію. І це, мабуть, бентежило мене найбільше. Бо я розуміла, що можу втратити не тільки країну, а і батька, який не отримав лікування в призначений час.

У перший день війни я взагалі була не корисною. Тому що наш будинок знаходився за 10-20 хвилин від Гостомеля і було дуже страшно читати новини про те, що робиться близько від тебе. Ми з чоловіком думали, як далі бути. Чи лишатися в Києві, чи кудись їхати.

Уже в другій половині дня 24 лютого вирішили їхати у Львів до родичів. Дорога була не легка. Зайняла майже 26 годин.

Про потрібність

Уже у Львові виникло відчуття якоїсь спустошеності та стурбованості. Те, що ти не можеш бути корисним, бо ти не вмієш володіти зброєю й те, що ти не маєш елементарних медичних навичок — дуже бентежило.

Потім я вирішила, що робитиму те, що вмію — буду допомагати за комп'ютером. І тоді в одному з чатів побачила повідомлення, знайома писала, що заповнює таблички і треба допомога. Я їй написала. Тоді мене додали до групи «Оборона Полтави». Там потрібні були куратори і мене закріпили за транспортом. Треба було звести тих, кому потрібна допомога з тими, хто має машину і може допомогти.

Про креативне військо

В якийсь момент я побачила в Instagram оголошення «Креативні сили України». Там закликали долучатися і допомагати ЗМІ, організаціям, які створюють новини. Алгоритм такий — ти реєструєшся, а за якийсь час до тебе за допомогою має звернутися менеджер.

Паралельно я працювала зі ЗМІ «Бігус Інфо». Написала їм про те, щоб зверталися якщо потрібен графічний супровід. Радо надам допомогу на волонтерських засадах.Те ж саме писала дружнім організаціям.

Про дизайнерів у Полтаві

Насправді ми не шукали одне одного. Просто в групі, де я допомагала з транспортом, одна з дівчат написала мені, що є група дизайнерів, які допомагають з візуалкою теробороні та Полтавщині.

У тій групі ми виконували ті завдання, про які нас просили. В один момент написали, що потрібні стікери.

poltavska-khvilia_xcwi/xpA96sy7g.jpeg

Нині в групі 23 учасники. Це і ті хто друкує, і шукає можливості розміщувати борди, і замовники, які пишуть про потреби.

Про сюжети для стікерів

Сюжети для стікерів ми не вигадували. Просто в якийсь момент з'явилося дуже багато негативу та докорів, жахливі фото з трупами та розбомбленими будинками. Тому в групі почали писати, мовляв, люди, давайте створювати щось позитивне, щось, що підтримує.

poltavska-khvilia_xcwi/xlsq6sy7R.jpeg
poltavska-khvilia_xcwi/B1keeys7R.jpeg
poltavska-khvilia_xcwi/xvO66yynR.jpeg

Опісля дівчата, які зводили стікери до друку шерили їх в Instagram та тегали авторів. Ті заклади, які розповсюджували, теж дали рекламу про наявність.

Про важливість кожного

Ввважати себе не потрібним взагалі не можна. Зараз кожен важливий. Я розумію, що подеколи до кожного з нас підкрадається думка про те, що я роблю недостатньо. Та мені здається, що зараз кожен вклад дуже важливий і кожен з нас на своєму місці.

poltavska-khvilia_xcwi/4dUeeysnR.jpeg

Мій знайомий на початку війни волонтерив. Щось шукав, намагався допомагати. Але він зрозумів, що так не зможе більше і пішов у військкомат, бо офіцер запасу. Він говорить, що в казармі на своєму місці.

А допомагати треба так, як ви відчуваєте.

Зауважимо, що за 2 тижні продажу стікерів зібрали 37 000 грн. Ці кошти пішли на взуття для військових та пошиття розгрузок і сумок під аптечки. Наразі, придбати стікери можна в закладах Початок, Коффішка, Танін Торт (3 точки), Шо шаурма, Чічіков, GCoffee (2 точки), RICE (точка на Подолі), ZenCoffee.

Слава Україні!

Подякуй авторці!

Сподобалась стаття? Mожеш подякувати авторці гривнею.

Катерина Ткаченко

Ще з рубрики: "Новини регіону"

Останні публікації

Обговорення

Написати коментар