Ми не потрапили до жодного сховища, і ви не зможете: куди бігти полтавцям у випадку обстрілу

Згідно з оновленою картою ДСНС, у Полтаві є 95 укриттів. Спочатку ми збирались перевірити їхній стан і доступність, але все пішло не за планом.

Спойлер: ми не потрапили до жодного сховища. Ви теж не зможете. Що робити полтавцям та куди бігти в разі надзвичайної ситуації — дізналася «Полтавська хвиля».

Ми почали свій «рейд сховищами» зранку. За планом мали змоделювати ситуацію: раптово вмикається звук сирени «Увага всім!» і звичайний полтавець намагається потрапити до укриття.

У нашому списку було 17 захисних споруд, але вже на четвертій ми зрозуміли, що це так не працює.

Знайди мене, якщо зможеш

Перша зупинка — вулиця Олександра Бідного, 2 — Полтавська дитяча міськлікарня, на території якої й має бути сховище. Знаходимо його інтуїтивно, позаяк жодних розпізнавальних знаків чи табличок поблизу самого укриття немає, як і на його дверях.

Бомбосховище сховалося за корпусом лікарні. За даними ДСНС відомо, що приміщення розраховане на 100 людей. Однак мешканці Левади сховатися тут не зможуть — це укриття лише для працівників лікарні та пацієнтів. ДСНСники говорять — це найкраще сховище в області. Втім, піднявшись нагору, бачимо, що повітрозабірники повністю засмічені — відпочивальники використовують їх замість урн.

Наступне найближче бомбосховище, як показує карта, на вулиці Чураївни, 2. Під'їжджаємо — пожежна частина, укриття під якою вміщує лише 50 людей особового складу. На вході нас зустрічає чоловік у пожежному комбінезоні:

«Сумніваюся, що сюди зможе потрапити хтось, окрім працівників станції», — констатує він.

Стало зрозуміло, що в мікрорайоні Левада немає жодного бомбосховища для цивільних. Куди ж ховатися в разі виникнення надзвичайної ситуації, ми згодом запитаємо в начальника управління з питань цивільного захисту Полтавської ОДА Віктора Стеблянка. Поки ж продовжуємо об'їзд по карті.

Наступне укриття розташоване поблизу Південного вокзалу на вулиці Гайового, 30. Нарешті бачимо перший вказівник: на стіні будинку поряд із жирною стрілкою великими літерами виведено «Сховище 30 м». Але як виявилося, цього недостатньо.

Через вказані 30 метрів знаходиться Полтавська станція сигналізації та зв'язку. Крім імовірної вентиляції укриття та підвалу, заваленого сміттям, ми не знайшли нічого, що нагадувало б двері до сховища. Жодних розпізнавальних знаків.

На прохідній нас з'єднують телефоном із керівництвом. Відповідальний за спецтехніку і укриття з прізвищем Чуб спілкуватися з нами відмовився. Каже, захисна споруда призначена лише для працівників «Укрзалізниці», тому говорити про неї він не бачить сенсу.

Така ж ситуація й з укриттям на Південному вокзалі. До сховища ведуть двері, розташовані праворуч від головного входу. На табличці поруч вказані номери відповідальних за ключі.

Двері до укриття зачинені зсередини. Помітивши нас, зі сховища виходить чоловік у комбінезоні «Укрзалізниці». Від нього дізнаємось, що ця захисна споруда призначена лише для працівників вокзалу.

Як бути пасажирам, які в разі надзвичайної ситуації можуть опинитися в залі очікування, мав би розказати начальник вокзалу. Але на час нашого приїзду адміністрації не було на місці — обід.

Хто куди, а ми в підвал

Начальник управління з питань цивільного захисту Полтавської ОДА Віктор Стеблянко пояснює, що сховища, які винесені на карту, розташовані на підприємствах і розраховані для найбільшої робочої зміни.

«Тому що підприємство і в мирний час, і в особливий, має працювати: пекти хліб, шити одяг і виконувати інші завдання. Тобто економічна складова держави має у будь-якому разі працювати», — говорить Віктор Стеблянко.

То що робити цивільним?

Населення має укриватися в підвалах власних будинків. Під час бойових дій переміщуватися по вулиці й навіть перебігати до сусіднього будинку дуже небезпечно.

«Восьмирічний досвід війни на Сході говорить про те, що на сьогодні немає жодного зруйнованого підвалу, тобто там цілком безпечно переховуватись. За будівельними нормами в підвалі житлового будинку має бути кілька входів, вентиляційні шахти або вікна. Цього цілком достатньо, щоб у разі необхідності покинути приміщення», — сказав Віктор Стеблянко.

Законодавством встановлено, що в особливий період у мешканців будинків має бути доступ до підвалів. Все решта — на розсуд самих жителів.

Що ж. Знову починаємо вояж містом. В Авіамістечку йдемо вздовж вулиці Юрченка аж до КПП, дорогою заходимо в двори. Старенькі будинки навіть натяку на підвали не мають, а вологі фундаменти та пліснява на кутах свідчить радше про те, що навіть за їхньої наявності, там скоріше за все стояла б вода.

За кілька годин блукання Браїлками ми не знайшли жодного підвалу, на якому був би зазначений номер телефону відповідальної особи. З розмов із місцевими мешканцями стало зрозуміло, що лише одиниці мають особистий ключ або точно знають, у кого його можна взяти.

«Полтавська хвиля» підготувала коротку пам'ятку, як підготувати підвал свого будинку до можливих надзвичайних ситуацій.

Але для полтавців актуальна не лише проблема з доступністю. У декого підвали пережили потоп і тепер, через надмірну вологість, вони не придатні для довготривалого перебування людей. У деяких підвалах вода стоїть і по сьогодні.

Є у місті й такі будинки, які не мають власних підвалів. Їхні мешканці будуть змушені бігти до сусідніх дворів, а це небезпечно. Зокрема така ситуація на вул. Ватутіна, 3Б. Питаємо в мешканців чи мають доступ до підвалу. У відповідь чуємо, що в їхньому будинку він не передбачений. Натомість мають кожен свою ко в підвалі будинку навпроти — Ватутіна, 3А. Але в кого ключі від нього також не знають.

Геть із міста

Натомість керівник департаменту Полтавської ОДА, що опікується цивільним захистом, Віктор Стеблянко наголошує, що перебувати у місті під час бойових дій в принципі не є безпечним. За його словами, в таких умовах місто важко безперебійно забезпечувати електрикою, теплопостачанням, водою тощо. Тому радить, при наближенні будь-яких військових дій до вашого міста, в разі військового загострення переїздити на дачі, в заміські будинки до родичів, або ж у маленькі селища, де немає стратегічно важливих об'єктів.