Місто без мера, або що робити полтавцям, якщо депутати не домовляться про спільну роботу

Міського голову завжди обирає народ. Містяни, якщо точно. Ну тепер уже, якщо зовсім точно, то жителі громади. Зазвичай, кількість виборців рідко (читайте ніколи) не перевищує 80 %, наприклад на останні вибори мера в Полтаві прийшло лише 25,42% (це про другий тур, раптом що). Однак це не заважає після виборів людям нарікати на погане самоврядування.

Але сьогодні не про вибори (хоча дуже хочеться). Сьогодні про мерів.

Цей матеріал зумовлений ситуацією, яка нині склалася в Полтавській міській раді. Коли самий красівий Олександр Федорович займав посаду мера — депутати хоча б на сесії з'являлися. Хоча завжди це було феєрично і дуже нагадувало реаліті шоу. Нині ж, після низки скандалів та відвідин суду, Мамай відпочиває. Його місце зайняв Андрій Карпов і тут всі "прихильники" Федоровича видихнули і подумали — ну нарешті.

Але нарешті так і не настало. Депутати чубляться, аби провести сесії не вистачає голосів. А найбільш цікавим у всьому цьому є споглядання за сторінками місцевих депутатів (не всіх), де уже стало мувітоном не написати про колегу-депутата, або звинуватити його в тому, що робота не робиться.

Найбільш винахідливі маніпулюють людьми (але їх називати не будемо) і говорять на камеру, що депутати не ходять на роботу, а гроші отримують (ремарочка, депутат — це не робота за гроші).

Чого очікують народні обранці незрозуміло. Знайти компроміс з опонентом, як показали останні пів року депутатам не вдається схилити народ до якихось активних дій — взагалі Онріал (зважаючи на відсоток активних виборців, швидше Марс колонізують, ніж почнуть щось активно робити місцеві).

Саме тому «Полтавська хвиля» проаналізувала схожі в Україні ситуації. Що було, коли мери достроково лишали посаду? Чи вдавалося депутатам знайти спільну мову задля того, аби місто не гнило, а працювало?

Нумо розбиратися!

Чернівці

У квітні 2017 секретар Чернівецької міської ради Василь Продан зареєстрував проект рішення про дострокове припинення повноважень Олексія Каспрука. Він аргументував це поганим станом доріг та інфраструктури в місті.

У 2018 Каспруку довелося покинути посаду.

Проблема в тому, що тоді ще чинний міський голова чомусь не спромігся сформувати свою більшість у міськраді.

Саме через те, що мер не сформував свою більшість, його опонентам вдалося набрати критичну масу голосів, необхідну для того, щоб висловити міському голові недовіру.

Методи набору цієї кількості голосів могли бути різними – десь, можливо, тиск, шантаж, обіцянки.

Сценарій дострокового припинення повноважень був абсолютно прогнозованим одразу після закінчення виборчої кампанії. Тому що в міську раду пройшли люди, які почали формувати свою команду, аби здійснювати вплив на процеси, що відбуваються в місті.

Що було потім або депутатські ігри

«Скажімо так, сама ситуація, коли в нашому місті вдруге реалізується фактично однією і тією ж групою «товаришів» той самий сценарій, говорить про те, що, на жаль, ми пробуксовуємо на місці в розвитку міста і у самоврядності нашої територіальної громади. Складається враження, що територіальна громада у цій ситуації ні при чому і її інтереси ніхто з так званих місцевих «гравців» не бере до уваги.

У цьому контексті також виникає питання, чи можна так би мовити «нову владу» називати новою. Адже це представники депутатської більшості міської ради, які й раніше або ухвалювали, або блокували рішення, зокрема, й ініціативи міського голови. Тепер ця більшість взяла на себе всю повноту відповідальності за справи в місті, усунувши такий стримуючий чинник, як компетенції і повноваження мера, в тому числі право його вето. Відтак рішення матимуть ще менш збалансований характер». — Анатолій Круглашов (Шпальта).

Як секретар міськради Василь Продан віддавав тоді стратегічні комунальні підприємства та посади у міськраді у руки своїх політичних соратників та партнерів, які допомогли йому усунути з посади мера Олексія Каспрука та утвердитись на посаді керівника міста. Про це писали в своїй публікації у виданні «Молодий буковинець».

Посади, машини і високі зарплати – нове керівництво міськради щедро обдаровує партії, без яких відставка мера Олексія Каспрука не відбулася би.

Чому чвар серед депутатів не відбувалося? Продану вдалося зібрати більшість, з якою і працювали без скандалів. Роботу секретаря народні обранці не блокували.

Щоправда довго Василь Продан на посаді головуючого не протримався, бо уже за дев'ять місяців Каспарук повернувся на посаду і був мером до 2018 року.

Полтава

На засіданні міської ради 14 вересня 2018 року депутати оголосили недовіру міському голові Полтави Олександру Мамаю. 28 депутатів заявили, що він не виконав «ряд програм».

Міськрада обрала головуючим секретаря Олександра Шамоту.

Тоді промерська фракція «Совість України», вочевидь, не сприймаючи зміну влади, не з'являлася ні на апаратних нарадах, ні на засіданнях профільних комісій, ні на сесії.

На початку в одиничному складі саботували роботу обранці із партій «Самопоміч», БПП «Солідарність», Батьківщина». 

Однак, хоч і не в повному складі, міська рада продовжувала працювати та ухвалювати важливі для Полтави рішення.

Нова влада Полтави, на відміну від попередньої, встигла задекларувати готовність до співпраці з обласною. Так, вже за три дні після обрання секретарем міськради, Олександра Шамоту представили як нового очільника міста на апаратній нараді в Полтавській облдержадміністрації.

До речі, щодо контролю. Під час сесії депутати одностайно затвердили і нового заступника міського голови.

Однак, попри позитивні зрушеня та те, що сесійні засідання відвідувала більшість депутатського корпусу, ера Шамоти закінчилася швидко. Бо уже на наступних виборах полтавці знову обрали ексрегіонала Олександра Мамая.

Миколаїв

Цікавий випадок із мером був у Миколаєві. Тоді вперше більшість містян обрали мером представника партії «Самопоміч» Олександра Сєнкевича.

Вибори були у 2015, а вже 5 жовтня 2017 року позачергова сесія Миколаївської міськради визнала незадовільною роботу мера та достроково припинила його роботу.

Невелика фракція «Самопомочі», на яку міг розраховувати молодий мер, швидко перестала бути йому дружньою і фактично розсипалася. Сергій Ісаков разом з іще двома депутатами з місцевої фракції почали підігрувати «Опоблоку». І саме Ісаков, якого у міськраду привела «Самопоміч», ініціював «імпічмент» Сенкевичу.

Депутат був автором проекту рішення про виголошення недовіри меру, яке він зареєстрував у міськраді ще 10 липня. Тож вийшло так, що депутати з рідної Сенкевичу «Самопомочі» фактично зрадили мера: або не голосували, або проголосували за відставку.

Подейкували, що така одностайність під час голосування обумовлена тиском на депутатів з боку голови Миколаївської обласної адміністрації Олексія Савченка.

Ситуація набула гостроти, коли у Миколаєві 8 жовтня зібралося загальноміське віче на підтримку мера Олександра Сєнкевича. До зібрання приєднались однопартійці мера.

«Я не був упевнений, що сьогодні збереться так багато людей через дощову погоду. Те, що відбулося в четвер у міській раді я назвав згвалтуванням міського самоврядування. Ми зібралися сьогодні тут не для того, щоб підтримати конкретну людину — Сєнкевича, ми прийшли сюди, щоб відстояти своє право вибирати. Адже тим, що відбулося, вам наплювали у душу, вашим бажанням знехтували», — сказав Сєнкевич, виступаючи перед віче.

А уже 16 березня 2018 року Центральний суд Миколаєва визнав недійсним рішення міськради про відсторонення від посади мера Олександра Сенкевича.

Сєнкевича, до речі, переобрали і на наступний термін. Зараз він є міським головою Миколаєва.

Полтава

Вдруге депутати намагалися висловити недовіру Олександру Мамаю перед повномасштабним вторгненням (це, до речі, третій термін головування "самого красівого"). Тоді не вистачило голосів. Чи то домовитися депутатам не вдалося, чи то більшість Мамай все ж влаштовував, однак пішов мер лише після подорожей судовими засіданнями. Коли через кримінальні провадження місто очолювати не зміг.

Тут, здавалося, робота має налагодитися. Однак сесії закінчуються так і не розпочавшись, а депутати критикують діяльність одне одного.

Нині у полтавських пабліках, у розмовах на вулицях точиться багато розмов про те, що місто зовсім занепадає. Нічого не робиться для того, аби воно ставало ошатнішим. Люди дивуються, що прифронтові міста зараз мають значно привабливіший вигляд, ніж наша Полтава.

Усі ми зараз маємо одне питання. Що робити нам, поки депутати не можуть домовитися?

Є два варіанти:

• Бути пасивним спостерігачами. Але навряд чи це дасть результат.
• Стати активним діячами.

Інструкція, як відкликати депутатів міської ради.

Виборці можуть відкликати місцевого депутата, якому самі ж дали владу.

Приводом може бути порушенням депутатом законів та Конституції, прогули (більше половини засідань протягом року), відсутність роботи з виборцями та невиконання передвиборчих обіцянок.

Та ця процедура дуже заморочна. Якщо коротко, то більше шансів скинути депутата є не в громади, а у партій, від яких ці депутати висувалися. А це означає, що відкликати депутатів можуть не стільки за погану роботу, скільки через внутрішні партійні інтереси.

Звільнити свого депутата може міська рада.

Причини для цього: обвинувальний вирок суду, заява, написана депутатом про відставку, депутат не платить аліменти.

Депутата можуть позбавити мандата за припинення громадянства України, або якщо він виїхав на постійне проживання за кордон.

Якщо депутат суміщає роботу в міськраді разом з іншою виборною посадою.

Якщо суд визнає депутата недієздатним чи зниклим безвісті.

Смерть депутата.

Вибраного депутата можуть зняти з посади і за корупцію, але тільки, якщо є відповідне рішення суду.

Ніяких висновків не буде. Полтавці розгублені, депутати... хто знає, що тут навіть написати.