Навесні 1942 року у Полтаві сталася небачена повінь. У тогочасних газетах йдеться, що подекуди рівень води сягав шести метрів. Значна частина міста — зокрема Поділ і те, що ми зараз називаємо Левадою — опинилася під водою.
Попри масштаб стихійного лиха, інформації у відкритих джерелах обмаль. На очевидців також сподіватися не доводиться. Полтава тоді була під нацистською окупацією, тож, можливо, щось зможуть розказати німецькі світлини. Спробуємо по крупицях реконструювати події тієї весни.
![poltavska-khvilia_xcwi/QKmN-M2IR.jpeg](https://poltavawave.com.ua/media/max/w1400/poltavska-khvilia_xcwi/QKmN-M2IR.jpeg)
До німецької окупації за рівнем води на Ворсклі вели спостереження на одному з найстаріших гідрологічних постів України. У 1942 році спостереження вели німці, тож у нас цих даних немає. Однак збереглися певні архівні документи, які свідчать про екстремальний рівень води тієї весни. Про це йдеться зокрема у дослідженні провідної гідрологині Полтавського гідрометеоцентру Віри Смирнової.
Наприклад, у газеті «Голос Полтавщини» через рік після самої повені опублікували невеличку замітку:
«Всі, мабуть, пам'ятають повідь на Ворсклі 1942 року. Багато лиха заподіяла вона. За своїми розмірами ця повідь перевищила великі поводі 1917 та 1932 років».
Автор зазначає, що повінь була тривала і запізніла. Причиною стала величезна кількість снігу, що накопичилася на водозборі — 200% від норми. Адже зима 1941-1942 років була винятково сніжною і холодною. На кінець березня сніговий покрив був 50-60 см, що вчетверо більше, ніж торік.
![poltavska-khvilia_xcwi/M-cDyzhIg.jpeg](https://poltavawave.com.ua/media/max/w1400/poltavska-khvilia_xcwi/M-cDyzhIg.jpeg)
![poltavska-khvilia_xcwi/AaCprz2IR.jpeg](https://poltavawave.com.ua/media/max/w1400/poltavska-khvilia_xcwi/AaCprz2IR.jpeg)
Морози протрималися аж до квітня, а зі стрімким потеплінням прийшла найбільша повінь минулого століття на Ворсклі. Промерзла земля ще була вкрита льодовою кіркою, тож вода не втавала і не випаровувалась, а накопичувалась вздовж русла річки, на верхньому та нижньому водозаборах.
Мешканка села Микільське Полтавського району Лєна Лапа у своєму щоденнику писала, що сніг лежав до 10 квітня і «такої довгої зими ніхто не пам'ятає». А потім приблизно до 18 квітня йшли дощі.
«В Полтаві біда: Ворскла вийшла з берегів і затопила навіть станцію. Ніхто не пам'ятає такої повені», — йдеться у рукописах.
Наслідки можемо побачити на архівних фотографіях
![poltavska-khvilia_xcwi/0qNJskhIg.jpeg](https://poltavawave.com.ua/media/max/w1400/poltavska-khvilia_xcwi/0qNJskhIg.jpeg)
![poltavska-khvilia_xcwi/p74jQz2SR.jpeg](https://poltavawave.com.ua/media/max/w1400/poltavska-khvilia_xcwi/p74jQz2SR.jpeg)
![poltavska-khvilia_xcwi/bCrS_zhIg.jpeg](https://poltavawave.com.ua/media/max/w1400/poltavska-khvilia_xcwi/bCrS_zhIg.jpeg)
![poltavska-khvilia_xcwi/e2oayz2SR.jpeg](https://poltavawave.com.ua/media/max/w1400/poltavska-khvilia_xcwi/e2oayz2SR.jpeg)
![poltavska-khvilia_xcwi/iZtwXz2Sg.jpeg](https://poltavawave.com.ua/media/max/w1400/poltavska-khvilia_xcwi/iZtwXz2Sg.jpeg)
![poltavska-khvilia_xcwi/Yf5NlzhSR.jpeg](https://poltavawave.com.ua/media/max/w1400/poltavska-khvilia_xcwi/Yf5NlzhSR.jpeg)
![poltavska-khvilia_xcwi/BbKDuzhIg.jpeg](https://poltavawave.com.ua/media/max/w1400/poltavska-khvilia_xcwi/BbKDuzhIg.jpeg)
![poltavska-khvilia_xcwi/mOXx9zhSg.jpeg](https://poltavawave.com.ua/media/max/w1400/poltavska-khvilia_xcwi/mOXx9zhSg.jpeg)
Ця повінь могла стати катастрофічною ще й за розмірами завданих збитків. Однак полтавці тоді жили дуже бідно і великих цінностей не мали. Але втрата домівки, домашніх тварин, домашнього скарбу в умовах війни — це дуже велике потрясіння.
Наслідки повені руйнівні як для міст, так і для полів. Чим інтенсивніше водопілля, тим більший шар родючого ґрунту воно змиває. В майбутньому це неминуче потягне за собою зменшення врожаю зернових.
Основні методи протидії повеням: насадження лісу й посадок вздовж полів, оранка впоперек схилів, закріплення ярів, збирання снігу у купи тощо. Та найбільш ефективними виявилися дамби. Таких на Ворсклі впродовж 1960-1970 років побудували дві: у Нижніх Млинах та поблизу селища Вакуленці. Вони підтримують належний рівень води у нижній течії річки, тобто в межах Полтави, і запобігають катастрофічним повеням.
Нині вода все рідше виходить на заплаву. На це вплинула також і зміна клімату — холодні пори року стали більш дощовими, тож на водозаборах збирається менше води, ніж було колись.
Використані фото з архіву Леоніда Булави
Подякуй авторці!
Сподобалась стаття? Mожеш подякувати авторці гривнею.