Не такі, як інші: що таке субкультури та чому підлітки їх обирають

Вони завжди були серед нас. З дивними зачісками, подеколи з лякаючим макіяжем, або повністю одягнені в чорне. Іноді їх не помічають, але частіше здається, що на наших очах оживають персонажі різних романів, вампірських саг, мультфільмів чи комп'ютерних ігор. За цим стоять молодіжні субкультури.

Ми вирішили з'ясувати, що таке субкультура, чи варто насправді їх боятися, як говорити з дитиною, якщо вас страшать ці спільноти, та як на молодіжні рухи впливає війна.

Що таке субкультура?

Напевно, всі ви чули слово «субкультура», особливо останнім часом воно звучало частенько, коли сотні підлітків бігали по містах, аби влаштувати бійку. Але що ж воно означає? Якщо не вдаватись до довгих визначень, можна сказати просто: субкультура — частина великого суспільства, яка відрізняється своєю поведінкою від більшості. Кожен учасник певного руху живе за новими правилами, змінює спосіб життя та цінності. Паралельно з цим має й зовнішні ознаки, як, наприклад: одяг, сленґ, поведінка, зовнішній вигляд та смаки.

Усіх учасників об’єднує одна мета: молодь шукає спосіб самовиразитися, показати себе, бути маленькою частиною чогось цілого.

Так, сьогодні ми всі впевнено йдемо в Європу, стираємо кордони та єдині стандарти. Субкультури стають частиною буденного життя. Але підлітки все ще мають гостру потребу в самовираженні та часто доєднуються до неформальних груп.

Важливо розуміти, що субкультура — не погано. Не всі рухи створені, щоб когось бити, влаштовувати масові сходини чи ненавидіти інших. Значно важливіше бути серед однодумців, відчувати підтримку. Також більшість спільнот об’єднують мирні цілі, де в основі немає конфлікту.

Психологи говорять, що нова хвиля масових субкультур може знову накрити Україну. Як гадаєте яка причина?

Війна. Для молодих людей — це надзвичайний стрес, багато, хто переїздить в іншу країну, втрачає друзів або дім, їм бракує контакту з іншими, псуються стосунки з рідними. Та й пам’ятайте, що підлітки вже не діти — також постійно читають новини і розуміють, що відбувається довкола. Водночас вони не можуть самостійно обирати, що робити далі, за них це вирішують батьки. Відтак молоді люди роблять те, що здатні контролювати, що може допомогти їм впоратися зі стресом.

Долучення до субкультури допомагає підтримувати звʼязок, спілкуватися з новими людьми та не втрачати себе.

Тож, субкультура — важлива складова сучасного світу. Це не погано і переважно не шкідливо. Вони завжди існували, хоча й змінювалися з часом, якісь рухи швидко згасали, якісь зʼявлялися, якісь актуальні й досі.

Молодіжні субкультури в Україні

Воркаутери

Простіше кажучи, це ті, хто займаються спортом, тренуються та ведуть здоровий спосіб життя. Ці підлітки хочуть бути витривалими, сильними та мати накачане тіло. Увесь свій вільний час вони проводять на вуличних майданчиках, тренуються де завгодно. На звичайних турніках з брусами учасники цього руху виконують найскладніші вправи, подекуди навіть з небезпечними елементами.

Вправи воркаутери зазвичай знаходять в інтернеті, бо не хочуть ходити до спортзалу та витрачатися на послуги фітнес-тренера. У пріоритеті — здорове харчування, відмова від куріння та вживання алкоголю.

Для них Воркаут — це не лише захоплення, а спосіб життя, запорука міцного здоров’я та змога тримати себе в гарній формі.

ПВК «Редан»

Спільнота ПВК «Редан» виникла кілька місяців тому. Це стихійний молодіжний рух, який є частиною субкультури анімешників. Його учасники говорять, що боряться за справедливість, свободу самовираження і не хочуть, щоб їх переслідували через одяг або зачіску.

Ті, хто зараховують себе до «Редану» мають татуювання павука, тому, скоріше за все ви чули, що їх ще називають «Павуками». Отже, школярі 14—16 років, які люблять аніме, наслідують «Редан» у зовнішності: носять чорний одяг, із зображенням милого павучка. Для повноти картини не вистачає тільки цифри чотири на спині. Кажуть, її фанати анімешного Рьодана обрали через співзвучність японської назви зі словом смерть.

Наразі немає жодних підтверджень, що «ПВК Редан» має стосунок до воєнізованих формувань. Росіянські підлітки стверджують, що додали у найменування абревіатуру «ПВК» заради жарту, враховуючи їхні нинішні інформаційні реалії, а наші підлітки підхопили тенденцію, вочевидь навіть не намагаючись особливо розібратись у походженні абревіатури.

Новий рух швидкими темпами поширився територією України. Не може не викликати занепокоєння той факт, що ця молодіжна субкультура перекочувала до нас із росії. Хоча на сьогодні немає підстав вважати, що це організований рух, але не можна відкидати ймовірність, що довірливих підлітків хтось може використати задля маніпуляцій та дестабілізації суспільства.

«Редани» проштовхують свої «ідеї» силою кулаків, відповідають на агресію агресією. Проте в Україні, все відбувається в менших масштабах, планування бійок зупиняють правоохоронці, а з учасниками та їхніми батьками проводять бесіди.

Хіпстери

Спочатку хіпстерами називали любителів джазу. У сучасному житті до цього руху відносять інтелектуальну молодь. Вони не уявляють життя без гаджетів та заводять профілі у всіх популярних соцмережах. Часто хіпстери ведуть особисті блоги.

У цієї субкультури багато інтересів: артхаусне кіно, авангардне мистецтво, альтернативні види музики, що не слухають більшість людей. Хіпстера легко сплутати з представниками іншої спільноти, у ньому є щось від емо, хіпі та панків. Хлопці часто мають довге волосся, носять кольорові окуляри та капелюхи й одяг популярний у минулому, джинси-скінні, картаті сорочки, ковбойські чоботи, яскраве взуття та футболки з різними написами.

Готи

На відміну від попередніх субкультур, рух готів не надто безпечний. Прихильники цієї спільноти романтизують смерть, вірять у чорну магію та дивляться на світ через призму песимізму.

Гота легко відрізнити від інших: в основі образів — чорний колір у поєднанні зі срібними прикрасами. Срібло для готів — символ Місяця, протегує потойбічним силам. Немає чіткого обмеження зовнішності, тож часто представники руху мають зачіски у вигляді ірокезу, або частково вибрите волосся.

Халлю або корейська хвиля

Корейська творчість стала дуже популярною в усьому світі. Довгий час музичні чарти очолювали корейські гурти, на полицях магазинів з'являється все більше одягу в корейському стилі. Не можна забувати й про кінематограф, всі згадали «Гру в кальмара» чи корейську дораму?

Цільова аудиторія корейських продуктів — переважно підлітки 13-17 років, трохи менше — студенти. Вони «розкручують» інтернет-пабліки і Telegram-канали про Корею, влаштовують мініфестивалі корейської культури чи змагання на найкращий танець у жанрі K-pop.

Основні риси зовнішності цієї субкультури можна описати корейським словом «ольджан». Не спішіть бігти в Гугл, ми вже — це можнат перекласти як «гарна мордочка». Так називають людей із великими очима, маленьким носом і невеликими губами. Такі пропорції можна отримати за допомогою хірургічної пластики, тож не кожний іде на такі радикальні методи.

Емо

Цей рух має деяку схожість з готами. Тут також обожнюють чорний колір, ідеалізують смерть та вічно говорять про суїцид. Але є риси, що притаманні тільки Емо — емоційність, вразливість, депресивність, чутливість. Вони часто можуть тікати від сучасного світу та відгороджуватися від інших навіть зовні. Ховають обличчя та фарбують волосся.

Представники субкультури обирають два кольори: чорний і рожевий. Тож одяг, волосся та манікюр роблять переважно в цих відтінках. З прикрас Емо використовують бісерові браслети та численний пірсинг. Одягаються переважно в вузькі джинси та футболки з дитячими принтами, часто слухають музику в навушниках.

Геймери

Учасники цього руху не уявляють свого життя без комп'ютерних ігор. Сучасний геймер — це не просто школяр, що грає в Counter-Strike чи Call of Duty. Це цілий світ, де влаштовують чемпіонати з власним сленгом і мільйонами прихильників.

Багато слів з жаргону геймерів стали популярним для всього суспільства. Такі, як «косплей», «баг» або «аккаунт» та багато інших. Часто захоплення геймерів може шкодити підліткам. Вони занурюються у віртуальний світ і забувають про реальний: батьків, друзів, навчання, все це відходить на інший план. Ця субкультура може викликати ігрову залежність та нашкодити людині.

Учасники цього руху не часто звертають увагу на свою зовнішність, можуть бути одягнені в непрасований одяг та виглядати неохайно.

Гопники

Представники цієї субкультури можуть бути агресивними до інших людей, а також зневажають тих, хто не дотримується «пацанських принципів». Вони мають своєрідний, хоч і негласний, понятійний кодекс, який часто перегукується з вʼязничними традиціями.

Більшу частину вільного часу вони проводять на вулиці: у парках, скверах, на старих подвір'ях, зупинках. Гопники часто використовують ненормативну лексику, а розшифрувати деякі сленгові слівця не допоможе навіть Гугл.

Представники цього руху негативно ставляться до гомосексуалів і можуть повісити на будь-кого слово гей, як клеймо. Гопники часто одягнені в спортивні костюми та чорні шкірянки.

В Україні існують й інші менш популярні рухи, які були актуальними раніше, або прихильниками яких є не так багато людей.

Чому підлітки обирають субкультури?

Психологиня Інна Радченко пояснює, що в кожному віці є певні психічні потреби. Підліткам просто таки необхідно відносити себе до певної групи. Для дитини найближчими людьми є мама, тато й інші члени сім’ї, але в підлітковому віці на перший план виходять друзі та референтна група (простіше кажучи, люди зі спільними інтересами). Такою групою і стає субкультура. Стаючи її учасником, дитина може закрити дві важливі потреби:

• потреба бути прийнятим, бути серед інших у групі, знати, що для тебе завжди є своє місце;
• формувати та відстоювати свою ідентичність, протиставляючи себе світу, що може дратувати дорослих.

Саме тому ми часто стаємо свідками різних (іноді не досить вдалих) експериментів: яскравий колір волосся, незвичайний стиль у одязі. На жаль, не все буває успішно. Але підлітки сприймають це як особистий досвід, з якого складається їхнє життя. Найголовніше, у таких спільнотах — підліток не боїться себе проявити, відчуває спокій і точно знає, що його зрозуміють. Завдяки субкультурі можна адаптуватися до життя. Велике значення має лідерство. Той, хто очолює неформальну групу, стає авторитетом в очах однолітків.

Деякі субкультури мають в основі конфлікт. Психологиня Інна Радченко пояснює, що підліткам характерна демонстративність, і важливо протиставляти себе іншим. Неповнолітні відділяються від батьків і шукають своє місце у цьому світі. Вони часто можуть знецінювати рідних і всіх інших. Також на гормональному рівні підлітки стають більш агресивними, і часто ця злість знаходить місце у субкультурах, якщо дитина немає іншого способу вивільнити свої почуття.

Вступити до субкультури може кожний підліток. Проте, можна виділити найбільш вразливі категорії:

• ті, хто потерпають від булінгу;
• ті, в кого немає друзів або їх небагато;
• ті, хто має складнощі в стосунках з батьками.

Наявність цих ознак не означає, що підліток обовʼязково потрапляє до субкультур. Проте, психологи радять звертати на них увагу.

Ми знаємо, хто може влитись у субкультуру і чому. Але чи назавжди це, чи залишається хтось футбольним фанатом, або все життя одягається як хіпстер?

«Важливо повернутися до причини, якщо у підлітка є проблеми з батьками, вони конфліктують, то він може шукати свій порятунок у субкультурі. Після того, як стосунки в сім'ї налагодилися, то зникає потреба шукати інше безпечне місце, і бути частиною іншої спільноти. У підлітків, що гуртуються за інтересами можуть змінюватися вподобання, і в певний період вона виходить із субкультури. Немає нічого поганого і в тому, що інтерес до певної субкультури зберігається на все життя. Нормально все, окрім тих випадків, коли це приносить шкоду людині або її оточенню, чи коли субкультура стає центральною частиною життя підлітка.

Тобто, якщо у підлітка на першому місці субкультура, то це може витісняти інші сфери життя, не дає розвиватися та будувати стосунки. Це порушує рівновагу і шкодить людині. Все, що не травмує людину, не заважає її оточенню, не суперечить законам моралі можна вважати нормальним.

Як діяти батькам?

Психологиня Інна Радченко рекомендує батькам говорити зі своїми дітьми. Важливо, формувати довірливі стосунки, щоб підлітки розповідали, що відбувається в їхньому житті. Дитина має знати, що її завжди вислухають, а не глузуватимуть чи каратимуть.

Батькам важливо цікавитися життям дитини, знати з ким вона спілкується, які в неї інтереси. Проводити разом вільний час та влаштовувати різні заходи: походи в кіно, прогулянки, пікніки, закупи.

На думку психологині, важливо, щоб підліток займався спортом, аби мати можливість кудись подіти свою агресію і напругу, характерні для віку. Бо, наприклад, той самий «Редан» допомагає звільнити надмірні емоції, хоч і за допомогою сили.

Якщо ж батьки дізналися, що дитина є частиною субкультури, головне розуміти, що не все так страшно. Головне не панікувати, ми уже знаємо, що не всі рухи шкідливі. Важливо зрозуміти в чому сенс цієї спільноти, чим вона займається та хто там перебуває.

Психологиня радить поговорити зі своїми дітьми. Якщо це неможливо, краще переглянути стиль спілкування. Бо часто до субкультур потрапляють діти з авторитарних сімей, де немає близькості та не прийнято обговорювати свої проблеми.

Також важливо звертати увагу на те, як поводять себе підлітки. Чи не погіршився апетит або є проблеми зі сном. Важливо знати як дитина себе почуває і чи не виглядає хворобливою. У підлітка може різко змінитися поведінка. Він стає більш агресивним або навпаки замикається в собі.

У деякі субкультури потрібно залучати гроші. Якщо раптово дитині більше не вистачає кишенькових, або вона почала з'являтися у тих місцях, де раніше не була, то необхідно звернути на це увагу.

Зараз, не менш важливим способом комунікації є Інтернет. Підліток може виставляти туди, ту інформацію, про яку б не хотів розповідати вголос. Тож, важливо слідкувати за соцмережами дитини, бути підписаним, переглядати історії та публікації, але не порушувати кордони і не читати особисті листування.

Про субкультуру можна і треба говорити зі своїми дітьми. Пояснювати, що такі рухи існують, і деякі з них можуть зашкодити. Варто нагадати, що якщо хтось просить підлітка завдати собі болю чи іншим, віддати гроші, то про це обов'язково треба розповісти тим, кому дитина довіряє.

Багато підлітків стають частиною субкультури. На це є різні причини, хтось хоче самореалізуватися і вбачає лише в новій спільноті свій порятунок, а хтось може шукати друзів чи однодумців. З часом одні субкультури зникають, їм на заміну приходять інші, з новими правилами та вимогами. Не всі рухи жорстокі та будуються на конфлікті, проте є причини існування й таких спільнот як «Редан».

Важливо говорити з дітьми, цікавитися їхніми інтересами, друзями та вподобаннями. Щоб точно знати, що підліток у безпеці та не планує шкодити собі та іншим.