Не тільки їжа, а й ідеї — як полтавські заклади розвивають культуру

Активіст та доброволець Роман Ратушний якось сказав, що атрибутом життя громадянина має бути участь в політичних і соціальних процесах своєї держави. На рівні міста так само. Щоб долучитися до розвитку культури в Полтаві, можна почати із простого — піти в кафе, де в пріоритеті не лише смачна їжа, а й цікаві ідеї, цінності та гарне ставлення до людей, і підтримати їхню діяльність.

Ми пропонуємо вам відвідати кілька закладів, які плекають культуру в нашому місті. Детальніше про них — у матеріалі.

Кавун

Кав’ярня знаходиться за адресою вулиця Стрітенська, 34.

«Наша кав’ярня — то є дім твого друга, до якого ти можеш прийти завжди за кавою найкращих українських обсмажників. Дім, де тобі приготують найсмачніші кавові напої з різним рослинним молоком, сиропами й нетиповими десертами власного виробництва, які виготовляються у нашому кондитерському цеху. До речі, саме Кавун створив торт на честь знаменитого пам’ятника в Полтаві — Біла Альтанка».

Постійних гостей кав'ярні називають люди-кавуни. Вони приходять до закладу на ранкову каву, бізнес-зустрічі, підготуватись до пар чи уроків, на побачення, щоб влаштувати фотосесії та просто посидіти з книжкою чи поговорити з баристою.

За останні роки Кавун став особливим місцем для полтавців та гостей міста, бо йому вдалось тримати двері відкритими у найжорстокіші дні COVID-19 й дати безпечне, наскільки це можливо, тепле та світле (і зі світлом) укриття у найтемніші та найхолодніші блекаути війни. Кавун не зачинив свої двері ні на день з моменту повномасштабного вторгнення.

Від перших днів існування Кавуна ще у форматі «віконечка для кави з собою» був стаканчик з дизайном, присвяченим рідній Полтаві. З того часу це стало особливим ритуалом — вигадувати двічі на рік, разом з друзями-ілюстраторами різні дизайни.

На сьогодні в кав'ярні реалізували проєкти стаканчиків із зображеннями гостей, з власним світом звірів, які живуть у домі Кавуна, з авіалініями Кавуна (в COVID було дуже актуально), з текстом пісні, яку їм присвятила відвідувачка.

З останнього — в колаборації з малювальницями Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішні створили дизайн із традиційним Опішнянським розписом.

Кавунові стаканчики неодноразово були визнані міжнародним колекціонером кавових стаканів @coffeecupsoftheworld

«Наша кав’ярня за роки свого існування завжди була та є активним членом суспільства та життя Полтавської громади: ми платимо податки та завжди звітуємо про це. Це, звичайно, норма, але маємо місію своїм прикладом надихати інших колег cплачувати податки також. Крім того беремо участь у прибираннях міста та самі інколи лончимо такі ініціативи, донатимо та проводимо благодійні заходи, беремо участь у різних міських івентах, маркетах та фестивалях».

Кавуновий шрифт, який можна побачити зокрема й на дверях, відсилає до українського ілюстратора Василя Хоменка, який славиться тим, що створив перший і єдиний шрифт з українським характером у радянську добу (гарнітура Хоменківська). Побачити його можна в легендарній «Енеїді» з ілюстраціями Анатолія Базилевича

Простір кав'ярні прикрашений прапорцями, із символами Полтавщини.

Кожен символ нанесений вручну за допомогою вибійкового мистецтва Володимира Маркар’яна. Серед них можна впізнати поп-герб міста Полтави від @cherniavskyi, елементи кахлів Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, козаків Війська Запорозького, русалок, берегинь тощо.

Комора

Заклад, який спеціалізується на приготуванні галушок, розташований за адресою вулиця Пилипа Орлика, 29.

«Галушкова гільдія, ми знаємо історію рідної країни, шануємо традиції, відроджуємо смаки, народжуємо сучасні смакові поєднання».

Всі страви готують наживо на відкритій кухні. Ви можете бачити заміс тіста, процес приготування класичної полтавської парової галушки та авторських страв. Тут можна спробувати галушку WOK, смажену галушку у фритюрі, гречані галушки, галушки зі шпинатом чи лососем, шоколадом та навіть галушковий штрудель, борщ із вишнею, галушковий брауні, а також придбати заморожені галушки, щоб приготувати їх власноруч.

Час від часу в закладі проводять майстер-класи, що знайомлять з історією галушки.

Медом Помазано

Заклад розташовано за адресою вулиця Соборності, 46.

Ви можете скуштувати українські страви в сучасній інтерпретації, з елементами молекулярної кухні: борщ, пампушки, сирники, голубці, галушки, вареники, банош, шубу у вигляді ролів.

Також тут подають качану кашу — це традиційна українська страва, рецепт якої походить з Диканського та Зіньківського районів Полтавської області. Каша має складну технологію приготування: пшоно засипають у велику миску, поливають збитими яйцями й притрушуючи борошном, а потім качають годинами, доки кожна крупинка не буде обгорнута тістом.

Качають 3-4 дні, коли один шар підсихає на наступний день створюють новий. У закладі каша подається з печеним сомом, з голландським соусом з естрагоном або зі шкварками та цибулею. Також ви можете придбати для себе суху запаковану кашу і готувати власноруч.

Основа і перевага ресторану в тому, що велику кількість продукції вони вирощують самостійно, маючи свої теплиці, поля і садки.

Інтер'єр оздоблений природними матеріалами: деревом, глиною, воском, сухоцвітами, колосками пшениці.

БлагоКава

Маленька кав’ярня з великою душею та важливою місією за адресою Соборний майдан, 1.

З початком повномасштабного вторгнення із сувенірної крамниці вирішили зробити кав’ярню. Тепер тут можна придбати каву, тістечка, сири власного виробництва, букети лаванди, свічки, мило. Весь прибуток від діяльності БО «Полтавський батальйон небайдужих» спрямовує на підтримку сил оборони України.

«Частину товарів, які ми продаємо, виготовляємо самі. Наприклад, сири роблю я, випічку наші волонтери, внутрішньо переміщені особи. Якщо бачимо, що щось закінчилось, то самі стали напекли і принесли або просимо людей і вони приносять. Наприклад, дружина одного бійця принесла великий чизкейк і тертий пиріг із фруктами різними, який сама спекла і за кілька годин його вже розібрали», — розповідає керівниця кав'ярні Наталія Гранчак.

БлагоКава підтримує крафтових виробників з Полтави. Свічки, мило, глину зі знижкою закуповують в бренду «RICHKA». Вони розуміють місію кав'ярні й підтримують її, тому часто просто дарують свої товари.

Три рази на тиждень (середа, четвер, п'ятниця) о 20:40 спільно з обласним молодіжним центром кав'ярня організовує показ фільмів й іноді — екскурсії на дзвіницю.

Біля закладу стоїть банер з проханням підписати петицію про присвоєння звання Героя України Юліану Матвійчуку, який настільки любив місто й Україну, що віддав за нього життя.

Таверна 4-ий Бастіон

За адресою Соборності, 50 знаходиться Таверна 4-ий Бастіон, де можна поїсти страви української кухні: галушки, деруни, борщ на буряковому квасі, сливи мариновані та гнічені, качану кашу, м’ясо.

«Ми займаємось дослідженням гастрономічної Полтавщини й розповідаємо про старовинні страви нашим гостям на майстер-класах та лекціях. На цю тему видали книгу "Гастрономічні нариси з Полтавщини"».

Власниця ресторану та авторка книги Марина Пушкарьова ділиться деякими історіями з інтерв'ю, про які більше можна дізнатися в книзі:

• На Полтавщині було поширене вегетаріанство, багато відомих людей були вегетаріанцями: Семен Волькенштейн, Михайло Бунін, Григорій Мясоєдов.
• Традицію снідати в закладі започаткував в Полтаві губернатор Олексій Татищев. Зараз це тренд — ресторани вводять їх собі в меню, але мало хто знає, що почалося все ще в кінці ХІХ століття.
• Багато традицій та страв присутні у творах Івана Котляревського («Енеїда») та у листах Панаса Мирного до дружини.
• Полтава має різних крафтових виробників сиру («Kucher`s cheese», «Садиба родини Блонських»), ковбас, джему («Ендорфін»).
• На Полтавщині є багато місць пов’язаних з їжею. В Опішні проводять фестивалі борщу та слив. Під Кременчуком є музей вергунів.

Білі Вуса

Кав’ярня розташована за адресою вулиця Степана Кондратенка 11Д.

Це заклад на пероні Київського вокзалу, що кожного дня проводжає та зустрічає мандрівників у Полтаві. Їхня мета створити комфорт та затишок для людей перед подорожжю та потурбуватися про всякі дрібнички, які зазвичай забуваєш взяти в дорогу.

Виїжджаючи з міста, ви можете придбати там сувеніри. Наприклад, свистунці ручної роботи, виготовлені з білої глини та прикрашені автентичним полтавським орнаментом за 410 гривень. Це ручна робота майстрині Нато Мікіладзе.

Кав’ярня є комфортним простором для мам з дітьми чи людей з обмеженими можливостями. У вбиральні є пеленальний столик зі всім необхідним.

Заклад вміщає до 30 людей. На дверях вас зустріне гасло «Пий каву. Люби Полтаву».

«Ми підбирали різні варіанти гасла, щоб було розуміння чим ми тут займаємось. У нас більша місія, ніж просто давати комфорт, затишок і чистоту людям на вокзалі. Наш заклад дає настрій і розуміння, що тут живуть люди, які люблять Полтаву і хочуть показати її з кращої сторони. В нас є не лише їжа та напої, а й лавка із товарами крафтових виробників. Ми закриваємо певний ряд потреб людей через полтавськість і полтавців, які щось створюють. Своєю діяльністю ми закликаємо любити і підтримувати Полтаву», — розповідає власник кав'ярні Олесь Лучний.

Із самого початку кав’ярню створювали для сімейного формату, щоб можна було нормально заїхати з коляскою і нормально доглянути за дитиною.

«Дуже складно, адже часто не можна нормально навіть покласти речі дитини. Через це не хочеш навіть нікуди йти, краще посидіти вдома. А так би ти ходив і гуляв і проводив час, аби було де», — зазначає Олесь.

Нині, у міру фінансових можливостей планують реалізовувати ідею безбар’єрного простору.

«На вокзалі постійно є люди з інвалідністю і вони наші клієнти, вони тут відпочивають, але ми бачимо, що їм незручно. Фундамент для цього вже є і ми будемо більше розвиватись, бо з війною проблема постала більш гостро».

Це перелік невеличкої когорти місць, з яких можна почати, але він зовсім не є вичерпним. Перефразовуючи слова Оксани Забужко, варто позбуватися тоталітарного дискурсу убивства культури методом її замовчування. Діліться тим, що любите ви.