Полтавські депутати не ухвалили рішення про заборону Московського патріархату
5 жовтня на порядок денний сесії Полтавської міської ради винесли питання про звернення щодо заборону діяльності Московського патріархату. У разі, якби депутати підтримали б це рішення — до Президента відправили б аналогічне прохання. Однак, цього не сталося.
Із 24 присутніх рішення підтримали 14, проти висловився один депутат, утрималися — 5, не голосували — 4.
«Полтавська хвиля» поспілкувалася із депутатами, аби зрозуміти їхній вибір. Далі - коментарі представників громадськості.
Олександр Удовіченко, лідер партії «Рідне місто». Утримався
Ну це в телефонній розмові вам не розповісти. Питання які виносяться на сесію міської ради не стосуються заборони чи не заборони.
Тим більше це церква. В державі є органи, які повинні приймати це рішення. Вони їх не приймають. Є чіткий посил Президента нашої держави, який каже, що під час війни не варто розколювати ще й за релігійною ознакою. А минулий президент Порошенко ініціює політичний вибір ЄС, розгляд цих звернень.
Тому це чиста політика, ми в цю політику таким чином не граємо. У нас було самостійне голосування. Кожен у фракції приймав рішення, якщо ви подивитесь на результати голосування.
Катерина Бабіч, партія «Слуга народу». За
Відверто скажу, що ця ситуація є резонансною. Але в моєму житті так склалося, що мій вибір стосовно цього однозначний.
Ті історії, коли священнослужителі МП відмовлялися відспівувати. Відповідно, коли люди приходять зі своїми щирими духовними побажаннями, а там збираються колаборанти або зберігається зброя. Дуже багато в житті показує єдине, що як би не було складно, зрозуміло, що ситуація там не проста, люди мають визначатись і розуміти, що реально тема віри має об'єднувати, а не розколювати.
Україна має робити все можливе щоби всередині не було ніякої можливості колаборантських, проросійських рухів, які різними способами можуть заходити, різні моменти відбуваються.
Едуард Волков, «Рідне місто». За
Ну це моя думка. У нас у фракції демократія з цього приводу.
Я рахую, що треба давати сигнал центральним органам влади, бо на місцях є запит на це на даний час. Історія змінюється, ви ж бачите поведінку наших "сусідів", сторони агресора і терориста. Ми бачимо як вони використовують цих людей, які повинні взагалі бути окремо від держави, займатись чисто богослужінням. Тільки час розсудить хто був правий в цій історії, я маю на увазі поведінка церкви і деяких її представників.
Це була моя позиція, я рахую що центральна влада повинна комплексно підійти до цього питання і взяти на себе відповідальність, яким чином вирішити цей запит, так само як і з пам'ятниками, які мають відношення до країни агресора, посадових осіб, військових чинів. Усі дискусії, що стосуються історичних питань, церковних, вони мають бути врегульовані відповідно закону. Сьогодні депутати намагались дати посил про потрібність врегульовувати. Є громади в Україні, які взагалі своїм рішенням забороняли діяльність МП на території громади. Чи це правильно під час війни? У нас нема такого закону. Центральні органи влади мають формувати законодавчу базу і на даний час прийшов час врегульовувати це.
Олександр Дедюхін, «Європейська солідарність». За
Це питання в першу чергу безпекове. Мій спіч є на «Полтавщині» в блоках, почитайте.
Вікторія Лоза «Рідне місто». ЗА
Ну тому що я вважаю, що не має бути московського патріархату у нас в Україні.
Треба звідси вичищати все, що з руськими ногами і руками. Треба в Україні своє будувати і розвивати. А руського не треба, нам вистачить того що вони нам принесли.
Олександр Івахов «Європейська солідарність». За
Я для себе ще 2014 року вирішив це питання. Якщо хочете розібратись, зайдіть у будь-яку московську церкву, послухайте проповіді. Як вони прославляють своє керівництво, Кирила благословляють. У них це чи прописано в статуті.
Та людина, що прославляє на війну не може прославляти взагалі. Мій рідний брат з 2014 року в АТО і зараз теж служить.
Антон Ярмолюк «Слуга народу». Утримався
Це було звернення до Президента. У нас має бути консолідована позиція фракції. Ми не обговорювали це на засіданні фракції, тобто про все це я дізнався пізно ввечері вчора.
Обов'язково спитайте нашого керівника фракції чому він не виніс це питання на засідання, яка є консолідована позиція. Ми звернутися можемо листом без Олександра Федоровича, нам дуже просто. Якщо це питання є, ми його обов'язково піднімемо. Чи треба це робити зараз? Треба вже з холодною головою підходити і думати, які можуть бути наслідки. Сто відсотків треба, щоб українські були і мова, і церква, і атрибутика, і ритуальна частина, але наскільки релігійний сектор готовий до цього, я не знаю, не готовий сказати. Тому я утримався.
Вадим Ямщиков «Слуга народу». За
Йде повномасштабна війна і я, як військова людина, в зоні бойових дій бачив все те. На жаль, коли церква повинна йти за народом і підтримувати людей, я бачу, що це не наша церква, на жаль.
Я розумію, що політика не повинна вмішуватись у церковне життя, але це вже питання національної безпеки. Я особисто бачив як у Московському патріархаті не відспівували загиблих воїнів, що захищали Україну. Казали, що це не війна. У деяких місцях у церквах переховували колаборантів, заходило двоє, а виходило троє. Коли постало питання визначатися, то в мене не виникло іншої думки, як не проголосувати за це. У церкву не повинна вмішуватись держава, але тим більше туди не повинна вмішуватися інша держава, тим більше ворожа.
Я за те, щоб у нас була ЄДИНА церква, щоб вона не була у підпорядкуванні в москалів. Віри до Московського патріархату в мене нема. Ви ж самі бачили на монастирі в Полтаві герб рф, який показово не знімають звідти, враховуючи те горе, що нам росія принесла.
Максим Венгровський, «Рідне місто». Утримався
По-перше, це питання має спускатися зверху і прийматися рішення Президентом України. Тут на місцевому рішенні ми не вирішуємо політичних питань.
Тут ми вирішуємо питання, які супроводжують наше життя в господарчому плані. Тому в господарських питаннях я готовий відповідати, а тут не було можливості розібратись, яка правова історія цього питання. На мій погляд це не наш рівень, не рівень місцевої влади. Не можемо прийняти рішення поперед обласної ради, верховної. Суто політичне питання, я його не зрозумів.
Андрій Карпов, «Європейська солідарність» За
Європейська солідарність подала це звернення і ми за нього проголосували.
Свою позицію я висловлював на своїй сторінці. Я кажу, що на фейсбуці це питання неодноразово розкривав.
Юрій Бражник «Слуга народу» Проти
Так, це питання є важливим, а фразу "не на часі" усі давно ненавидять. Але зараз, я вважаю, політики мають остерігатися рішень, що можуть розділити український народ на кілька фронтів.
Фронт у нас усіх зараз один — працювати, щоб якомога швидше знищити ворога. Крім того, від початку війни не було причин сумніватися у рішеннях нашого Президента. Якщо це питання стоятиме гостро та він бачитиме реальну загрозу національній безпеці, це рішення обов'язково буде ухвалено на вищому рівні.
Юлія Костенко «Європейська солідарність» За
Питання релігії це особисте питання, але коли воно починає загрожувати державності та безпеці людей, туди має втручатися влада і наводити порядок.
Московський патріархат — це формування КГБ і ФСБ. За версію Московського патріархату йде не війна, а спецоперація. По-перше, ведуть службу російською мовою, тільки знещодавна починають українською. Добре знайома з МП з 2008 року. Бо у Мгарському монастирі у нас були табори, Філіпа знаю. Я знаєте, була у Святогірській церкві у 2019 році, люди розповідали, що і зброя там була, сиділи російські найманці, звідти стріляли в українських військових, а українські військові у відповідь не могли, бо то церква. МП шкодить як державності так і безпеці, моральному здоров'ю людей. Я сама язичник. Але з 2015 року збирала підписи за Київський патріархат.
І я ж не поясню людям, що я язичник, але коли питання релігії стає питанням безпеки держави, тоді обираєш українську церкву.
Подякуй авторці!
Сподобалась стаття? Mожеш подякувати авторці гривнею.