«Саня останется с нами», або Як полтавський міський голова «годує» сітку з міського бюджету

Вічно можна дивитися на вогонь, політичні перевзування Сергія Капліна та те, як Олександр Мамай у міжвиборний період фінансово підтримує інтерес виборців до себе. І усе б нічого — хай би він хоч власні фото в особисті повідомлення надсилав, якби власним коштом, а не платників податків.

«Біг Дата» Олександра Мамая

Сподіваюся, серед читачів немає людей, які досі вірять, що обирати міського голову в Полтаві — це про волевиявлення та народовладдя. Можливо, у лабораторних умовах десь так і було б. Але ми живемо у країні, де знайшли десятки способів обійти Prozorro. Тож далі поговоримо про прямий та непрямий підкуп виборців.

Прямий — це коли виборець отримує грошову «мотивацію» безпосередньо за голос. Непрямий підкуп передбачає надання людям (чи цілим установам, закладам, організаціям) коштів чи будь-яких інших благ, але уже не напряму, а зі згадуванням політичної партії, імені кандидата тощо. Зафіксували.

Йдемо далі: щоб мотивувати «тих самих», формують «сітки». Другий тур останніх місцевих виборів, зважаючи на низьку явку, став «мобілізаційною битвою» двох кандидатів. Переміг тоді ще двічі мер Полтави Олександр Мамай. Не дивно, адже своїх прихильників він мотивував протягом восьми років. І зараз, повернувшись у крісло, продовжує використовувати все ті ж методи.

Якщо ви читаєте цю статтю, ймовірно, пам'ятаєте, як перед другим туром мерських у загальний доступ виклали особисті дані 34 тисяч жителів Полтави та три десятки телефонних розмов із ними — «Біг Дата» Олександра Мамая. Тоді у штабі нині чинного міського голови заперечували причетність як до формування бази даних, так і до зливу. Зафіксували.

Що таке «Турбота»?

Але стосунок Мамая до бази даних — пряміше не буває. Здається, саме вона лягла в основу програми соціального забезпечення та соціального захисту населення Полтавської міської територіальної громади «Турбота».

Згідно зі статутом, програму розробили «для надання допомоги мешканцям міста, фінансової підтримки благодійних, громадських організацій, інших установ та організацій». Насправді ж, якщо проаналізувати виконання програми, одним із пріоритетів є фінансове нагадування про себе виборцям.

За «Турботу» голосує депутатський корпус.

Цьогоріч усім запам'яталася ситуація з іменними листівками від мера.

Але рішення щодо виділення фінансування ухвалює виконавчий комітет, більшість членів якого — підконтрольна Олександру Федоровичу. Тож усі рішення ухвалюють без пояснень, доповіді чи навіть запитань.

Тут кмітливий читач має сказати: історія — не нова, навіщо я витратив час? Щоб побачити фокус.

Фокус «Саня останется с нами»

Беремо в одну руку інформацію з бази даних, що її злили під час передвиборної гонитви. В іншу — додатки до рішень виконкому, що стосуються виділення матеріальної допомоги за особистим зверненням. Останні обираємо випадково, щоб переконатися у прозорості результату. Поєднуємо — отримуємо 223 повних збіги. Фокус.

І це при тому, що додатки було обрано випадково, і тільки три. Тоді як лише засідань виконавчого комітету було мінімум 14. Щоразу у переліку питань — виділення коштів за програмою «Турбота». Звичайно, можна сказати, що це — «повне безглуздя і добре спланована провокація».

Щоб показати, що це не провокація, а справжня магія — трошки поверхневих розрахунків. Протягом року матеріальну допомогу було виплачено 2 тисячі 840 разів (не плутайте з кількістю людей).

Якщо вже плутаєте, згадайте, що різниця у голосах між Олександром Мамаєм та Сергієм Іващенком у другому турі склала 2 тисячі 448 голосів.

Загалом із міського бюджету за програмою «Турбота», коли рахувати лише «за особистим зверненням», було виплачено 9 мільйонів 336 тисяч гривень. Виходить, щомісяця в середньому підтримання стійкості електоральних настроїв містян коштувало майже 800 тисяч гривень коштів платників податків.

Чому підрахунки — поверхневі, та такі, що їх можна оскаржити у суді? Тому що, по-перше, для розрахунку я брала лише проєкти, що викладені на сайті міської ради. По-друге, кількість людей не відповідає кількості виплат, адже дехто отримував двічі чи тричі. По-третє, не враховано такі виплати, як, наприклад, «з нагоди Дня знань», коли було витрачено чотириста дев'яносто шість тисяч одноразової матеріальної допомоги батькам, опікунам та піклувальникам.

По-четверте, не враховано суми, що було використано для закупівлі подарунків до певних дат: новорічні свята, 1 вересня, дні народження (листівки з обличчям мера). А це — все той же непрямий підкуп, адже на пакуваннях — фото чи прізвище міського голови. Тож фактична сума є набагато більшою.

Певна річ, зважмо ще й на те, що у переліку людей є ті, хто дійсно потребує матеріальної допомоги. Але чи можливо це перевірити?

Фінал

Чи потрібна взагалі містові «Турбота»? Потрібна. Адже вона уможливлює фінансову підтримку тих, хто цього дійсно потребує: люди з інвалідністю, ветерани російсько-української війни чи дітям-сиротам. Тому сусідство таких виплат є ще більш цинічним: «мы делили апельсин, нас — много, а он — один, эта долька — для ежа, эта долька — для стрижа».

Якщо хтось думає, що понад 9 мільйонів гривень — це дрібниця, порівняно з загальним бюджетом міста, нагадайте собі, що мова йде про ваші гроші. А ще — ці кошти можна було б спрямувати на розвиток міста. Це, наприклад, один капітально відремонтований дитячий садок, майже повна вартість року обслуговування чи не всіх ліфтів міста, реконструкція вулиці чи 300 тисяч літрів дизельного палива. Кому як зручніше рахувати.

І не забуваймо про те, що «Турбота» частково стала тим трампліном, що дозволив Олександру Мамаю уже втретє зайняти одне й те ж крісло. А звідси — формування культури виборів, коли гречкою та виплатами «за особистим зверненням» збирається необхідна для перемоги кількість голосів.

Так що, «Саня останется с нами»?