«Це моя земля, я тут не гість», — у Полтаві виступив американський бандурист з українським корінням

20 жовтня у Полтаві виступив маестро кобзи та бандури Юрко Фединський. Концерт відбувся у мистецькому хабі Art & Health HUB. Нам вдалося поспілкуватися з американцем, у якого кожному українцю є чого повчитися.

У дитинстві Юрко часто чув мамину українську у США. Саме тоді почалася його любов до України. Це історія не про американця, який емігрував до України, а про українця, який повернувся на землю своїх пращурів.

poltavska-khvilia_xcwi/jI9EU6IVg.jpeg

У Юрка Фединського власний гурт «Кобзарська армада», який складається з його учнів. Кожен сам зробив для себе інструмент у родинній майстерні Фединських, яка знаходиться у селі Крячківка на Полтавщині.

poltavska-khvilia_xcwi/kgTU86S4g.jpeg
poltavska-khvilia_xcwi/4Zby8eI4g.jpeg
«Чому саме там? Багато причин. Це були дешеві землі, там є бабусі з “Древо”. А також моя родина з Полтавщини. Вони 250 років не могли повернутися додому. Тому повернутися сюди — це було щось особливе для нас», — говорить музикант.

Майструвати інструменти він навчився самотужки й тепер навчає цій копіткій праці інших. Учнів небагато, бо не кожному стане терпіння зробити кобзу чи бандуру.

Так само без сторонньої допомоги чоловік вивчив українську. Замість формального навчання — книги та спілкування з українцями.

poltavska-khvilia_xcwi/VKM8U6IVg.jpeg
«Це вже час, я багато спілкуюся. Я звик і люди ніби то розуміють», — з посмішкою розповідає Юрко.

Але так було не завжди. Чоловік народився і виріс у США. Саме там він випадково знайшов довоєнний запис капели бандуристів у родинній фонотеці. Відтоді й почав цікавитися кобзарством.

Хлопчик почав багато часу проводити у діаспорських компаніях. Особливо на нього вплинула Капела бандуристів. Першу музичну освіту він отримав у Детройті, потім подорожував Америкою з концертами української музики.

poltavska-khvilia_xcwi/_WK9U6IVR.jpeg
poltavska-khvilia_xcwi/0VW266I4g.jpeg
«Добре пам’ятаю той день, коли я вперше тримав бандуру. Це була чернігівська бандура за 50 рублів. Тільки потім я зрозумів, що мій інструмент — не найкращий. Він дешевий, але добре, що такі є, інакше б я взагалі не грав на бандурі. Зараз я, врешті-решт, маю честь робити гарні інструменти», сказав Юрко в одному з інтерв'ю.

А коли прийшов час шукати щось нове в кобзарстві, Юрко приїхав до України. І знайшов.

poltavska-khvilia_xcwi/fcOQU6SVg.jpeg
poltavska-khvilia_xcwi/XW0heeIVg.jpeg

До Крячківки чоловік встиг пожити у Львові та Києві. Після зустрічі зі своєю майбутньою дружиною Марією, музиканткою з Полтави, вирішив осісти у більш спокійному місці. Зрештою, вибір впав на Крячківку.

Батько Юрка наполовину ірландець, наполовину — німець, мати ж має українське коріння. Музикант пригадує, що прабабусина родина бере початок на Полтавщині.

«І я приїхав сюди, знаючи, що звідси мої предки, що це моя земля. Я тут не гість. Хтозна, може вони були з Крячківки».

Юрко почав майструвати власноруч, бо не мав своєї кобзи, а придбати такий дорогий інструмент — не було можливості. Зараз він уже вміє робити кобзи, бандури, торбани, ліри та гуслі.

poltavska-khvilia_xcwi/NF_Q86I4g.jpeg
poltavska-khvilia_xcwi/EulheeS4g.jpeg

З початку війни Фединський разом із «Кобзарською Армадою» провели сотні концертів по всій Україні. Вони їздять по деокупованих територіях і вздовж лінії фронту.

poltavska-khvilia_xcwi/9T4u86S4R.jpeg
«Ми хочемо кругом виступати й робити наші справи. Це наш вклад у захист держави сьогодні. Надіюся, що чим більше ми працюємо, тим менше буде жертв».

За словами Юрка, українці мають дуже достойну культуру, яку варто вивчати, з ними варто працювати й жити, і врешті решт будувати державу.

poltavska-khvilia_xcwi/k_EXUeSVR.jpeg
«Це велике щастя для мене — знайти Україну. І я мрію, щоб всі ми знайшли для себе Україну».

Подякуй авторці!

Сподобалась стаття? Mожеш подякувати авторці гривнею.

Валерія Литвин

Ще з рубрики: "Соціум"

Останні публікації

Обговорення

Написати коментар