«Цей підхід є неприйнятним попри всі жахи сьогоднішньої війни» — полтавські активісти проти знесення російських пам'ятників у місті

Полтавські історики та активісти написали відкритого листа до Дмитра Луніна та Олександра Мамая з проханням не демонтовувати пам'ятники російській імперії, як це рекомендував зробити Мінкульт, бо вони є історією Полтави.

Ряд полтавських активістів та істориків певні, що такий підхід є неприйнятним, а зазначені пам'ятники не містять імперської символіки. На їхню думку знищення цих пам'ятників завдасть шкоди історичному середовищу Полтави, яка втратить після цього свою туристичну привабливість.

Цей підхід суперечить сучасній позитивній світовій практиці і є неприйнятним для України, майбутнього члена ЄС, попри всі жахи сьогоднішньої війни.

Зазначені пам’ятники є визначними всесвітньовідомими автентичними пам’ятками монументального мистецтва і архітектури ХІХ-початку ХХ ст., не містять імперської символіки (крім рельєфного зображення герба російської імперії на пам’ятнику на місці відпочинку Петра; вважаємо, що цей герб можливо безболісно демонтувати й музеєфікувати) і визначають індивідуальність обличчя Полтави.

Демонтаж призведе до втрати пам’ятників і завдасть непоправної шкоди унікальному історичному середовищу Полтави, яка водночас втратить і свою туристичну привабливість.

Підписанти листа пропонують переосмислити значення пам'ятників. Встановити біля них стенди з інформаційним поясненням, оновити інформацію про них, проводити просвітницькі заходи для полтавців, аби ті переосмислили значення пам'ятників.

Лист підписали: Кондель-Пермінова Наталія Миколаївна, Криницька Наталія Ігорівна, Сакало Олександр Євгенійович, Тристанов Борис Юрійович, Бєлявська Оксана Юріївна, Роговий Владислав Миколайович, Підгорний Микола Васильович.

Зауважимо, що лист прокоментував історик, активіст, полтавець, який нині захищає Україну на нульових позиціях Максим Михайлик.

Мені важко це коментувати. Це так само, якби ми зайшли в наступне звільнене село і нам би сказали: "Ой, а чого це ви російський прапор знімаєте. Це ж наша історія. То може то не наше село взагалі?"

Слова важко підібрати. Хочу звернутися до двох авдиторій. Перша, це ті історики та науковці, які виступають з цим відкритим листом. У вас совість є? Ви думаєте, що ми не переможемо в цій війні і ви далі можете загравати з росіянами?

Зараз я виконую бойові завдання на машині, яку нам пригнав зі Швеції швед Джонас. Він її пригнав тому що його прапрадід бився в армії Карла 12, яка підтримувала Мазепу в боротьбі з росією. Для нього це було питання родинної честі. Допомогти нам зараз.

Тому цим історикам і науковцям я дуже раджу не робити дій, які стануть родинною безчестю на покоління вперед. І не загравати з росіянами.

А ми нагадуємо вам про дев'ять символів духовної столиці. Та про те, як з'явилися обговорювані пам'ятники у нашому козацькому місті.