У випадках, коли не можна допомогти, ми рекомендуємо евтаназію — як працюють полтавські ветеринари
Котики, песики, хом’ячки та папуги… З хатніми улюбленцями наше життя стає більш наповненим, цікавішим та не таким самотнім. Вони дарують нам безмежну любов, довіру та чекають від нас того ж. На жаль, навіть у «хвостатих» час від часу трапляються хвороби, вилікувати які самостійно неможливо. У такі моменти до нас на поміч приходить ветеринарний лікар.
З 2001 року восьмого серпня в Україні відзначають День працівників ветеринарної медицини. До свята «Полтавська Хвиля» поспілкувалася з полтавським ветлікарем Віталієм, який два роки працює за фахом.
Чому ви вирішили стати ветеринаром? Якими якостями має володіти гарний ветлікар?
У школі мені подобалася біологія. Тож після закінчення роздумував або піти навчатися на ветеринара, або на фармацевта. Обрав перше, не шкодую.
Ветеринар, як і будь-який лікар, має бути суворим. Бо різні власники трапляються…
Також необхідно бути водночас психологом і зоопсихологом. Бо іноді треба підтримати людину, пояснити щось, наприклад, як правильно поводитися з собакою чи котом, і вміти доводити свою точку зору, стояти на своєму.
Іноді в організмі тваринки відбуваються невідворотні процеси, які вже неможливо вилікувати. Але людина може цього не розуміти та звинувачувати лікаря у бездіяльності. У таких випадках, коли вже не можна допомогти, ми рекомендуємо евтаназію. Це дійсно припинить біль… Але люди такі новини важко сприймають. Тому треба вміти бути тактовним і терплячим, пояснювати, чому саме так.
Водночас ти щодня зобов’язаний шукати підходи до різних тварин. Ні кіт, ні собака нам усього не скаже, ні де болить, ні де чухається. Тому маємо ретельно обстежити, не робити по можливості боляче, заспокоювати, аби тварина не хвилювалася сильно і не отримала великий стрес.
До речі, не погано було б, якби ветлікар вмів розпізнавати брехню. Бо часто господарі нашкодять, а потім не кажуть, або навмисне викривлюють інформацію. Бояться осуду.
І, звісно, ветеринар зобов’язаний бути гарним фахівцем і постійно вдосконалюватися. Бо «стара школа» — це добре, але медицина, у тому числі ветеринарна, не стоїть на місці.
Якщо не секрет, як ви утилізуєте тіла тварин після евтаназії? Бо чула різні версії й про спалювання, й про смітники. Де ж правда?
У нашому випадку, і я думаю, це доволі гуманно, тваринку віддаємо власнику. Він зможе з нею попрощатися так, як вважає за потрібне.
Чи приносять у клініку бездомних тваринок?
Дуже багато. Особливо нині, в часи війни. Найчастіше це маленькі кошенята, всі в паразитах, лишаях. Ми лікуємо і робимо все від нас залежне.
Також до нас звертаються зооволонтери. Бо у нас недорого і якісно. Допомагаємо, як можемо.
Чи нападали тварини на вас під час лікування?
Таке буває постійно. І це не собаки, а коти.
Кіт — найнебезпечніше створіння. Буває, прокушують руки, нігтьові пластини. Кілька разів так дряпали, що напухала рука. Якщо ви знаєте, що ваш кіт або кішка агресивні, то слід дати їм заспокійливе перед походом до лікаря. Дозу та препарат вам зможе порадити ветеринар.
Які випадки з практики запам’яталися найбільше?
Власне, найцікавіші історії пов’язані не з тваринами, а з їхніми господарями. Я бачив, як люди проявляють свої як найкращі, так і найгірші… Хоча ні, найбільш безвідповідальні сторони, так би мовити.
Пригадую, як у нас лікувалася болонка. Її власниця — дуже чуйна та добра людина — витрачала купу часу на те, аби врятувати свого друга. Ми також намагалися їй допомогти, чим могли, але у собачки був дуже складний випадок. Через це власниці треба було везти болонку в інше місто. Багато хто б не витрачав на це часу, але не вона. Жінка зібрала кошти, взяла тваринку та відвезла її в клініку за кількасот кілометрів. На жаль, ця історія не має щасливого завершення — болонка померла. Проте поведінка її власниці стала для нас прикладом відповідальності та любові. Усім би таких господарів.
Ще один приклад наведу на противагу першому. Якось до нас зателефонував чоловік, розказав, що у його собаки кон'юнктивіт, проти якого не допомагають жодні ліки. Краплі, звісно, прописував не ветеринар — порадили у ветаптеці. Назв препаратів він також не назвав, описав нам вигляд коробочок, про які він пам’ятав, і все. Везти у клініку не хотів, сказав, що йому вистачить телефонної консультації.
Коли ми відповіли, що не можемо радити ліки без огляду тварини, він засмутився. Але наостанок запитав про таке, від чого я спершу був шокований. Потім довго сміявся. Каже: «Я вже тиждень практикую уринотерапію, але собаці краще не стає. Як думаєте, допоможе?»
До слова, часто господарі обманюють і не розповідають про те, чим вони лікували своїх тваринок. А це можуть бути і якісь народні методи, і гомеопатія, яка шкодить або взагалі не має жодного ефекту.
Якщо я хочу завести тваринку, що маю зробити першочергово?
Ви маєте вивчити всю інформацію про обрану вами породу. Часто у багатьох кішок чи собак є специфічні захворювання, притаманні саме цій породі. Також треба почитати про догляд за шерстю, харчування, вакцинацію.
До слова, про харчування. Часто наші люди годують тим, що їдять самі, зі столу, грубо кажучи. Але не вся їжа, яка нормальна для нас, нешкідлива для котів та собак. У більшості випадків вона заважка для шлунку, не має необхідної кількості мікроелементів та й спосіб готування може нашкодити. З одного шматочку може нічого не бути, але після регулярного такого харчування здоров’я улюбленця може значно погіршитися.
Також треба не забувати про профілактичні огляди у ветеринара. Тільки-но у вас вдома поселиться кіт чи собака, варто одразу показати його лікарю. Це допоможе попередити багато хвороб, також це можливість виявити якихось паразитів, про яких вам не розповів продавець тощо. Ще рекомендуємо провакцинувати тварину, це необхідно робити лиш раз на рік. І систематично обробляти від бліх, глистів та кліщів. Бо навіть тварини, які живуть у квартирах і не виходять на вулицю, можуть підчепити гельмінтів. Наприклад, кішка може потертися об ваше взуття, на якому були яйця глистів, а потім злизати їх з шерсті.
Раз на рік можете здавати біохімію крові. Це так само як і в людини. Допомагає слідкувати за станом організму та виявляти ранні хвороби.
Також ми радимо стерилізувати тваринку, якщо ви не плануєте розводити потомство. Це профілактує розвиток хвороб сечовивідної та статевої систем. Гормональні контрацептиви ми не рекомендуємо. Це шкодить тварині та може призвести до запалення матки, яєчників у кішок та собак або навіть до появи новоутворень.
Деякі господарі при вихованні улюбленців можуть вдаватися до фізичних покарань. Як вважаєте, чи це правильно?
Ні, оскільки потім це може вилитися в агресію тварини. Часто таке трапляється із собаками. Є деякі породи, які схильні до агресії. І їм треба приділяти багато часу, уваги для виховання. Тут вам краще порадить кінолог.
У будь-якому разі, насильство — це не вихід.
Тож якщо ви хочете бачити поруч із собою щасливу тваринку, не нехтуйте відвідинами ветеринара. І тоді усе буде добре.
Нагадаємо, «Найбільш небезпечні тварини — це коти».