«В часть на шпильках так и пришла» — військова медикиня Олена Чикурова про гендерну рівність на війні, Незалежність країни та власну

Олена Чикурова — полтавка, за походженням — росіянка. До 24 лютого працювала у благодійній організації «Світло надії» директоркою притулку для жінок, які постраждали від домашнього насилля. З перших днів повномасштабної війни боронить Незалежність України на передовій, тепер вона — медикиня 18-ї окремої бригади армійської авіації. Про військових медиків, хто кого там гендерно дискримінує, обов'язкову військовозобов'язаність чоловіків та ціну особистої Незалежності поговорили з Оленою Чикуровою. Детальніше — в інтерв'ю.

Альона каже, уже у двадцятих числах лютого чітко розуміла, що війна неминуча. Тому 24 лютого, щойно стало офіційно відомо про вторгнення ₚосії, уже була у військкоматі.

«Проживаючи в Україні, я розуміла, що інакше не можу. Це моє внутрішнє. З військкомату я так і не вийшла — на шпильках так і прийшла до військової частини».

Тож Олена Чикурова мобілізована майже дві сотні днів. За цей час встигла переглянути власні погляди на Полтаву та свою у ній роль, вчергове переконалася у силі духу українського народу, але, зізнається, так і не позбулася страху бачити, як гинуть побратими.