«Радий, що тут не відчувається війна» — бійці підрозділу «Одін» повернулися до Полтави

14 серпня до Полтави на ротацію повернулися воїни підрозділу «Одін». Бійці планують відновити особовий склад та повернутися на фронт.

Зустрічають військових їхні родичі та місцеві волонтери із квітами. Під час шикування старший лейтенант отримує наказ від командира:

— Наказую вам зараз зробити те, про що ви мріяли останнім часом. І зробити це перед обличчями своїх побратимів, які пройшли бойовий шлях. До виконання!

— Слухаюсь!, — відповідає солдат та забирає квіти із каблучкою. Саме сьогодні, у перший день після ротації, він освідчується в коханні.

Його майбутня дружина Ірина розповідає, що здогадувалася про освідчення. Відтепер вона мріє про закінчення війни, аби чоловік повернувся додому та разом поїхати у відпустку.

«Я думаю, що дівчата вміють трохи дивитися вперед і розуміти, що буде далі. Звичайно є переживання. Це надзвичайно важко, тому що ти постійно хвилюєшся, думаєш чи все добре. Як закінчиться війна, то будемо дуже радіти. Чоловік повернеться додому, будемо святкувати з друзями, разом проводити більше часу, може поїдемо у відпустку».

Підрозділ «Одін» воює з початку повномасштабного вторгнення росії. Бійці стримують наступ окупантів поблизу Бахмуту на Донеччині. Утім додому на ротацію повернулися не всі.

«Багато хлопців через поранення вийшли зі строю. Є загиблі, є зниклі безвісти. Тому потрібен час, аби поновити особовий склад. Робили багато висновків, що нам ще потрібно для того, щоб якісно виконувати бойові задачі», — каже командир Олександр Логвиненко.

Рятувала життя бійців старша бойова медикиня Ганна Білаш з позивним «Кіпіш». Їй доводилося лікувати та витягати військових з-під ворожих обстрілів. Медикиня згадує, що іноді хлопці прив'язували її до дерева, аби вона не пішла під обстріл.

«Коли були у нас 200-ті і 300-ті, коли йшов обстріл і мені казали, що не можна йти, бо триває артобстріл, не можна виходити з укриття. Коли чуєш крик свого побратима, то розум відключається. Робиш те, що мусиш робити. Хлопці ругаються. Одного разу навіть до деревини прив'язали, щоб не пішла під обстріл».

Військовий Тарас Лелюх повернувся до Полтави раніше, адже отримав контузію. Певний час лікувався у госпіталі. Він говорить, що готовий повернутися на війну та вірить у перемогу:

«Я радий, що тут не відчувається війна. Ми воювали там, щоб тут люди жили спокійно. Треба трохи підлікуватися, пройти обстеження і знову повернуся захищати Україну. У нас ще Херсон не відбитий, Крим. Запорізька область під окупантами. Я хочу, щоб Україна була єдина, не подільна і щоб усі вороги були знищені або кинуті назад в кацапію».

Нагадаємо, що ЗСУ відбили наступи росіян на сході України.