Військова служба для засуджених — як працює новий інститут кримінального права

Останнім часом українські законодавці не втомлюються дивувати громадян не лише разючими змінами, але і цікавими новелами. Таким став і закон «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо запровадження інституту умовно-дострокового звільнення осіб від відбування покарання для безпосередньої їх участі в обороні країни, захисті її незалежності та територіальної цілісності» №3687-IX від 08.05.2024 року.

Якщо ви дуже серйозно підійшли до цієї статті та дочитали другу частину назви цього закону, а не зупинились на третьому слові, то могли помітити, що це не просто черговий нудний закон, яким вносяться зміни до якихось інших законів. Ним запроваджується новий інститут кримінального права — умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для участі в захисті України.

«Полтавська хвиля» продовжує цикл блогів, які для нас готує помічниця адвоката, спеціалістка у сфері адміністративного права Ксенія Надтока.

Аби пояснити його суть, не навантажуючи словами типу: «Ці інститути, поєднуючи методи переконання і примусу, висловлюють гуманність і соціально-політичну раціональність як принципи організації, соціальної системи впливу на кримінальну протиправність у розвиненому громадянському суспільстві» обмежимося таким ланцюгом:

• Вчинив злочин — засудили — опинився у вʼязниці — довів своє виправлення сумлінною поведінкою і ставленням до праці + відбув певну частину призначеного строку — звільнили умовно-достроково.

Умовою цього звільнення є одна єдина проста вимога — не вчиняти нові злочини протягом невідбутого строку покарання.

Які можливості засудженим дає цей закон?

Спершу зазначимо, що в законі чітко визначили перелік статей, засуджені за якими громадяни не можуть приєднатися до Сил Оборони:

• злочини проти основ національної безпеки України;
• вчинення умисного вбивства двох або більше осіб, або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного зі зґвалтуванням або сексуальним насильством;
• особливо тяжкі корупційні кримінальні правопорушення;
• злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи;
• керування авто в стані спʼяніння, внаслідок чого є потерпілі.

Напротивагу поширеній в суспільстві думці, зазначу, що така військова служба — право засуджених, а не обовʼязок.

Звільнити можуть лише тих засуджених, які виявили таке бажання та відповідають вимогам проходження військової служби за контрактом, зокрема пройшли професійно-психологічний відбір та мають достатній рівень фізичної підготовки для виконання обов’язків.

Щоб піти у військо засудженому потрібно виявити таке бажання, після чого обʼєднано разом з установою виконання покарань та ТЦК, він проходить медичний огляд. Потім до суду подають всі необхідні документи та суддя приймає рішення про звільнення такого засудженого від відбування покарання умовно-достроково для проходження військової служби за контрактом.

Умови ж для засуджених більш жорсткі порівняно з військової службою в загальному порядку:

• за ухилення — позбавлення волі не до пʼяти років, а від пʼяти до десяти;
• щорічна основна відпустка — відсутня;
• строк військової служби — до закінчення війни.

Перелік підстав, за якими особа може бути звільнена з військової служби — також значно зменшений. Їх лише три: непридатність за станом здоровʼя, обвинувальний вирок за новим вчиненим злочином або ж закінчення війни.

Станом на кінець травня понад 3 тисячі засуджених подали заяви на службу в ЗСУ за контрактом. Про це повідомила заступниця міністра юстиції Олена Висоцька.

Нагадаємо, раніше ми розбирали механізм штрафування ухилянтів.