«Андрюхо, ветуй не ветуй — усе одно получиш х..» ©

28 липня Полтава отримала нову керманичку: рада звільнила Андрія Карпова, призначивши на посаду секретарки Катерину Ямщикову (Бабіч). Тепер депутатка від «Слуги Народу» тимчасово виконуватиме обов'язки меркині. Андрій Карпов ветував рішення, бо вважає його незаконним. Новий формат коаліції стверджує, що порушив закон саме Карпов.

Нумо розберемося, хто ж діяв у рамках чинного законодавства. Для цього залучимо як експертів колишнього заступника міського голови з юридичних питань Івана Сватенка та колишнього секретаря міської ради Олександра Шамоту.

Вступ

Про звільнення Андрія Карпова почали говорити чи не одразу після того, як суд відібрав в Олександра Мамая мерське крісло. Рада приміряла різні формати коаліції: із «За майбутнє» та колишніми ОПЗЖ чи без них, на чолі із Юрієм Бражником чи Антоном Ярмолюком, зі збереженням за першим заступником міського голови Валерієм Пархоменком крісла чи з його звільненням тощо. Варіантів було безліч. Незмінним залишалося лише одне — Андрій Карпов має піти.

Після торгів та депресії настала черга прийняття. Усі зійшлися на компромісній кандидатурі на ключову посаду — секретаркою стане Катерина Ямщикова.

Сьомого липня 24 депутати подали пропозицію на ім'я Андрія Карпова зібрати сесію, на яку винесли питання про звільнення останнього і призначення нового секретаря. Згідно з Законом України про місцеве самоврядування та чинним Регламентом роботи ПМР, Карпов мав два тижні, щоб скликати сесію.

12 липня у ЗМІ з'явилася інформація, що Андрій Карпов досі не бачив листа від депутатів.

Тоді ж він припустив, що «інформація про лист може бути "вкидом" на користь певних політичних сил». Лист все ж знайшли. Натомість пропав Андрій Карпов — повідомили, що він перебуває у закордонному відрядженні у Болгарії.

До Полтави Андрій Карпов повернувся 24 липня, провівши за кордоном якраз ті два тижні, що передбачені для скликання сесії. 27 липня депутати зібралися у міській раді, щоб колективно підписати рішення про скликання сесії уже без Андрія Карпова. Тоді ж ухвалили рішення про те, що головуючою на засіданні буде Катерина Ямщикова.

Андрій Карпов заявив, що він не міг розглянути пропозицію депутатів протягом визначеного терміну, адже перебував у відрядженні. Тому, мовляв, нумо рахувати два тижні з дня його повернення до Полтави.

Депутати із цим не погодилися. Сесію провели 28 липня. Андрія Карпова більшістю голосів звільнили. Катерину Ямщикову призначили. Здавалося б, усе закінчилося. Але ні. Андрій Карпов стверджує, що він відкрив сесію. Катерина Ямщикова переконана, що вона. Андрій Карпов заветував рішення ще до закінчення сесії. Катерина Ямщикова переконана, що він не мав повноважень на це.

Ось тут нам і потрібна допомога експертів.

Хто діяв законно?

Якщо ви були присутні на сесії чи спостерігали онлайн, впевнена, мало що зрозуміли. Як мінімум, заважало те, що Андрій Карпов та Катерина Ямщикова вели сесію синхронно. Тож розгляньмо ключові камені спотикання.

Камінь №1: Від чого рахувати два тижні?

Згідно з чинним законодавством, каже Іван Сватенко, секретар Ради має два тижні з наступного дня після подання листа від депутатів, щоб скликати сесію. Якщо ж ні — депутати можуть самостійно призначити дату засідання.

Відрядження при цьому жодним чином не впливає на перебіг строків.

Але є нюанс: якщо Карпов піде до суду, то, ймовірно, буде наполягати, що депутати, звільняючи його, порушили Кодекс Законів про Працю. Тож суддя вирішуватиме, який закон застосовувати.

Олександр Шамота скептично ставиться до перспективи судової тяганини:

«Посилатися ж можна на що завгодно, навіть на Конвенцію ООН. Але ж є Закон про місцеве самоврядування, який чітко все пояснює».

Камінь №2: Хто мав вести сесію?

Якщо сесія призначається за рішенням депутатів, а чинний секретар не приходить на засідання, головувати має один з-поміж присутніх депутатів. Олександр Шамота пояснює:

«У законі чітко вказано, що головує на засіданнях міський голова або особа, що виконує його обов'язки. У разі відсутності — особа, обрана депутатами. Тож він може вести засідання, якщо він прийде на засідання та зареєструється».

Але Андрій Карпов, хоча й прийшов на засідання, не зареєструвався. Тож вела сесію Катерина Бабіч.

Найпростішим рішенням, пояснює Іван Сватенко, для Карпова було б скликати сесію у передбачений законом строк, отримавши таким чином право вести засідання.

Але чому для Андрія Карпова питання ведення сесії було принциповим? Щоб отримати право підпису. Адже лише так він міг би ветувати рішення. Тому що вето — це фактично відмова уповноваженої на те особи підписувати рішення з подальшим винесенням його на повторне голосування.

Проте депутати додали до ухвалюваних рішень пункт, яким надали право підпису Катерині Бабіч.

«Ба більше — щодо ветування: у Карпова в цьому питанні реальний конфлікт інтересів. Тобто навіть якби він мав повноваження ветувати це рішення, то за такі дії він підлягав би притягненню до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення», — пояснює Іван Сватенко.

Виходить, Андрій Карпов просто не мав шансу залишитися на посаді?

Камінь №3: Висувати кандидатуру може тільки міський голова

Андрій Карпов вибірково цитує закон, нав'язуючи своїй аудиторії думку про те, що пропонувати кандидатуру на посаду секретаря може лише міський голова або той, хто виконує його обов'язки.

Насправді ж, пояснює Іван Сватенко, якщо на момент обрання секретаря посада міського голови є вакантною, то депутати мають право самостійно пропонувати кандидатуру. Тож рішення було законним. Аналогічної думки й Олександр Шамота.

Фінал

Ми не будемо говорити про політичні наслідки рішення. Навіть про розбрат всередині фракцій промовчимо. Цікавить виключно правова складова зміни влади у Полтаві та подальший розвиток подій.

Нікого не здивує те, що Андрій Карпов намагатиметься оскаржити ухвалене радою рішення у суді.

Тож що буде далі? До кого ж нам йти за прогнозом, як не до Олександра Шамоти, що, ймовірно, ловив флешбеки, переглядаючи засідання.

«Ми це все проходили 2018 року. Тоді також міський голова не з'явився на засідання. Рішення підписав головуючий. І воно вступило в дію. І у суду, до речі, не було до цього жодних претензій. Рішення встояло у всіх трьох інстанціях».

Від себе припускаю, що Андрій Карпов буде клопотати про зміну підсудності — заручившись підтримкою політичної верхівки, проситиме, щоб справу розглядали не у полтавських судах, а, приміром, у Києві. Але це лише припущення.

Хай там як ситуація розвиватиметься далі, нині обов'язки керманички міста виконує Катерина Бабіч. Андрій Карпов — простий депутат. Навіть не голова фракції, адже свого часу передав ці обов'язки Юлії Городчаніній.

Тож слідкуймо далі за локальним реаліті-шоу, головний герой якого намагається повернути втрачені позиції. Впевнена, на нас чекає ще багато несподіваних поворотів сюжету.