Астанавітєсь! або 5 простих технік, щоб припинити переїдання тут і зараз
Переїдання – хто цим не грішив? Певна, що кожен, навіть той, хто не зізнається. Трапляється часом – нуднувато якось, і рука сама тягнеться до чергового шматочка шоколадки. Чи переживаєш за щось, і раптом виявляється, що печиво саме, чесне слово, саме, стрибнуло в рота. А отой останній шматочок картопельки, наче і не хочеться вже, але ж не лишати його на тарілці, такого одинокого… Нічого кримінального, але джинси почали тиснути. Після прання сіли, мабуть.
Хороша новина – людині властиво шукати в їжі джерело заспокоєння і задоволення.
Згадати хоча б немовля, яке непокоїться, плаче, але враз затихає на маминих грудях. Плюс дорослого віку в тому, що окрім їжі нам доступно значно більше способів регуляції свого стану. Про них і поговоримо.
Я розкажу про кілька непристойно простих, доступних кожному способів сказати собі «Мені зараз досить».
Варто зазначити, що тема статті стосується здорових людей. Якщо спостерігаються симптоми розладів харчової поведінки (постійні нав'язливі думки про їжу, надмірна зацикленість на фігурі і раціоні, страх перед кожним шматочком їжі тощо) – то безпечніше і ефективніше буде звернутися до спеціаліста.
Отже, 5 простих способів для зупинки переїдання, без магії ,НЛП, ритуалів на спадний місяць, смс і реєстрації (до речі, випробуваних автором на собі)
Техніка «5 питань»
Її суть в тому, щоб поставити собі уточнювальних 5 питань, наприклад «Чому». Тоді формується приблизно такий внутрішній діалог:
— Так, я зараз тягнуся по кексик. Чому?
— Хочу себе порадувати смачненьким.
— Чому?
— Щоб відпочити.
— Чому?
— Я втомлена і засмучена.
— Чому?
— Бо посварилася з чоловіком.
— Чому?
— Бо погано спала, не відпочила і дратуюся.
Вуаля! – і знайшлася істинна причина тяги до солоденького. Впевнена, що якщо автор діалогу вище, піде і 20 хвилин поспить, то кексик лишиться забутим. Підходить ця вправа ледь не для будь-яких дій, в яких треба відшукати прихований мотив. Питання можуть бути різні, і їх кількість теж.
«Дихання 4-7-8»
Техніку винайшов американський лікар Ендрю Вейл і вона застосовується для заспокоєння, розслаблення і, навіть, швидкісного засинання. А оскільки ми часто переїдаємо саме на емоціях, щоб заспокоїти себе, то і тут стане в пригоді. Виконується дуже просто:
1) глибокий видих через рот.
2) спокійний вдих через ніс, подумки рахуючи до чотирьох.
3) затримка дихання на сім рахунків.
4) спокійний видих через рот, лічимо вже до восьми.
Якщо не вдаватися у фізіологію, то скажу лише, що ці дії переводять організм з режиму напруги у більш розслаблений, виважений стан. Застосовувати, знову ж таки, можна у будь-якій стресовій ситуації.
Вправа «Список радості»
Досить часто, щоб порадувати дітлахів їм пропонують смачненьке. Новий рік у багатьох асоціюється з пакунками цукерок, а вечір п'ятниці у офісного працівника із випивкою з друзями. Хитра лімбічна система (структура головного мозку, яка відповідає за задоволення) швидко метикує, що їжа – це швидкий спосіб отримати радість. І саме вона тягне нашу руку за ще одним шматочком піци. Та все можна легко переграти.
Упродовж кількох днів потрібно поспостерігати за собою і скласти список того, що радує, але не пов'язане з їжею (рукоділля, коротка зарядка, поїздка на велосипеді, макіяж). І тоді, коли ми явно розумітимемо, що то не смаколика хочеться, а позитиву, дістаємо список, вибираємо слушний пункт, втілюємо в життя і слухаємо, як десь тихо плаче виробник шоколадок.
Техніка «Перспектива»
Теж дуже проста. Спіймавши себе на бажанні з'їсти зайвого, варто уявити свій бажаний образ. Впевнена, його має ледь не кожна жінка, та й ніде правди діти, і чоловіки. І спитати себе: «Четвертий пиріжок – це прекрасно. Але що для мене зараз важливіше – секундне задоволення, чи красиві стегна?»
Практика присутності
Допоможе, коли наче і не мав у планах перекус, але зазирнув у холодильник, а там стоїть запотіла пляшечка чогось холодного і солодкого. І ще секунду тому її не хотілося, а зараз душу за неї готовий продати…
Намагаємося перемикнутися. Для цього прямо зараз потрібно назвати п'ять предметів, які бачиш навколо себе. Далі заплющити очі, і перерахувати кілька звуків, які оточують. Потім сконцентруватися на відчуттях в тілі та назвати їх. І, нарешті, визначити, які емоції зараз відчуваєш. Ця вправа тренує перебування в моменті, і після її виконання, тяга до їжі може приглушитися або і зникнути зовсім.
Підсумовуючи хочу сказати, що наведені вище вправи універсальні. Їх можна застосовувати для того, щоб заспокоїтися, навчитися отримувати задоволення з максимальної кількості джерел і, навіть, щоб зберегти в пам'яті потрібний момент (остання практика). А якщо, зрештою, зайвий шматочок таки потрапив у рот, то посмакувати його треба без докорів сумління і тотально. Відчувши смак кожною клітиночкою язика і заплющивши очі!
Смачного всім життя, в прямому і переносному сенсах.
