Купувати чи не купувати? От у чім питання. Техніки, які допоможуть не придбати зайвого
Мій син син Вовка, як і належить пристойному юнакові чотирирічного віку – ідеальний покупець. Щойно він потрапляє в простір, де можна щось придбати, йому негайно стає потрібно ВСЕ! О,туалетний йоршик! В господарстві знадобиться! Котячий корм? В кошик! Нема кота? Точно, нам потрібен кіт! Все в дім, все в дім. В кого він такий?
«Точно не в мене», – думаю я на касі відділу канцтоварів. «Та і не в мене», – міркує мій чоловік в магазині «Все для рибалки».
«Треба вчити дитину контролювати себе», – вирішуємо ми вдома, колективно вивантажуючи з пакетів покупки: я – десятий блокнот, а Вовин тато – хробаків, які світяться в темряві…
Ну, ви зрозуміли. Сюжет – художня вигадка, а всі співпадіння – випадкові.
Ну, а якщо по-чесному, то хай той, хто ніколи не робив спонтанних безглуздих покупок – кине в мене камінь. Буває, рука з карткою відреагувала швидше, ніж голова з мізками, і ти потім кумекаєш в якому приступі божевілля здійснена ця трансакція.
Між тим, ми скуповуємо зайве з різних причин. Часто, навіть глибших, ніж нам би того хотілося.
Комусь простіше на мить заспокоїти себе покупкою, замість того, щоб розбиратися з фоновою тривогою, для когось заохотитися новими туфлями легше, ніж вирощувати у собі підтримуючу частину, а хтось досі віддає собі борги за фінансову скруту в минулому.
«Кожного разу, буваючи у магазині косметики, купую собі якусь тканинну маску для обличчя. Це при тому, що користуюся ними вкрай рідко – дитина відразу хоче грати зі мною в «ку-ку», здираючи її. І от нещодавно у мене трапилося прозріння – я ж не засіб косметичний купую, я так доводжу собі, що хоч якось про себе піклуюся. З малою дитиною запустила себе. Тепер стараюся не мазі купувати, а лягати спати вчасно, не засиджуватись за відосіками», –Тетяна, мама в декреті.
Отут дуже добре видно, як корисно розуміти реальні причини своїх шопінг-запоїв. При чому це корисно і для гаманця, і для власної психогігієни. Я от можу накупити зайвого, якщо у мене дуже мало часу для походу по магазинах. Це та ситуація, коли час реально коштує гроші. Якщо імпульсивні чи надмірні покупки – Ваша історія, проаналізувавши хоча б останні випадки, можна багато чого про себе дізнатися.
Для себе я вивела три основні техніки, які оберігають мене від покупки того, чого не носитиму або чим не мазатиму обличчя. Отже:
«Я подумаю про це завтра»
Серйозно, Скарлет діло каже! Якщо виникло стійке бажання купити щось прямо зараз, я домовляюся із собою. Якщо завтра вранці прокидаюся з таким же бажанням це придбати – йду й купую. Якщо запал поменшав ( а в 90% це так і є), то ходжу і пишаюся тим, яка в мого чоловіка економна дружина.
«Кращий засіб від спонтанних покупок – планувати їх зробити після чоловікової зарплати. Вона приходить, розподіляється і на різну дурничку вже або не вистачає, або зникає бажання», – Вікторія , мама двох доньок, у декретній відпустці.
«Гроші або товар»
Тут все буквально. Якщо є покупка з ряду «хочеться і колеться», то можна уявити, як біля омріяного товару лежать гарненькі гривеньки в сумі, яка дорівнює вартості бажаного.
У більшості випадків я вибираю гроші. Але, заради справедливості зауважу, що у всіх випадках, коли я обрала покупку –я із задоволенням користуюсь придбаним.
«З кожної зарплатні виділяю собі суму на незаплановані радощі. Та прикол в тому, що знаючи, скільки мені треба працювати на неї, я думаю «Та ну їх, ті чергові шпильки». Кладу в банк на копілку. Там гроші роблять гроші»,– Олександра, вчитель і моя нова гуру фінансового мислення.
«Сумніваєшся – поклади де взяв»
Просто? Правда. Жаль, що цим мало користуються. Все елементарно. Якщо я відчуваю хоч дрібочку сумніву – я іду без покупки. Вивела я це для себе влітку, дивлячись на красивезну сукню, яку я взяла з думкою «Перешию ґудзика, і буде якраз». Ага, перешила… Сподіваюся, що до наступного червня таки проявлю свій кравецький хист. Але зауважу – після подальшого застосування цього правила – я чиста перед Богом і людьми.
Ну, от, чим багата, як говориться.
Ці секретики геть прості, але мега-ефективні (якщо ними користуватися, звісно). По-хорошому, якщо шопінг перетворюється на хронічну проблему, то краще проводити більш глибоку роботу за допомогою спеціаліста. Це дозволить зрозуміти, яку внутрішню проблему прагне вирішити людина через надмірні покупки.
Ми всі дууууже різні: хтось витрачає просто, а комусь важливо планувати заздалегідь все, до останньої копієчки. І важко сказати, яка стратегія більш виграшна. В решті-решт все визначається лише рівнем норми – сім'ї чи окремої людини.
Бажаю нам усім комфортних і приємних покупок!
Увага! При тестуванні цих технік жоден гаманець не постраждав.
