Набережна чи елітне житло: сім питань про Прирічковий парк

У місті тільки й розмов, що про Прирічковий парк. Понад місяць минув з часу встановлення огорожі поблизу нього. Відповідаємо на сім запитань щодо парку, забудовника та позиції жителів мікрорайону.

Скільки там забудовників?

Двоє. Запам’ятати та не плутати. Так, ділянку біля готелю «Турист», що обмежена вулицею Миру, проспектом Миру, Ворсклою та проїздом, планує будувати «Полтавтрансбуд». А от на ділянці, що нині обнесена огорожею, — Novos Development.

У громадськості зараз претензії саме до Novos Development. Точніше, до огорожі, що її, як вони вважають, встановили без дозвільних документів.

Хто віддав землю забудовнику?

Ці земельні ділянки орендує будівельна компанія Novos Development, власником якої є ексдепутат від БПП Ігор Сірик. 2009 року її віддав в оренду на п’ять років, тоді ще міський голова Андрій Матковський. 2013 року Олександр Мамай віддав в оренду вказану ділянку ще на 25 років. Тож ще мінімум п’ять років забудовник має право орендувати землю.

Тоді землю віддавали під будівництво готельно-розважального комплексу, а не багатоповерхівок. Адже ця ділянка є рекреаційною. Але будувати Novos так і не почав.

Натомість 2020 року Сірик звернувся до міської ради з проханням надати йому дозвіл на зміну цільового призначення земельної ділянки: він вирішив, що будуватиме не готельно-розважальний комплекс, а багатоповерхові житлові будинки.

Депутати минулого скликання погодили надання дозволу. За словами депутата Вадима Ямщикова (нині — депутат від «Слуги народу», раніше — від «Свободи»), голосували «за», адже Сірик пообіцяв:

• будувати багатоповерхівки лише на третині земельної ділянки (найбільш віддаленій від річки);
• на території, що залишиться, він мав за власні кошти облаштувати громадський простір, що включає й берегову лінію;

Тому депутати погодили розроблення проєкту. Будівництво мають погоджувати окремо. І лише за умови проведення громадських обговорень та відсутності скарг громадян.

«Було чітке розуміння: якщо Сірик прийде після виборів до Мамая, то там погодять не три, а, наприклад, дев’ять будинків! Приклад цьому: розроблення детальних планів території «Турбомеханічного», артскладів, «Алмазу» без врахування думки людей», — написав на своїй сторінці Ямщиков.

Тому нині ділянка на березі Ворскли має орендаря, що сплачував за право користуватися землею з 2009 року, а право оренди закінчується лише через вісім років.

Цільове призначення земельної ділянки не змінювалося. Але до цього зробили перший крок: надали дозвіл на розроблення детального плану території. Наступний крок — обговорення детального плану та проєкту забудови території з громадою. Як результат — початок будівництва. Тож забудовнику потрібно пройти мінімум кілька етапів.

А огорожа законна?

Ранком 5 березня забудовник вирішив встановити на ділянках огорожу. Містянам обмежили доступ до частини парку. Це викликало обурення. Адже початок будівництва не анонсували.

Нині огорожу встановлено без проєктно-дозвільної документації. Адже забудовник не витримав черговість дій. Встановлення огорожі — це підготовчі роботи. Для їх проведення потрібно отримати будівельно-архітектурні норми, потім — дозвіл на початок підготовчих робіт, а лише після цього можна встановлювати огорожу.

Але зараз забудовник лише змінює цільове призначення ділянки. Будівельно-архітектурних норм, відповідно, він не отримував.

Найсерйозніша проблема — за межі парку досі не проголосували. Депутати попереднього скликання зобов'язали Сірика провести дослідження власним коштом та представити зонування громаді.

Нині деякі політики заявляють, що межі Прирічкового парку визначено, але міська рада ще має затвердити документацію.

Чому мітингують люди?

Громаду налякала огорожа та хаотичні кроки до забудови мікрорайону багатоповерхівками.

Активістка Марина Гіль зареєструвала петицію з вимогою зупинити забудову Прирічкового парку багатоповерхівками.

«Жителі мікрорайону Левада стурбовані перспективою забудови цієї ділянки та знищенням зеленої зони біля річки Ворскла. Забудова буде обмежувати їх вільний доступ до берега та зони відпочинку. Крім того, зважаючи на зношеність всіх комунікацій водопостачання, водовідведення та теплопостачання, мешканці будинків, що уже існують, можуть очікувати на серйозні негаразди. Без реконструкції колектора, оновлення системи водопостачання та газопостачання у небезпеці опиняться безліч родин мікрорайону. Звертаємося з проханням зупинити цю забудову! Необхідно розглянути варіанти покращення Прирічкового пару та не допускати забудови цієї території житловими будинками», — йдеться у петиції.

Петицію розглянули на третій сесії міської ради, що відбулася 19 березня. Адже звернення набрало майже 800 голосів, тоді як необхідно 250. До міської ради у день сесії прийшло три десятки активістів — вимагали пояснень та розгляду петиції. Розглянули. Але не підтримали. Тож тепер активісти щосуботи збираються біля огорожі.

Можливо, людей обурило таке:

• огорожу встановили без попередження та пояснень, відібравши частину галявини біля парку (далеко не всі полтавці цікавляться рішеннями міської ради, тож більшість навіть не підозрювала, що цю територію орендують);
• відсутність діалогу з міською владою;
• запит на облаштований парк, адже мікрорайон і без того перевантажений багатоповерхівками;
• недовіра до обіцянок забудовника та міського голови щодо облагородження території;
• невизначеність меж парку.

А забудовник що?

Одразу варто сказати: трикутник «влада, громада та забудовник» не склався. Можливо, тому що обидві сторони намагалися поспілкуватися на вигідних для себе умовах: активісти запрошували Сірика вийти до них у парк, Сірик ангажував ініціативну групу активістів прийти до нього в кабінет.

Ігор Сірик хіба що опублікував блог на сайті «Полтавщина»:

«Ділянка, що огороджена, не є Прирічковим парком. Концепцію нашого проєкту розробляли прогресивні проєктувальники-урбаністи. І незабаром ми презентуємо її для обговорення. У межах проєкту ми хочемо разом із вами здійснити благоустрій прибережної зони, де можна буде гуляти з дітьми, проводити вільний час, відпочивати від міської метушні та зустрічатися з друзями. Ми у жодному разі не займаємо водоохоронну зону (50 метрів), а доступ до води та набережної буде завжди вільним і безперешкодним. До того ж ми готові взяти на себе фінансування технічної документації щодо парку, щоб виділити землю та захистити її на майбутнє. Адже нині такого поняття як "Прирічковий парк", на жаль, юридично не існує».

Очевидно, від наміру забудувати територію компанія Novos Development відмовлятися не планує. Вони наполягають на законності своїх дій.

Про Зеленського та набережну — правда?

Правда. Президент України Володимир Зеленський під час робочого візиту до Полтави сказав, що у місті має бути набережна:

«Я чув багато скарг від місцевих жителів, що Полтава — це місто, де річка є, а набережної, на жаль, немає. Думаю, що влада міста — і, очевидно, вже не ця, а наступна — має розв’язати це важливе для людей питання. Знаю, що у вас є прекрасний парк, і всім полтавцям хочеться, щоб там був не елітний торговельний центр, хмарочос чи інші незрозумілі забудови, а набережна й зона відпочинку саме для людей».

Депутати фракції «Слуга народу» листом звернулися до президента та попросили не допустити забудови парку. Про реакцію президента інформації не було оприлюднено.

А депутати що?

Нині ми маємо повністю сформовану місцеву владу: з опозицією та коаліцією навколо міського голови. Заодно з мерівською партією «За майбутнє» четверо з шести (інколи — усі шестеро) депутатів «Європейської солідарності», усі троє депутатів ОПЗЖ, четверо «простих депутатів» та ситуативно троє «слуг народу».

В опозиції п'ятеро (здебільшого — четверо) «слуг народу», шестеро депутатів «Рідного міста» та троє «свободівців».

Розуміючи розклад у міській раді, простіше зрозуміти, чому депутати виступають ЗА чи ПРОТИ забудови Прирічкового.

Не будемо обговорювати позицію кожного депутата, зосередимося на найбільш медійних.

«Європейська солідарність»

Андрій Карпов. Депутат, а тепер і секретар міської ради, під час сесії назвав Прирічковий «гнидником», чим накликав на себе гнів громади.

«Там гадюшник. Там на стіні написано слово з трьох букв і реклама наркотиків. Там дерева аварійні абсолютно всі, треба їх вирубувати. Ви також можете відкрити карти Google (вони не причетні до міської ради) і подивитися: карти самі визначили, де зелена зона, а де під забудову».

Пізніше Карпов забрав назад слова про «гнидник». Ще згодом — пішов в атаку, зробивши слова про «гнидник» козирем. Він кілька разів змінював позицію щодо будівництва. Нині обрав найзручніший для себе варіант: він за забудову, але обіцяє, що забудовник облагородить територію та навіть набережну побудує. До речі, Ігор Сірик — колись депутат від БПП.

Юлія Городчаніна. Сперечання виникають і всередині фракції. Наприклад, однопартійка Карпова має протилежну думку щодо забудови паркової території. Їхній конфлікт уже став публічним. Поки Городчаніна відносить чергові заяви до прокуратури — Карпов підтримує забудовника.

«Слуга народу»

Вадим Ямщиков від «Слуги народу» потерпає від атак тих, хто згадав, що за часів попередньої каденції він проголосував за потенційну зміну цільового призначення земельної ділянки.

Сам Ямщиков виправдовується тим, що голосував «за» лише тому, що забудовник пообіцяв суворо дотримуватися чинного законодавства, зокрема — обговорювати кожний крок із громадою.

Сергій Іващенко, депутат від «Слуги народу», є потужним забудовником. Нині він найбільш категоричний із фракції — каже про те, що зводити у парку багатоповерхівки взагалі не можна. Така радикальна позиція багатьох наштовхнула на думку, що мова йде про війну двох забудовників. Іващенко це заперечує.

Варто сказати, що всередині «слуг» також розбрат. Поки Вадим Ямщиков, Сергій Іващенко, Катерина Бабіч та Юрій Бражник ходять на акції разом з активістами, решта фракції ігнорує проблему.

«Рідне місто»

Фракція «Рідне місто» монолітна як ніколи. Усі депутати публічно заявили про незаконність такого будівництва.

«За майбутнє»

Аналізуючи третю сесію, можна припустити, що усі без виключення члени ЗМ — за те, щоб на Леваді з'явилися нові багатоповерхівки. Сам Олександр Мамай ангажував депутатів проголосувати за надання дозволів на розроблення територій, адже, за його словами, Сірик цілком має право звести будинки на орендованій ним ділянці:

«Скільки Сірик платить за оренду земельної ділянки? Хвилина у хвилину платить уже протягом 12 років. Що далі? Та з нами ніхто працювати не захоче, бо скаже, що ми "кідальщики"», — сказав Мамай на сесії.

А що далі?

Здається, законних способів зупинити будівництво немає. Адже ділянки надані в оренду законно, забудовник своєчасно платив містові.

Можна хіба що звернутися до суду. Але це уже було. Так, 2015 року тоді чинний прокурор подав до Ленінського райсуду. У позові було вказано, що орендована ділянка перебуває у межах прибережно-захисної смуги Ворскли, тож забудовувати її не можна.

Але до того часу термін оскарження рішення сесії сплив. Позовна давність складає три роки. Поновлювати строк оскарження не можна. Заново подавати до суду, не маючи нововідкритих фактів, теж.

Нині жодна із перерахованих вище фракцій, що виступає проти забудови парку, не представила чіткого плану дій. Не мають рецепта й активісти. Адже вірогідність того, що їхню думку врахують під час громадських обговорень, низька.