«Наші люди не вміють вчитися»: чи потрібна зараз вища освіта

Зараз на Полтавщині відчувається значний дефіцит вакансій: продавець продовольчих товарів, водій автотранспортних засобів, підсобний робітник, оператор котельні, бухгалтер, спеціаліст державної служби тощо. Бракує поліцейських (за спеціалізаціями), швачок, машиністів екскаватора, токарів-розточувальників, інспекторів (пенітенціарна система), електромеханіків з ліфтів, медпрацівників тощо. Із усіх безробітних 54% мають вищу освіту.

Кореспондентка «Полтавської Хвилі» Ярослава Фоніна поспілкувалася із представниками Полтавського обласного центру зайнятості, із приватною фірмою з працевлаштування, а також одним із полтавських роботодавців та дізналася, які спеціалісти наразі необхідні на Полтавщині, чи потрібна вища освіта, та як знайти роботу.

Полтавщина: яка ситуація з безробіттям

Згідно даних полтавського обласного центру зайнятості, у січні-червні 2021 року послугами Полтавської обласної служби зайнятості скористалися 47,1 тисячі безробітних громадян. І це на 1,4% більше, ніж у першій половині минулого року. За перше півріччя поточного року роботодавці проінформували службу зайнятості області про наявність 20,9 тисячі вакансій, це на 36% менше, ніж торік за такий же період.

«Дуже високий відсоток осіб із вищою освітою звертаються за послугами у наш центр зайнятості. При цьому, потреба є зараз у фахівцях по роботі з інструментами, слюсарно-складальних робіт, водіїв високого класу (С, D, E тощо)», - розповідає Клавдієва Катерина Данилівна, директорка Полтавського обласного центру зайнятості.

Як повідомляють представники центру зайнятості, 22% безробітних раніше працювали у сільському господарстві; 15% – в оптовій та роздрібній торгівлі; 14% – на підприємствах переробної промисловості; 13% – у державному управлінні й соціальному страхуванні.

Серед зареєстрованих безробітних переважають робітники з обслуговування, експлуатації устаткування (25%); працівники сфери торгівлі та послуг (16%); представники найпростіших професій (13%).

Окрім цього, серед безробітних 6,8 тисячі (38%) чоловіків і 11 тисяч (62%) – жінок. 27% зареєстрованих безробітних були у віці до 35 років; 27% – від 35 до 44 років; 27% – від 45 до 55 років; 19% – понад 55 років.

54% зареєстрованих безробітних мали вищу освіту, 35% – професійно-технічну, 11% – загальну середню освіту.

poltavska-khvilia_xcwi/Mewgn0Mng.jpeg

«Нам потрібні представники робітничих професій»

Директорка Полтавського обласного центру зайнятості Катерина Клавдієва каже, що на Полтавщині наразі необхідні представники робітничих професій. Саме тому вища освіта вже стала менш затребуваною.

«Вища освіта – це особливий рівень знань та особливий стан. І багато людей, маючи вищу освіту, не можуть працевлаштуватися, бо не мають достатнього рівня знать та досвіду. Та і потреби на деякі професії немає. Коли проходила стажування у одній із країн Євросоюзу, я запитала: який відсоток осіб у вас йдуть отримувати вищу освіту? Відповідь мене вразила – лише 20%. Я запитала, знаючи наші реалії, поцікавилася, чому так. Як виявилося, випускники шкіл у країнах Європи здебільшого обирають робітничі професії, оскільки вже через рік-півтора навчання і опанування професії вже можна отримувати достойну зарплату . У нас же поки йде орієнтованість на здобування вищої освіти. І досі зберігається високий рівень нереалізованої вищої освіти. І тому ми намагаємося допомогти таким людям опанувати іншу, затребувану професію», - розповідає пані Катерина.

За її словами, на Полтавщині проводять роботи щодо підтримування професійно-технічних училищ і надання можливості дітям освоїти робітничі професії. Оскільки з’явилася велика потреба саме спеціалістах такого профілю.

«Дякуючи роботі нашого голови Полтавської облдержадміністрації Олега Синєгубова, завдяки підтримці президента України, Крюківський вагонобудівний завод отримав серйозне державне замовлення. Через це, сьогодні у нас виникла потреба у 600 спеціалістів, які мають робітничу професію та досвід. Зараз збираємо людей з усієї області. Наприклад, нещодавно видали направлення у Гребінку для робітників, які погодилися переїхати у Кременчук. Від вагонобудівного заводу для працівників виділять гуртожиток і заробітну плату, якої на перших порах вистачить для проживання. Далі зарплати зростатимуть, і після певного строку роботи працівник отримуватиме одну із найбільших зарплат в області, – розповідає пані Катерина, – Окрім цього, у вересні у Кременчуці будуватимуть міст. Спочатку осені почнеться набір кадрів. Уже готуються місця для проживання, гуртожиток. Наразі з нами погодилася працювати турецька фірма з підбору кадрів. Які ж будуть критерії? Ми шукатимемо спеціаліста, у якого визначимо рівень знань, досвід, а потім вже будемо визначати, чи братимо на роботу. Зарплату призначать відповідно до професійного рівня».

За словами Катерини Клавдієвої, головне – це визначитися з тим, що відповідає здібностям та вимогам людини. Бо вища освіта в більшості випадків не може бути способом забезпечити себе роботою до кінця життя.

poltavska-khvilia_xcwi/b3_inAGnR.jpeg
Катерина Данилівна

«В університетах не навчають думати»

За даними сайтів OLX Робота, Work.ua та Робота.юа, одна із найзатребуваніших професій у Полтаві – це менеджер.

«Найпопулярніша вакансія зараз – менеджер з продажу. Це у всіх сферах, оскільки більшість компаній переходять на прямі і активні продажі. Зокрема, шукають торгових представників, операторів на вхідні дзвінки тощо – назв багато, але, по суті, це все менеджери з продажів. Щодо зарплатні, то в Україні середня заробітна плата для менеджерів – 15 тисяч гривень ставка + відсотки від продажів. Якщо ж по Полтавщині, то ставка зменшується до 12-13 тисяч», - зауважує Ольга Сергієнко, спеціалістка кадрового агентства «Онікс».

За її словами, приймають на роботу без огляду на досвід.

«Компанії абсолютно відкриті для молоді. Особливо для «свіжих» випускників, з тільки-но отриманим дипломом, із будь-якою освітою. Звісно, що вітається наявність диплому із тренінгів та бізнес-курсів. Зараз у студентів є багато можливостей працевлаштуватися без досвіду роботи. Їх набирають у сферу продажів, діджиталу та маркетингу. Ми працюємо більше з комерцією, тож до нас більше звертаються саме з такими запитами, - повідомляє . Як зауважує , за її 20-річний досвід роботи працедавці дуже рідко відмовляли у вакансії через нестачу якогось диплому. Та і вища освіта – не показник того, як людина справлятиметься зі своїми обов’язками», - каже спеціалістка.

Наразі софт-скіли або гнучкі навики виходять на перше місце

«Як людина спілкується, як людина готова до змін, як адаптується – оце зараз найважливіше. Так, базові знання важливі, вони готують до майбутнього розвитку. Але це вже зовсім не першочергово. І у деяких областях бізнес-тренінг може замінити навчання в університеті», - повідомляє Ольга Сергієнко.

Владислав, керівник відділу продажів у одній із всеукраїнських компаній, яка займається продажем техніки, розповів «Полтавській Хвилі» про те, наскільки складно зараз знайти нормального менеджера.

«95% відсотків тих, хто до нас приходить, люди – без необхідних знань та навичок. Але це ще не вся проблема. Найгірше – це те, що вчитися і розвиватися вони також не хочуть. Швидко ти зможеш знайти тільки прибиральницю. А от менеджерів, інженерів та інших спеціалістів – майже немає. Якщо спитати колег, то у них така ж ситуація. Можна подумати, що ми мало платимо за великий об’єм роботи, але ж ні. Питання не в грошах, а в тому, що ті, хто більш-менш розумні або вже працюють на себе, або ж займають хорошу посаду», - розповідає він.

Уточнює, що працює у досить жорсткій сфері. Тому часто ті, хто приходять на співбесіду, лякаються зобов’язань.

«Приходить дівчина, яка відізвалася на вакансію «Менеджер». Їй починаєш розповідати умови, пропонуєш навчання і називаєш рівень зарплати – 20-30 тисяч гривень. А вона тебе навіть не слухає. Потім кліпає очима і каже: «А можна я вам просто каву буду варити за 10 тисяч в місяць?». І точно так і хлопці. Їм пропонуєш умови, даєш тестове завдання, кажеш, що поки будеш працювати на «стажувальні» 10-15 тисяч. Але потім рівень зарплати виростає до 20-50 тисяч. А за дуже гарні результати можна отримувати ще більше. Але ж ні – відмовляються. Вони будуть робити все, що завгодно, але тільки не вчитися», - розповідає Владислав.

За його словами, українська вища освіта не вартує нічого.

«Наші люди не вміють вчитися і не вміють застосовувати те, що знають. Та і в університетах не вчать думати», - зауважує чоловік.

Ярослава Фоніна

Ще з рубрики: "Соціум"

Останні публікації

Обговорення

Написати коментар