Не секс винен у розпусті дітей, а відсутність знань про нього: чи потрібна сексуальна освіта в школі

На тренінгах для соціальних служб часто розповідають одну історію: Жила була дівчинка. Вона ходила в садочок. І вона не знала як називаються її статеві органи. Бо мама називала їх «печенька». А ще в родині була проблема — тато розбещував дівчинку. Мала розуміла, що щось не так. Тому розповіла про це своїй виховательці. Сказала, що тато торкається до її «печеньки». Вихователька зауважила — ти ж не жадібна, з татом треба ділитися…

То чи потрібна сексосвіта дітям? «Полтавська хвиля» розібралася.

poltavska-khvilia_xcwi/MiESbLVnR.jpeg

Варто знати, що сексуальна освіта — це не лише про секс, бо якщо для вас ця тема звучить страшно — перейменуйте її на статеве виховання! Так ось — це знання про будову статевих органів, ерекцію, менструацію, перегляд порно, гігієну тіла, захист власних кордонів, секс, емоційні стосунки з сексуальним партнером/партнеркою, репродуктивні права і відповідальності, планування сім'ї, контрацепцію, контроль за народжуваністю та інше.

Наша кореспондентка провела опитування серед мам Полтави. Виявилося, що більшість вважає — такий предмет потрібен. Однак були й ті, хто вважав недоцільними такі розмови в школі.

Ксенія, тренер зі статевої та сексуальної грамотності

poltavska-khvilia_xcwi/MhBIJYV7R.jpeg

Сексуальна освіта і статеве виховання обов’язково мають бути у школах. Приміром у Німеччині та Швеції такий предмет є уже з 1955 року. І знаєте, це дає ефект. Кількість вагітностей серед неповнолітніх там в рази менша. Але ми говоримо про професійні заняття, а не виховну годину з класним керівником.

Про секс і вчителів

Зараз вчителі багато за що відповідають. Але не в їхній компетенції розповідати про секс. Бо за такі розмови й до тюрми можна потрапити. Існує адміністративна і кримінальна відповідальність за статтею розбещення неповнолітніх. Тому для таких занять повинна бути додаткова штатна одиниця.

Окрім того, сексуальна освіта — це не тільки заняття про контрацепцію, і не тільки для дітей.

До таких предметів має бути системний підхід. Доречно виформувати його з трьох етапів:

  1. навчити педагогів та спеціалістів в освітньому просторі. Вони мають знати, що відбувається з дітьми на певному етапі їхнього життя.
  2. провести курс для батьків, аби вони були першоджерелом для своїх дітей.
  3. розробити заходи для дітей та молоді з питань сексуальної освіти та статевого виховання.
poltavska-khvilia_xcwi/osvaJL4nR.jpeg

Про гендерний розподіл

Я не вважаю, що для хлопчиків і дівчаток потрібно проводити заняття нарізно. Ми зараз говоримо про безбар’єрність. Так от у плані статевого виховання у нас цієї безбар’єрності не існує. Жодній дівчинці не завадить знати про ранкову ерекцію. Бо в майбутньому вона може стати мамою хлопчика. І їй доведеться про це говорити уже з власним сином. Дуже дивує, що ми не можемо один раз поговорити з дітьми про пубертатний період.

Колись я проводила опитування серед знайомих чоловіків. Запитувала чи розповідали батьки їм про ерекцію. 7 із 7 сказали — ні. І це не тому, що батьки не хочуть підіймати цю тему. Просто вони самі необізнані.

Про батьків і дітей

Батькам треба пам’ятати — якщо їхня дитина в 11 запитує про види сексу — це не значить, що вона зараз хоче їх спробувати. Їй цікаво. Батьки повинні бути першоджерелом. Адже, коли про секс розповідають близькі люди чи педагоги — то вся інша інформація буде накладатися на уже відоме. І ця інформація буде неперекрученою. Батьки мають пам’ятати: чим більше знає ваша дитина — тим менше цікавості виникає спробувати.

Багато хто говорить, що дитині треба розповідати тільки коли вона запитує. Можливо, у 2 роки це діє. Але будьте певні — якщо дитині 14, а вона не запитує у вас — значить вона дізналася деінде. І батькам та вчителям варто зрештою зрозуміти — не секс винен у розпусті дітей, а табуйованість.

Про порнографію

Важливо пояснити дитині, що це лише фільм. Люди у цьому фільмі хочуть виглядати привабливо. Тому вони роблять собі спеціальні операції, приймають певні препарати.

poltavska-khvilia_xcwi/opMLbYV7R.jpeg

Не треба боятися про це говорити. Бо якщо дитина виросте на порно — у неї будуть викривлені уявлення про своє тіло та про секс. Вона комплексуватиме щодо розмірів власних статевих органів. Вона не розумітиме — чому у фільмі сексом займаються півтори години, а у житті — ні.

Як поговорити з дитиною про секс

Дуже часто батьки не знають, як поговорити з дитиною про секс чи дати відповідь на незручне питання. Якщо дитина запитала вас про вагітність — похваліть її за інтерес. Скажіть, що це дуже важливо і ви раді, що вона звернулася саме до вас. Попросіть трохи часу, щоб подумати і дайте їй ті відповіді, яких вона шукає. Не викривляючи інформацію і не залякуючи. Щоб дитина розуміла — мама і тато розкажуть про все. А якщо вам самим потрібна інформація — можна почитати її на професійних сайтах або звернутися за допомогою до чат-боту. Там можна отримати відповіді на питання, які цікавлять.

poltavska-khvilia_xcwi/Y-EaJYVnR.jpeg

Про підручники

Я аналізувала підручники з Основ здоров’я. Там всього 0,7 % тієї інформації, яку треба обговорювати з дітьми. Окрім того, про статеве виховання не згадується в молодших класах, а з 8 на дітей навалються велика кількість нової інформації. А все ж потрібно розповідати поступово.

poltavska-khvilia_xcwi/ssgDbL4ng.jpeg

Кореспондентка Полтавської хвилі теж вирішила зазирнути у підручники з Основ здоров’я. Що ж там цікавого?

Курс основи здоров’я викладають з першого класу. Зважаючи, що сексосвіта охоплює знання про тіло, гігієну, особисті кордони, зміни в організмі, контрацепцію, статеві хвороби — згадки про всі зазначені пункти ми й шукали в книгах. У початкових класах жодних натяків на статеве виховання. В одному з підручників за другий клас написано лише, що хлопчики і дівчата відрізняються будовою тіла. Починаючи з 2-го класу учні знайомляться з темою ВІЛ. Аж у 8-му їм починають розповідати про вік пубертату.

Інна, працівниця психологічної служби

poltavska-khvilia_xcwi/DHo8fY4ng.jpeg

Розкажу вам історію. У шостому класі на уроці біології вчителька розповідала дітям про запилення рослин. Наступного дня до школи прийшла бабуся одного з учнів і звинуватила вчительку в розбещенні неповнолітніх. Але у педагогині був залізний аргумент на захист — програма затверджена міністерством.

Сексуальна освіта — це безпека дитини. Мало батьків говорять про секс. Вони не готові підіймати такі теми. Натомість це важливо для збереження власних кордонів. Дитина, з якою розмовляють на такі теми, менше піддається сексуальному насиллю.

Педофіли бояться дітей, які ознайомлені з правилами про кордони власного тіла.

poltavska-khvilia_xcwi/OqyDbLV7g.jpeg

Сексуальна освіта — це запорука соціального добробуту. Багато дівчаток не знають, що їхнє тіло — це їхнє тіло, а хлопцю можна відмовити. Варто розповідати про контрацепцію. Секс існує. І краще бути обізнаними.

Сексуальна освіта — це здоров’я. Бо ми розповідаємо про хвороби, які передаються статевим шляхом, про вагітність та догляд за статевими органами.

Дмитро, сексолог

poltavska-khvilia_xcwi/fAuRbYVng.jpeg

Лише за останній рік до мене звернулися 3 студентських об’єднання. Одне в Тернополі і два в Києві. Студентам дуже цікаві теми сексології. І я розумію, що цей інтерес починається ще зі школи. Школярам цікаво дізнатися більше про себе. У моєму дитинстві не існувало інтернету. Були якісь відеокасети, якісь журнали. Тому для того, щоб мені, приміром, дізнатися хоч щось про дівчат — потрібно було спитати в старшокласників, або самостійно шукати десь якусь літературу. Сьогодні будь-яка дитина, навіть дошкільник, з того моменту, як він може клацнути пальцем в смартфон вже може зайти на якийсь канал 18+ і все побачити. І тому, мені здається, сьогодні чим раніше ти починаєш спілкуватися з дитиною — тим менше безглуздих дурниць вона скоїть у своєму житті. Вона буде підходити з розумінням, що можна робити, а що ні, і коли.

poltavska-khvilia_xcwi/80fdxLVng.jpeg

В мене досить багато знайомих мам, таких свідомих, нормальних і адекватних, які вільно говорять про секс і не червоніють. От вони розповідають, що про секс потрібно говорити рівно стільки, скільки дитина запитує, і тільки тоді, коли вона про це запитує або коли з’являється неприхований інтерес до свого та чужого тіла. Це нормально з точки зору вікової психології, коли діти починають ще в дитсадочку цікавитися.

Софія, ексучениця

poltavska-khvilia_xcwi/YoYkbY4ng.jpeg

На мою думку, сексуальна освіта, саме знання про те, чим відрізняється хлопчик від дівчинки має бути ще в дошкільному віці. Щодо школи, тут і слова зайві — звичайно треба, бо я вважаю, що це ненормально коли учні в 9 класі мають самостійно опрацьовувати теми з будови статевих органів, і не розмовляти про це з вчителем, який може правильно пояснити даний матеріал і відповісти на запитання учнів.

poltavska-khvilia_xcwi/RUHKxL47R.jpeg

Сказати, що у школі нам розповідали про секс я не можу, тому що розповідь про те, що треба «захищатися», для мене, не дорівнює розмові про секс.

Оксана, вчителька

poltavska-khvilia_xcwi/rximbL47R.jpeg

Я — тільки за сексуальну освіту. І не тільки теоретично за, а й уже давно говорю про це з учнями. Як в контексті української літератури (наприклад, коли вчимо "Катерину" Шевченка говоримо не тільки про покриток, а й про стан сексуальної освіти як в українській традиційній культурі, так і зараз), так і на багатьох класних годинах (починаючи від того, що все має бути за згодою обох і обидва мають отримувати насолоду і завершуючи тим, що доки немає власного досвіду, порно може викривити сприйняття першого сексу і призвести до психологічних травм). Як на мене, дві найтабуйованіші теми (секс і гроші) є підліткам дуже цікавими, бо часто дорослі з ними про це не говорять. А ще: підлітки готові говорити про секс, здебільшого дорослі тушуються, червоніють. Але у них багато питань з цієї теми. Наприклад, колезі під час класної години поставили питання: Чи можна мастурбацію вважати зрадою? Це було актуальне для підлітка питання. Тому я дуже ЗА.

poltavska-khvilia_xcwi/5qfFxYVng.jpeg

Якщо підсумувати, то стане зрозуміло — раніше, за часів молодості наших батьків «в країні сексу не було». Та й говорити про нього не годилося. Що вже про школу казати. Але покоління незалежної України формується на інших принципах, має на все свій погляд. Тому пора змінюватися, пора переставати будувати бар’єри. Пора говорити на незручні теми.

Допоможе в цьому підбірка книг секспедагога Юлії Даниленко та курс про сексосвіту.

І пам’ятайте, більше знаєш — спокійніше спиш!

Катерина Ткаченко

Ще з рубрики: "Новини регіону"

Останні публікації

Обговорення

Написати коментар