Пряженя, зелений борщ та "Тополя": етнографиня розповіла, як святкували Трійцю

20 червня, у неділю, святкуватимуть Трійцю – дуже шановане християнське свято. Воно прославляє Святу Трійцю: Бога Отця, Бога Сина і Бога Духа Святого.

Трійця прив’язана до Великодня, тому не має постійного дня. Традиційно її святкують на 50-ий день після Світлого Христового Воскресіння. Звідси й інша назва цього свята – П’ятидесятниця.

Як святкували раніше та як відзначають Трійцю зараз, розповіла «Полтавській Хвилі» етнологиня, засновниця садиби трьох музеїв «Лялина світлиця» Олена Щербань.

Трійця як поєднання двох епох

«На цю неділю випадає Зелена, Клечальна неділя, або Трійця. Це цікаве свято, оскільки тут іде поєднання елементів дохристиянства та християнства», – розповідає пані Олена.

Так, прикрашання травами і гілками осель – це явна ознака дохристиянства. Тоді як відвідування служб та вшановування Святої Трійці – це ознака християнства.

poltavska-khvilia_xcwi/MrdnrEg7g.jpeg
Фото Олени Щербань

На сьогодні Трійцю мало хто святкує, ти паче так, як раніше. Проте деякі традиції все ж збереглися.

«Наші предки збирали квіти, різнотрав’я, пахтили ними оселі, застеляли долівки. Ця традиція дожила і до цього дня. Нехай вона не така вже і розповсюджена – далеко не в кожній хаті будуть класти на підлогу чи біля печі трави, і вже точно не в кожній міській квартирі. Тому що Україна зараз дуже урбанізована, і кількість сільського населення значно менша за міське», – каже ентологиня.

Трійця: як святкували

За словами пані Олени, Зелена неділя ще з часів дохристиянства – свято приходу літа та вшанування природи і її розквіту.

«Молодь у цей день шанувала предків наших, дівчата вдягали вінки і співали пісень, а хлопці приєднувалися до гулянь. Також на це свято по селу «водили тополю» обирали найгарнішу дівчину, якій одягали вінок, і навколо неї водили хороводи. У деяких регіонах «водили куста» традиція схожа, проте замість дівчини була гілка з листям. Її прикрашали горіхами чи бубликами. Дівчата за те, що хлопці допомагали їм зі зрубуванням гілки, організовували їм якесь окреме місце для гулянь. Його прикрашали та облаштовували», – каже етнологиня.
poltavska-khvilia_xcwi/KxzSrPRnR.jpeg
Олена Щербань

До свята дівчата готували пряженю – омлет на пряженому молоці та зелений борщ із вареними яйцями – бо якраз на це свято на городі дуже багато різноманітної зелені.

poltavska-khvilia_xcwi/8cYV9ERnR.jpeg
Борщ. Фото: Олени Щербань

Святкування проводили обов’язково у місці, віддаленому від ставків та річок.

«Існувало повір’я, що душі потерчат-утоплеників та русалки могли робити якісь нехороші речі, тому остерігалися підходити до води», – повідомляє Олена Щербань.

Трійця сьогодні

«Не треба забувати, що ми в Україні живемо подвійними стандартами. У нас два Нових роки, два Різдва, два Великодня тощо. Тому не дивно, що у нас і в святах вже звично поєднувати язичництво та християнство», – каже етнологиня.

За словами Олени Щербань, зараз на Трійцю можна буде побачити як християни йтимуть до церкви, святитимуть зілля чи гілки собі додому, або ж на продаж. Або ж їхатимуть у неділю до річки, пити за Трійцю, чи-то за Зелену неділю.

Традиційно, як на всі церковні свята, віруючі українці не робитимуть по дому, в полі та городі. А також уникатимуть сварок, лайок та думок про погане.

Прикмети на Зелену неділю

  • Дощ на Трійцю – буде рясний урожай хлібів і грибів. Також він віщує тепле літо.
  • Потрапити під дощ – слід очікувати добра і здійснення мрій.
  • Побачена цього дня веселка обіцяє здоров'я та багатство у майбутньому році.
  • Якщо вмитися ранковою росою, то можна надовго зберегти свіжість і красу.
Ярослава Фоніна

Ще з рубрики: "Довгочит"

Останні публікації

Обговорення

Написати коментар