«Геть з України, москаль некрасівий!» — у Полтаві на пам‘ятнику Ватутіну з‘явився банер

Місцеві активісти прикріпили плакат до пам'ятника, аби привернути увагу міської влади до необхідності демонтажу монумента Ватутіна.

4 червня автор петиції щодо дерусифікації Полтави Олексій Логвінов повісив банер «Геть з України, москаль некрасівий!» на пам'ятник радянському воєначальнику Миколі Ватутіну.

«Зараз війна і ці самі москалі, як Ватутін, вбивають українців. Тисячі людей вже загинули. Це неподобство, що в Полтаві досі стоять пам'ятники цим окупантам різних епох і царської росії, і радянського союзу. Вважаємо, що вони мають забратися геть з України. Тому обрали такий популярний вислів "Геть з України, москаль некрасівий"», — каже автор петиції.
poltavska-khvilia_xcwi/PEuXCwrng.jpeg
Пам'ятник Ватутіну з плакатом

У квітні на сайті міськради Логвінов зареєстрував петицію «Дерусифікувати Полтаву». У ній автор вимагав демонтувати пам'ятники та меморіальні дошки, зокрема Миколі Ватутіну та Олексію Зигіну. За добу петиція зібрала понад 250 голосів, а станом на 4 червня нараховує 431 голос. Проте, за словами Логвінова, від міської влади досі не було реакції на петицію.

«За цей час жодної реакції не було, жодного коментаря, жодного фідбеку від міської влади не було. Далі можливо будемо продовжувати з іншими пам'ятниками», — розповідає Логвінов.
poltavska-khvilia_xcwi/XR9GqQr7R.png
poltavska-khvilia_xcwi/cQwHg_r7g.jpeg
Олексій Логвінов (праворуч) чіпляє банер на пам'ятник
poltavska-khvilia_xcwi/4Ujvg_r7R.jpeg
Олексій Логвінов (праворуч) чіпляє банер на пам'ятник
poltavska-khvilia_xcwi/0aYORlr7R.jpeg

Також до сьогоднішньої акції долучилася громадська ініціатива «Декомунізація України». За словами регіонального представника УІНП у Полтавській області Олега Пустовгара, метою акції є привернути увагу міської влади до російських та радянських пам'ятників:

«Мета такої акції зробити ще один крок, щоби українці, полтавці провели кордон з росією у своїй свідомості. Наша справжня перемога буде тоді, коли не лише ЗСУ проведуть кордон з росією, але й ми у своїй свідомості проведемо цей кордон. Інакше будемо мати справу з росією довгі десятиліття».

Пам'ятник Ватутіну не підпадає під закон «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів», адже під нього потрапляють лише особи, які посідали керівні посади в органах комуністичної партії України. Проте місцева влада може самостійно прибрати пам'ятник.

«У багатьох містах України протягом останніх років з'явилася практика, коли органи місцевого самоврядування впроваджують політику дерадянізації і демонтують ось такі пам'ятники. Тому що дуже складно випрацювати законодавчі критерії щодо кожної персоналії. Коли говоримо про деімперіалізацію і її складову дерадянізацію, то такі пам'ятники бажано мати у музейному просторі, а не в публічному», — каже регіональний представник УІНП.

Регіональний представник УІНП пропонує демонтувати бюст Ватутіна та перемістити його до музею «Парк радянського періоду» у Путивлі.

Наразі на Полтавщині залишаються до п'яти пам'ятників, які підпадають під дію закону про декомунізацію. Зокрема йдеться про стелу «Комсомольськ» на в'їзді до міста Горішні Плавні, пам'ятник диверсантці НКВС Ленізі Бугорській у Чорнухах. Також в області залишається ще низка радянської символіки.

«Щодо пам'ятників, які пов'язані з полтавською битвою, то тут ситуація набагато складніша. На мій погляд, вони мають бути цивілізовано переміщені до державного заповідника "Поле Полтавської битви" і для туристів означені як символи російської та радянської монументальної пропаганди», — сказав Пустовгар.
poltavska-khvilia_xcwi/Cnod6Q97R.jpeg
Стела «Комсомольськ» (Джерело — telegraf.in.ua)
poltavska-khvilia_xcwi/oCqd6wr7g.jpeg
Пам'ятник Бугорській (Джерело — Wikimapia)

Довідка

У 1920 році Микола Ватутін вступив до Червоної армії. З 1921 року член ВКП(б). З 1922 року командир взводу, потім на командних і штабних посадах. Служив заступником начальника і начальником штабу Київського військового округу.

У 1920-21 роках Ватутін придушував український визвольний рух за незалежність України, воював проти загонів Армії УНР на Полтавщині.

У 1939 році командує Українським фронтом при вторгненні СССР в Польщу, за що отримав Орден Леніна.

Один із найбільших злочинів Ватутіна пов'язаний з 1943 роком, коли під час Другої світової війни неозброєних українців 15-18 років мобілізували і перекидали на форсування Дніпра та штурм німецьких фортифікацій на Букринському плацдармі біля Києва.

«Людям не давали навіть зброї. Давали одну цеглину на двох-трьох і казали "Все інше ви відвоюйте в бою". Тоді загинуло десятки тисяч українців. Це і була перемога гарматним м'ясом і величезний, страхітливий злочин проти українців», — розповідає історію Ватутіна Олег Пустовгар.

Нагадаємо, що у Полтавській міській раді на комісії розглянули 195 назв вулиць, провулків, площ, які опрацюють для визначення доцільності їхнього перейменування.

Подякуй автору!

Сподобалась стаття? Mожеш подякувати автору гривнею.

Єгор Рудь

Ще з рубрики: "Соціум"

Останні публікації

Обговорення: 2 коментаря

Написати коментар
  • V
    Vlad
    5 черв.
    "некрасiвий" пишеться - некрасивый. Сорокино не знати рiдну мову.
    Відповісти
  • В
    Віктор
    7 черв.
    Цей чоловяга вимагає гроші з бюджету на демонтаж? Тобто замість того, щоб купити озброєння, продукти харчування, техніку чи пальне для захисників, будемо "розпилювати" бюджети під виглядом сумнівної ідеї. І яке взагалі відношення має Ватутін до путлера?
    Відповісти