У Полтаві пропонують демонтувати двоголового орла з дзвіниці Хрестовоздвиженського монастиря

У 2013 році під час ремонтних робіт на дзвіниці відновили барельєфи двоголових орлів. Тому УІНП виступив з ініціативою демонтувати символіку рф.

Про це повідомляє 10 червня Український інститут національної пам'яті.

Регіональний представник УІНП у Полтавській області Олег Пустовгар звернувся до посадовців з ініціативою демонтувати символіку рф у вигляді двоголових орлів на дзвіниці Полтавського Хрестовоздвиженського монастиря. Відповідне звернення підтримала ГО «Збережемо Полтаву» й деякі депутати міськради.

«Просимо демонтувати російську символіку як таку, що спотворює пам’ятку та суперечить законам», — йдеться у зверненні УІНП.

Також до звернення додали експертний висновок від «Збережемо Полтаву». У висновку вказано, що дзвіниця має висоту 47 метрів та збудована 1786 року у стилі українського барокко. У 1924-1927 роках з дзвіниці демонтували герб російської імперії на цокольній частині другого ярусу. Три інших герби залишалися до середини 20 століття.

Комплекс монастиря реставрували до 1981 року. Увесь декор дзвіниці відновили за виключенням двоголових орлів. У 2013 році під час ремонтних робіт встановили барельєфи двоголових орлів.

«В умовах загарбницької війни, яку веде російська федерація проти України, варто провести ревізію матеріальних і топонімічних символів міського середовища на предмет виявлення державних й культурних сенсів росії, з подальшим вилученням їх з урбаністичного простору Полтави», — вважає кандидатка архітектури Оксана Бєлявська.

Довідка

Пам’ятку української культури й архітектури — Полтавський Хрестовоздвиженський монастир створено зусиллями ігумена Лубенського Мгарського монастиря Калістрата та Київського митрополита Сильвестра Косова у часи Гетьманщини, у 1650 році.

Профінансували будівництво козаки Полтавського полку Гетьманщини та представники козацької старшини.

Розташовувався монастир на горі між струмком Полтавкою та річкою Ворсклою на північному сході від Полтавської фортеці. Під час свого візиту до Полтави 13 липня 1650 року у монастирі побував гетьман Богдан Хмельницький. У 1689 році коштом гетьмана України Івана Самойловича почали будувати мурований Хрестовоздвиженський собор.

Соборна церква будувалась досить довго, протягом 1689-1709 років. Під час воєнно-політичного виступу гетьмана України Івана Мазепи проти московського царя Петра I Північної війни, з 28 квітня по 27 червня 1709 року монастир був резиденцією шведського короля Карла ХII.

Вісімнадцяте століття було періодом великого будівництва у Полтавському Хрестовоздвиженському монастирі. Тоді й спорудили головні муровані будівлі – собор і дзвіницю.

Нагадаємо, що місцеві активісти прикріпили плакат до пам'ятника, аби привернути увагу міської влади до необхідності демонтажу монумента Ватутіна.