Декомунізація Полтави: чому в місті досі залишаються радянські назви вулиць

Нова хвиля декомунізації триває з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. Так, полтавці створюють петиції щодо перейменування радянських назв вулиць на честь українських героїв, а міська влада впорядковує перелік топонімів, які підлягають декомунізації чи дерусифікації.

Наразі міська рада розглянула 195 назв вулиць, провулків, площ, які можуть перейменувати. Але, що перешкоджає швидко змінити назви та знести пам'ятники «московському оружию»?

27 червня біля артмайданчика «Твій простір» відбувся круглий стіл «Геть від Москви».

У ньому взяли участь місцеві краєзнавці, історики, архітектори та депутати, які обговорили питання декомунізації та дерусифікації в місті.

«Топонімічний анекдот»

За словами історика Бориса Тристанова, нині в Полтаві близько 65 вулиць, які не мають чіткої назви. Наприклад, вулиця Лисенка та вулиця Коцюбинського. Щодо першого, то йдеться не про композитора Миколу Лисенка, а про Трохима Лисенка — радянського агронома. Водночас у назві вулиці Коцюбинського мова не про письменника Михайла, а про радянського діяча Юрія Коцюбинського.

«Наша комісія пропонує принцип: якщо не відомо на честь кого названо вулицю, то вона повинна бути перейменована. Люди не зберегли пам'ять на честь кого назвали вулицю. Тобто вулиця втратила свою місію виховання людини», — сказав Тристанов.

Є питання щодо доцільності перейменування вулиць, які названі на честь героїв радянського союзу. Історик вважає, назва вулиці може залишитися, якщо людина отримала звання під час Другої світової війни, а її життя пов'язане з Полтавою. В іншому випадку назву мають змінити.

«Ще у 99-тих роках була дерусифікація в Полтаві. Перейменовували частину російських назв. Чомусь провулок Опитний став провулком Дослідним, а вулиця Опитна не стала вулицею Дослідною».

Як з'ясував краєзнавець Леонід Булава, вулиця Некрасова названа на честь міністра транспорту Тимчасового уряду 1917 року Миколи Некрасова. Тобто найменування не пов'язане з російським поетом Миколою Некрасовим.

Згодом, у 60-тих роках, радянська влада наказала ввести нові назви вулиць на честь обласного комітету КПРС. Саме так в місті з'явилися вулиця Кондратенка, вулиця Яценко, вулиця Лялі Убийвовк.

Категорії дерусифікації/декомунізації

Історик Борис Тристанов розповів, що 20% вулиць міста потребують дерусифікації, декомунізації та уточнення назв. У категоріях культурних діячів радянської імперії та політичних, військових діячів налічується близько 140 назв вулиць. Хоча повного переліку нині не існує. Його обіцяють створити після засідання топонімічної комісії.

Тепер про пам'ятники

Архітекторка Оксана Бєлявська вважає, що громадський простір міста потрібно маркувати як козацький, а не імперський. Тобто повертати історичні назви козацької доби.

«Питання маркування міського простору надзвичайно важливе. Те, що в нас Полтава вважається містом російської зброї ні для кого не секрет. Ви бачили ознаки Полтави козацької доби? Їх немає. Ці матеріальні знаки винищені. Як матеріальні, так і топонімічні. Потрібно робити ревізію всіх пам'ятників і всіх пам'ятних знаків».

Консерватизм полтавців

Більшість полтавців продовжують називати вулицю Небесної Сотні вулицею Леніна. За словами докторки історичних наук Людмили Бабенко, це свідчить про консерватизм містян.

«Полтавці страшенно консервативні. Ви думаєте, як в побуті називають вулицю Небесної Сотні? Леніна. Зупинка Леніна. Зупинка Луначарського. Найважче піддається перевихованню і зміні векторів мислення — людська свідомість. Найбільш консервативна частина нашого організму».

Нагадаємо, що місцеві активісти прикріпили плакат до пам'ятника, аби привернути увагу міської влади до необхідності демонтажу монумента Ватутіна.