У полтавських школах відновили побори — по скільки платять

«Здаємо щомісяця по сто гривень на потреби класу. Гроші збирає батьківський комітет. Платіж необов’язковий, але всі притомні батьки здають. Ці гроші витрачають на подарунки вчителям, то на якісь корисні для дітей речі. Наприклад, придбали в клас дзеркала, шафки, які б з Департаменту освіти вибивати довелося довго. Є і такі батьки, які відмовляються. Називають це корпуцією», – розповідає полтавець, дитина якого ходить у полтавську школу №2.

Чоловік вказує, що здавати кошти іноді просто необхідно, але це не має бути зобов’язанням.

У іншій полтавській школі збирати кошти змушують вчителів. Інакше – будуть неприємності.

«Директор змушує класних керівників «спонукати» батьків здавати гроші на ремонти школи і класів, у кого це не виходить або не хоче це робити, відбирають кабінет або дають без ремонту. У позаминулому році з кожного учня збирали по 100 грн на ремонт актової зали (учнів в школі 1200 десь точно не помню). З ремонту тільки стіни пофарбували, стелю і придбали 50 стільців. Куди пішла решта? Думаю неважко здогадатися», – повідомляє працівниця полтавської школи №29.

Наскільки це все правомірно, і куди звертатися батькам щодо поборів, з’ясовує «Полтавська Хвиля».

Здавати чи не здавати, ось у чому питання

Три роки тому, 19 жовтня, під час сесії у Полтавській міській раді депутати одноголосно підтримали заборону на збір коштів керівниками та педагогами шкіл з батьків учнів полтавських закладів освіти на проведення ремонтів, утримання шкіл, подарунки закладам та вчителям.

Окрім цього, директори та вчителі закладів освіти міста мали:

  • припинити втручатися у діяльність благодійних фондів та наглядових (піклувальних) рад;
  • оприлюднювати на своїх вебсайтах кошторис і фінансовий звіт про надходження та використання всіх отриманих коштів;

Тоді ж намагалися у проєкті рішення заборони залишити пункт, що стосувався звіту освітніх закладів про надходження та використання благодійних внесків і спонсорських коштів перед педагогічним та батьківським колективами. Але, рішенням депутатів, його виключили.

Мінусом заборони було те, що батьківський комітет (який у більшості випадків і займався збором) міг за бажанням батьків допомагати навчальному закладу.

На сьогодні про заборону всі забули. Гроші і надалі здають батьки, за результатами проведеного нами опитування, суми різняться. Від сотні щомісяця до 600-700 гривень на рік. Гроші збирають як вчителі, так і батьківський комітет.

«Здача коштів — це ведмежа послуга»

Як вже склалася «традиція», кошти збирають на потреби класу чи ремонт. І у більшості випадків це примусово.

Як повідомила «Полтавській Хвилі» Олена Бондаренко, співорганізаторка громадської організації «Батьки SOS», забезпечувати навчальні заклади всім необхідним, а також проводити ремонтні роботи має місто. І за кошти бюджету, а не батьківські.

poltavska-khvilia_xcwi/jVgywxvnR.jpeg
Олена Бондаренко - справа, Альона Парфенова - зліва. Обидві - співорганізаторки ГО БатькиSOS
«Це ведмежа послуга, яку ми робили тривалий час і зараз пожинаємо її наслідки. Тривалий час ми привчали депутатів до того, що на чиновників є гроші, а на те, аби вони щось робили — немає. У законах України прописано, що за утримання будь-якого приміщення чи будівлі має відповідати її власник. І якщо ми говоримо про школи, то забезпечувати належні умови надання освітніх послуг має їх власник. Він має фінансувати дотримання санітарних вимог, подбати про матеріально-технічну базу для навчання. У цьому випадку власником виступає громада в особі управлінь, департаментів освіти. Батьки не зобов’язані здавати гроші на функціонування навчального закладу, тобто ремонтувати його, купувати мийні засоби, штори тощо», — зауважує пані Олена.

Щодо ремонтів, то там взагалі ситуація ще складніша. Оскільки бажання зробити клас гарнішим може виявитися згубним для дітей.

«Усі косметичні ремонти закладів освіти, які зазвичай і роблять за кошти батьків або навіть самі батьки, їм не допомагають. Навпаки — таке втручання може погано закінчитися, через те, що не можна допускати до ремонтів осіб, які на цьому не кваліфікуються. Ми знаємо кілька прикладів, коли під час занять у кількох школах в Україні обвалювалися стіни (таке траплялося на Львівщині, село Новини, у селі Василькове на Київщині тощо). Так, діти можуть не постраждати фізично, але психологічно — це завжди травма. Часто причини таких обвалів — тріщини, які йдуть у фундамент. Їх можна замалювати, і все. Але потім оце «гарненько» може закінчитися дуже сумно. Окрім цього, ніхто не керує тим, які фарби закупляють батьки для фарбування підлоги. А потім діти сидять і дихають цим. Також останнім часом у класах почали робити натяжні стелі. І ініціатори найчастіше — батьки. По-перше, такі стелі дуже добре горять, що вже порушує правила пожежної безпеки у закладах освіти. По-друге, їх матеріал при горінні стає дуже липким і, якщо падає на людину, то та горить як факел. По-третє, натяжними стелями часто затягують грибок, спорами якого все одно дихатимуть діти», — каже співорганізаторка ГО.

За її переконаннями, батькам взагалі не можна лізти у ремонти школи.

«Там не тільки ваші діти, а й чужі. Та ви ще й за це не несете жодної відповідальності. Оскільки немає жодних документів про те, хто це робив, якими матеріалами. Усю відповідальність нестиме директор, і у його інтересах якраз не допускати інших людей до ремонтних робіт. Проте, як показує практика, директори всіляко «спонукають» вчителів збирати кошти у батьків. Ми маємо повернутися до того, щоб місцева влада та і, в принципі, будь-яка влада виконувала свої обов’язки», — стверджує вона.

Хочу допомогти, але не хочу нашкодити

poltavska-khvilia_xcwi/tkq-Qbv7g.jpeg

Як повідомляє ГО «Батьки SOS», якщо батьки дуже прагнуть допомогти школі і це все відбувається на виключно добровільній основі, то вони можуть:

  • надати фінансову допомогу у безготівковій формі. При цьому батьківські комітети не мають права змушувати надавати готівку. Ці кошти мають бути надіслані на спецрахунок навчального закладу у Держказначействі. Тільки ця умова робить обов’язковим для керівництва закладу використати ці кошти за призначенням. Врахуйте: сума благодійного внеску не може бути фіксованою, оскільки це заборонено законом;
  • надати допомогу товарами. У цьому випадку обов’язково вимагайте укладення договору пожертви. Це дасть право контролювати використання пожертви. Якщо ви передаєте будівельні матеріали, то мають створити комісію для прийняття пожертви та скласти акт прийому-передачі.

Що робити, якщо вам погрожують

За інформацією ГО «Батьки SOS», батьки не мають боятися того, що їхню дитину можуть відрахувати зі школи у випадку, якщо вони не здадуть гроші. Оскільки, заклад, який встановлює такі правила порушує:

  • право на добровільність благодійних внесків (ЗУ «Про благодійну діяльність» стаття 1);
  • право на доступне та безоплатне навчання у освітніх закладах ( Конституція України, стаття 53; Закон України «Про освіту» ст.3, п.1; ст. 63, п.6; постанова КМУ від 27.08.10 №778 «Про затвердження Положень про загальноосвітній навчальний заклад», п. 18,74);
  • статті Кримінального Кодексу України (ст.189; ст. 191; ст. 364; ст. 368; ст. 369-2).

У випадку, якщо вам погрожують відрахуванням чи то звільненням, ви зможете скаржитися в РУО, органи прокуратури та Національної поліції.

Ярослава Фоніна

Ще з рубрики: "Соціум"

Останні публікації

Обговорення

Написати коментар