«Ви не можете уявити масштаби» — екологи підрахували збитки для природи від російського вторгнення

Українські науковці, природоохоронці, чиновники та юристи проводять масштабні розслідування, аби російське вторгнення стало першою війною, у якій повністю розраховуються екологічні злочини. Це дасть шанс притягнути агресора до відповідальності за позовом щодо компенсації, яка наразі становить понад 50 мільярдів доларів.

Як пише видання The Guardian, Мінекології створило гарячу лінію для громадян, щоб повідомляти про випадки російського екоциду, яких наразі налічується 2303, і щотижня оновлює цю інформацію.

За наявними підрахунками:

• Україна знешкодила 320 104 вибухових пристроїв;
• майже третина території країни (174 тис. кв. км) залишається потенційно небезпечною;
• по країні розкидано 230 тис тонн металобрухту від 3 тис одиниць знищеної ворожої техніки;
• 160 заповідників, 16 водно-болотних угідь і два біосферних заповідника знаходяться під загрозою знищення;
• велика кількість мін у Чорному морі загрожує судноплавству та морським тваринам;
• під загрозою зникнення знаходяться 600 видів тварин і 880 видів рослин;
• третина українських земель непридатна для ведення сільського господарства;
• до 40% орних земель непридатні для обробітку.

Катерина Полянська – ландшафтний еколог, яка їздить країною, бере зразки з воронок від бомб і робить фотографії пошкоджень навколишнього середовища в національних парках. В тому числі це вимагає поїздок на території поблизу зон воєнних дій та частини країни, ще не повністю очищені від нерозірваних боєприпасів. Небезпека у її діяльності цілком реальна, але вона відчуває, що ризик вартий того.

«Минулого року я почала проводити це розслідування за допомогою комп’ютера, використовуючи лише супутникові зображення, але вирішила, що мені потрібно побачити це на власні очі», — сказала вона. «Війна — це не лише прямі наслідки, це також знищення нашої природи та навколишнього середовища».

Відібрані зразки грунту з воронок надсилають до лабораторії, де вони перевіряються на токсичні хімікати, такі як білий фосфор. Це необхідно, щоб вирішити, як рекультивувати землю та чи радити місцевим жителям уникати потенційно забруднених вод.

Серед найбільш шокуючих екологічних руйнувань для неї було бомбардування стародавніх крейдяних схилів, унікальної екосистеми в національному парку Святі гори.

«Коли ви бачите там кратери, ви знаєте, що це ніколи не відновиться. Крейдяні схили утворювалися протягом 100 мільйонів років, а потім були зруйновані протягом одного року війни», — каже екологиня.

При цьому найгірші наслідки не завжди видно.

«Це не просто вибуховий матеріал, це ракетне паливо, шрапнель і дріт… Усі ці маленькі шматочки забруднення мають величезний вплив на природу. Ви не можете навіть собі уявити масштаби впливу», — додає вона.

Полянська представляє організацію Environmental People Law, яка об’єднує вчених і юристів. Вони, як і інші громадські організації та державні органи в Україні, працюють над притягненням росії до відповідальності в міжнародному кримінальному суді за статтею восьмою Римського статуту, яка стосується екологічних злочинів. Крім того, Женевська конвенція забороняє «методи або засоби ведення війни, які мають на меті завдати або, як очікується, завдадуть широкомасштабної, тривалої та серйозної шкоди природному середовищу».

Наразі у провадженні Генпрокуратури України перебувають 11 кримінальних справ за статтею 441 Кримінального кодексу України про екоцид. У листопаді президент України Володимир Зеленський на саміті G20 заявив, що визнання екоциду та захист навколишнього середовища входять до 10 ключових пропозицій української формули миру.

У свою чергу, незалежні природоохоронні групи мобілізувалися для збору доказів. Так, найбільша екологічна громадська організація України Ecoaction зібрала звіти про понад 840 інцидентів і співпрацювала з Greenpeace, щоб занести цю інформацію на інтерактивну «карту шкоди навколишньому середовищу». Це були викиди різних токсичних речовин через ворожі атаки на українські міста та інфраструктуру. Війна також спричинила великі лісові пожежі, зокрема в Луганській області, де вигоріло 17 тис га лісу.

Суттєве занепокоєння викликає найбільша в Європі АЕС у Запорізькій області, котра постраждала від пожеж, пошкоджень ліній електропередач і тепер стикається з загрозою для системи охолодження через низький рівень води в Каховському водосховищі, що контролюється росією.

Наразі війна призвела до викидів 33 мільйонів тонн CO2, а післявоєнна реконструкція, за оцінками вчених, призведе до викиду ще 48,7 мільйонів тонн, пише The Guardian.