«Був повний хаос, до цього неможливо підготуватися», — реконструкція подій після ракетного удару у Полтаві

Третього вересня у Полтаві росіяни вкотре підтвердили статус країни-терориста, завдавши подвійного ракетного удару по навчальному закладу. Добу потому кількість загиблих і поранених продовжує зростати. Рятувальники з різних регіонів країни ще шукають під завалами людей. Родичі прибувають до міста, аби дізнатися бодай щось про своїх близьких, які були на місці удару. За життя двадцяти людей борються медики в реанімаціях.

Ігор Шафарчук — волонтер, який одним із перших прибув на місце, рятував людей, організовував сортування поранених, розповів, що відбувалося у перші хвилини після вибухів. А військовий експерт пояснив, чи реально було запобігти удару чи збити балістику.

Третє вересня

О 09:08 на Полтавщині оголосили повітряну тривогу. Через дві хвилини у Полтаві пролунали два вибухи. Над Інститутом зв’язку почав підійматися густий дим.

Одні з перших на місце події прибули госпітальєри Ігор Ткачов і Поліна Мельник, а також волонтер Ігор Шафарчук, який і допоміг нам реконструювати події.

Того ранку Ігор прокинувся від гучних вибухів. У голові промайнуло: «Щось трапилося».

«Я сів у швидку, яку ми зараз робимо для третьої штурмової. Там вже все було заготовлено: аптечки, рукавиці, все необхідне. За чотири хвилини я був тут, їхав на густий дим. Біля воріт побачив тіла в крові. Я відчув, що у мене підскочив адреналін, одягнув рукавиці, взяв аптечки й почав працювати», — розповідає чоловік.

Перші поранені, які лежали біля воріт Інституту, мали контузії, були дезорієнтовані та сильно кричали. Чоловіку з раною на грудях волонтери наклали оклюзійну наліпку. Потім з будівлі навчального закладу почали виводити людей.

«Те, що ми побачили далі, нас шокувало. Важких поранених було дуже багато. Це були люди з турнікетами на трьох чи й чотирьох кінцівках, з пробитими грудними клітинами. Працювати з кожним пораненим доводилося дуже швидко. Все було, як в тумані, багато чого я вже не пам’ятаю», — каже Ігор.

Госпітальєр Ігор Ткачов на своїй Instagram-сторінці написав:

«Перед нами стояв старий величезний ЗІЛ, у який просто грузили поранених. Їх клали на тряпки, ковдри, двері, піднімали майже вище голови й закидали в багажник. Я не встиг навіть подивитися, що з ними. Коли прийшов, то вже просто допоміг докинути останніх поранених. Місця вже не було, двері закрили, і ЗІЛ поїхав через усе місто до лікарні, набитий людьми, які вмирали».

Більшість поранених мали ампутації, масивні кровотечі, травми грудної клітини, опіки. Люди були в стані затьмареної свідомості, кричали, заважали медикам виконувати свою роботу. Працювати над пораненими доводилося удвох: один тримає, інший накладає турнікет чи тампонує рану.

На подвір’ї Інституту був хаос. У цей час сюди почали прибувати й інші волонтери, рятувальники, карети швидкої допомоги.

«Нас здивувало те, що не було сортування поранених. В одну швидку клали по три-чотири поранених різних ступенів тяжкості. Ми побачили, що “легких” забирають одразу, а один лежить і, грубо кажучи, вже “витікає”. Тому ми взяли це у свої руки, розподіляли поранених і визначали пріоритетність евакуації. Люди почали гарно на це реагувати, одразу все зрозуміли», — пригадує волонтер.

Чоловік наголошує, що ситуація була критична й емоційно складна навіть для самих госпітальєрів. Ні рятувальники, ні медики не були до такого готові, але всі виконували свою роботу.

Головною перешкодою для госпітальєрів стали несертифіковані китайські турнікети, які постійно підносили цивільні та волонтери, і які не могли зупинити кровотечі. А також те, що дуже мало людей вміли надавати першу допомогу.

Близько години Ігор Шафарчук з товаришами надавали допомогу пораненим, аж поки не приїхали рятувальники, комунальники та інші служби.

«Ми зі свого досвіду вже знали, що треба їхати по воду та їжу. Через кілька годин ми привезли понад 600 літрів води й близько 400 порцій їжі. Багато бізнесів долучилися: заклади харчування готували їжу, це “Чічіков”, “Той самий баранчик”, “Августин”, “17teen”. Також “МаркетОпт” забив нам цілу швидку водою, багато піц надав, певно понад 100 штук», — додає волонтер.

***

12:26. Для потерпілих від ракетного удару розгорнули штаб швидкого реагування.

14:16. Міноборони офіційно повідомило, що росіяни вдарили по місту двома балістичними ракетами, частково зруйнована одна з будівель Інституту, багато людей опинились під завалами.

14:18. Володимир Зеленський повідомив про 41 загиблого та 180 поранених. Почалося розслідування обставин трагедії. На Полтавщині оголосили триденну жалобу за загиблими. На станції переливання крові зібралася черга з понад 150 донорів.

17:50. Перша леді Олена Зеленська повідомила про 47 загиблих. Відповідні служби почали обстежувати будинки та фіксувати наслідки російської атаки.

21:20. Кожні 15-20 хвилин надзвичайники оголошують хвилину тиші, аби почути людей, які лишаються під завалами. Рятувальні роботи тривали всю ніч і продовжуються 4 вересня.

Четверте вересня

За даними ДСНС, кількість загиблих зросла до 53. Рятувальникам вдалося розібрати 70% зруйнованої будівлі. 20 людей лежать у реанімаціях у важкому стані, за їхні життя борються медики. До Полтави прибувають родичі тих, хто був в епіцентрі або поблизу ракетного удару й не виходить на зв’язок. Їх направляють до бюро судово-медичної експертизи на упізнання тіл.

Пообіді керівництво області вийшло з брифінгом до журналістів. Зокрема очільник ДСНС Полтавщини Андрій Хижняк спростував інформацію волонтерів про неякісні турнікети:

«Кожен наш рятувальник забезпечений турнікетами і відповідними засобами захисту. Тому питання щодо неякісних турнікетів і їх накладання — у нас реально не було часу їх там накладати. Можливо поодинокі випадки до передачі медикам були, але це були турнікети фахові, я дивився на них і, завдячуючи діям рятувальників, ми врятували 25 осіб», — додав Хижняк.

Керівник Полтавського військового інституту зв’язку Ігор Міцюк наголосив на тому, що жодних заходів, пов’язаних із шикуваннями чи збором людей не було:

«Я вас запевняю, що жодних заходів не проводилося і не мало проводитися. Останні масові заходи проводилися ще до ковіду. А від початку війни взагалі навіть збори більш аніж десяти осіб — заборонені на нашій території».

Однак додав, що керівництво Інституту переглядає безпекові заходи в закладі.

Близько 17:00 представниця Інституту масової інформації в Полтавській області повідомила про те, що українських та іноземних журналістів не допускають до роботи на місці влучання російських ракет, а також у лікарні, де перебувають потерпілі. На місці їм перешкоджав працювати черговий частини та керівник підрозділу Нацгвардії попри наявність акредитації ЗСУ. У лікарні – пресслужба Полтавської ОДА. 

За словами директорки Інституту масової інформації Оксани Романюк, недопуск журналістів на місце влучання російських ракет — це порушення частини 4 статті 25 закону «Про інформацію».

Джерела даних і підстави для припущень

Очевидці подій згадували розвідувальний дрон, який кружляв над містом до ракетного удару. Ймовірно, це міг бути безпілотник «Оріон», що має дальність до 250 км, або «Горизонт Ейр S-100» (дальність до 180 км).

Працює це так: безпілотник бачить і передає інформацію, а росіяни відразу запускають «Іскандер» по цілі. Час проходження команди про удар по всьому ланцюжку з моменту коли оператор БПЛА каже: «Бачу ціль» складає орієнтовно 10 хв, час підльоту — близько 4-6 хв.

«Оріон» здатен підійматися на висоту до 7 км, «Горизонт Ейр S-100» — до 5,5 км. Україна не може масово збивати розвідувальні безпілотники через обмежені можливості ППО. РЕБ може лише завадити йому виконати завдання.

Достеменно невідомо, чи був дрон над навчальним закладом безпосередньо перед прильотом. Росіяни могли й заздалегідь вивчити розклад і вирахувати час, коли в будівлі було найбільше людей (одразу після початку занять). Або, що теж можливо, росіяни випустили ракету, одразу після того, як дрон передав свіжу інформацію про присутність людей.

Це могла бути мобільна установка, розташована на території Росії чи окупованої Харківщини (наразі немає даних про місце запуску). Найперше сповіщення про тривогу у моніторингових телеграм-каналах було о 09.08.43. А перше повідомлення про вибух вже о 09:10:26. 

«Між повідомленням про тривогу і вибухами було не більше двох хвилин, — повідомила полтавка Олена Запорожан. — Я звірила час на своєму телефоні. О 9.08 — тривога. О 9.11 — вже дзвінки від близьких з питаннями, чи все ок».

Ті, хто перебував на верхніх поверхах п’ятиповерхівок, не мали шансів добігти до укриття. Найбільша кількість загиблих і поранених саме серед тих, хто виходив через третій і четвертий евакуаційний виходи, розповів керівник Інституту зв’язку Ігор Міцюк. Вони були на шляху до евакуації й в цей момент був приліт.

«Передня стіна навчального корпусу повністю обвалилася і в середину корпусу був приліт другої ракети. Навчальний корпус — цегляна будівля, тобто після удару ця цегла порозліталася і людей привалило. Шість евакуаційних виходів, чотири забезпечили повністю особовий склад, а на шляху двох було привалено. Тому така велика кількість загиблих і поранених», — пояснив очільник Інституту.

Очільник ОВА Філіп Пронін додав, що, враховуючи час від початку оголошення повітряної тривоги до прильоту, не всі встигли сховатися.

• За даними, які оприлюднив Генштаб України 21 серпня, за період повномасштабного вторгнення вдалося збити лише 53 з 1300 балістичних ракет 9м723 ОТРК «Іскандер-М/KN-23», що складає близько 5%.
  
• 1242 з 11919 російських прильотів в Україні за цей період — саме «Іскандери-М», що складає 10,5% від загального числа влучань, оприлюдненого Генштабом.

Експерт: «Перехопити ракету міг лише Patriot, але його там не було»

Як розповів нам один із офіцерів ППО, балістична ракета «Іскандер», якою росіяни вдарили по Полтаві, фактично не залишає шансів на збиття і порятунок тим, хто потрапляє під удар. Час польоту до цілі — лічені хвилини, вона йде на швидкості 3-4 МАХа (3,6-4,9 тис. км/год)

Маса бойової частини — до 450 кг, тож гарантовано руйнує майже будь-яку будівлю. Єдине, чим її можна перехопити — це комплекс Patriot, але його там не було.

«Якби звернули увагу на БПЛА, що там висів у повітрі раніше, то напевне жертв було б менше», — припустив експерт.

Він називає проблему системною — майже всі дислокації навчальних центрів відомі росіянам ще з радянських часів і БПЛА просто виконує роль розвідника — передає інформацію в режимі реального часу: «Бачу скупчення військових, вогонь!» — до того ж серед місцевих вистачає ворожої агентури. Вже не раз прилітало по різних навчальних центрах, і цю проблему досі не розвʼязали.

Як уже згадувалося, росіяни скоротили час прийняття рішень про удар до орієнтовно 10 хвилин (деталі тут).

«Іскандер» (рос. Искандер, індекс комплексу — 9К720, за класифікацією МО США і НАТО — SS-26 Stone) — російський оперативно-тактичний ракетний комплекс. Розроблений на Коломенському КБ Машинобудування (КБМ). Почав розроблятися в 1988 році, вперше представлений у 1999 році, серійно виробляється з 2005 року.

Здійснює запуск ракет класу земля-земля різних типів: балістичні «Іскандер», «Іскандер-М», «Іскандер-Е», а також крилаті ракети «Іскандер-К».

Комплекс складається із самохідної пускової установки (СПУ) 9П78-1, транспортно-заряджальної машини (ТЗМ) 9Т250, командно-штабної машини (КШМ) 9С552, пункту підготовки інформації (ППІ) 9С920, машини регламенту і технічного обслуговування (МРТО), та машини життєзабезпечення (МЖО — від рос. — машина жизнеобеспечения).

Комплекс «Іскандер-М» 9К720 — це варіант з двома балістичними ракетами 9М723 на ПУ, дальність стрільби до 500 км.

«Іскандер-М» може оснащуватися касетною бойовою частиною. Такими ракетами російські збройні сили щонайменше двічі атакували Запоріжжя — 5 жовтня та 13 листопада 2022 року.

На заданій висоті корпус касетного боєприпасу розкривається, аби вивільнити суббоєприпаси, які містяться всередині. Ракета вражає ціль майже під прямим кутом до поверхні, тому на завершальній ділянці вона йде вже по балістичній траєкторії.

Точних даних, «Іскандер» якої саме модифікації прилетів, у редакції немає, але судячи з того, що приліт стався за пару хвилин після оголошення тривоги, то це був балістичний «Іскандер-М».

Текст Валерії Литвин та Олександра Шульмана