Як/чи готуються полтавські політики до можливих виборів

Офіс Президента заперечує підготовку до виборів у 2025 році. Водночас іноземні журналісти, посилаючись на наближені до Зеленського джерела, прогнозують, що попри воєнний стан, вибори таки можуть відбутися.

Хай там як, а найактивніші полтавські політики вже починають готувати свій електорат до можливих виборів та майже не приховують своїх намірів сісти в крісло міського голови, не дивлячись, або ж навпаки — дивлячись занадто далеко в майбутнє.

Олександр Мамай

Найзапекліший у своїх намірах керувати полтавцями — ексочільник Полтави Олександр Мамай. Він не полишає своїх спроб повернутися у мерське крісло. Попри те, що кабінет міського голови посадовець залишив майже два роки тому, свою передвиборчу кампанію він активізував давно. Майже від початку свого «вигнання».

Ексмер не полишає надій на свій «вірний електорат» — наприклад, пенсіонерів та батьків. Найпоказовішим цьогоріч стала роздача наборів першокласника. На ці пакунки з канцелярією, за підрахунками «Полтавської хвилі», посадовець витратив близько 2 млн 600 тис. грн.

Одіозна ідея закінчилася звільненням заступниці завідувача служби у справах дітей виконавчого комітету Світлани Тарашевської. Ймовірно, посадовиця «зливала» команді Мамая персональні дані першачків, чиї батьки згодом отримували ці самі набори.

Також він (а найімовірніше, його прессекретарка, яка звільнилася з міськради після Мамая) продовжує активно вести канал у Telegram, публікуючи анонси «благодійних» роздач гречки-зошитів-подарунків-ручок тощо.

Вітає пенсіонерів із днями народження, спортсменів — із перемогами, вчителів, водіїв чи медиків — із професійними святами, а дітлахів — із творчими досягненнями.

«Турбується» про полтавців та жителів громади: анонсує відключення води, світлофорів, опалення, газу, світла, перебої зі зв'язком, святкові дні в роботі комунальних підприємств так, ніби намагається показати хто тут насправді головний.

Передвиборчі кампанії Олександра Мамая завжди відзначали як «найпомітніші» в інфопросторі ще з його першої каденції 2010 року. Наприклад, у той період його команда чи не щодня проводила роздачу продуктів для пенсіонерів. А у 2018 році експосадовець влаштовував святкування для дітей та концерти для дорослих.

На додачу до шкільних наборів Мамай продовжував роздавати продуктові набори. За інформацією журналістів, роздача таких наборів супроводжувалася фотографуванням паспортів пенсіонерів, які отримували гречку, олію та інші продукти.

Час йде, а методи політика — незмінні. Зайшовши на його профілі у соцмережах неможливо зрозуміти, чи дійсно Мамай залишив мерське крісло, оскільки свою діяльність той проводить так, ніби нікуди не йшов.

Навіть благодійний фонд ексочільника міста ніхто не в стані «ліквідувати». Попри умовну незаконність розміщення вивіски організації Мамая на готелі «Київ», яку обіцяли демонтувати та навіть встигли це зробити, «благодійник» повернув її на місце протягом доби.

Від імені цього ж фонду політик і роздавав цьогоріч подарунки першачкам та допомогу пенсіонерам. Своєрідна недоторканність організації Мамая може свідчити про те, що його передвиборча кампанія лише набирає обертів, на які б вибори вона не була розрахована — 2025 року чи подальші.

Попри те, що в кінці 2022 року політик отримав підозру від СБУ за поширення інформації про розміщення підрозділів ЗСУ, а також отримав вирок у справі щодо працевлаштування своїх прибиральниць до «Інституту розвитку міста», Федорович вперто вдає, ніби нічого з цього не сталося, а отже, має право повернутися до свого робочого кабінету, задобрюючи вірних виборців.

Всупереч тому, що попередні роки полтавці категорично заявляли про небажання бачити Мамая на посаді керівника Полтави, він знову й знову повертається до міськради. Тож його шанси вкотре опинитися «за кермом», присвоюючи нашому місту статус приреченого на занепад — не такі вже й низькі.

Валерій Пархоменко

Валерій Пархоменко впевнено тримається за свою посаду першого заступника міського голови Полтави вже понад чотири роки. За цей період міськрадою встигли покерувати Олександр Мамай, трішки менше — Андрій Карпов та вже понад рік — Катерина Ямщикова. Ніхто з очільників міста не знімав Пархоменка з посади свого першого заступника.

Намірів стати мером міста Пархоменко не приховує. Для своєї передвиборчої агітації у липні він навіть створив акаунт у TikTok, у якому активно фільмує все, що робить для міста. Водночас посадовець «бореться» за електорат на різних платформах, адже оновив свої профілі й у Telegram та Facebook.

Вочевидь, стратегія спрацювала, оскільки на старій сторінці Пархоменка у Facebook лише 800 слідкувачів, а от на новій — понад шість тисяч фолловерів.

Стратегія Валерія Пархоменка мало чим відрізняється від прийомів Мамая, з тією лиш різницею, що його репутація викликає менше питань. Політик не «світився» у визначних скандалах (окрім нещодавнього, коли запросив журналістів на пресконференцію у ресторан «Той самий Баранчик», де сердечно зізнався, що нові профілі та надзвичайна активність у соцмережах — аж ніяк не зміна політичної діяльності, а всього лише підготовка до виборів).

Останні кілька місяців Пархоменко активний у міських заходах майже на рівні Ямщикової. Він волонтерить, об'їжджає міські лікарні та перевіряє їхнє обладнання, нагороджує полтавців відзнаками міського голови за участь у спортивних змаганнях, перевіряє ремонт багатоповерхівки на Квітучій та шкільних укриттів, розповідає про можливості для ветеранів та соціально відповідальний бізнес, слідкує за прибиранням доріг під час негоди. Мабуть, немає сфер, які б не охопив політик.

Після удару росіян балістикою по Полтаві третього вересня, Пархоменко був одним із місцевих політиків, який вийшов до журналістів місцевих та національних видань. Ані очільниця міста Катерина Ямщикова, ані керівник ОВА Філіп Пронін офіційних коментарів пресі не надавали.

Він також повідомляє полтавців про відключення світла та води, доступну медичну допомогу, небезпеку на дорогах. Кличе на роботу до комунальних підприємств та попереджає про затори на вулицях міста чи поломки світлофорів.

Стратегія політика до неможливого проста та знайома полтавцям, тому й не відкликає відторгнення. Пархоменко ніби не намагається бути вищим за інших, а просто веде публічну діяльність, демонструючи свою «любов» до Полтави та наближеність до «простого народу».

Політик не цурається працювати на різну авдиторію, тому його електорат визначити складно. Він пише про роботу терцентру, який допомагає людям поважного віку й водночас публікує відео в TikTok, де здебільшого тусує молодь.

Пархоменко, певно, наразі найвідкритіший у своїх намірах балотуватися полтавський політик. Через це його дії найбільше обговорюють у соцмережах, його пости набирають чимало позитивних реакцій та відгуків, а відео перепощують вдячні полтавці. Його діяльність дійсно не лишається непоміченою, адже навіть фейкові соцопитування, які у вигляді листівок розповсюджували містом, поставили Пархоменка на друге місце у місцевих виборах. Почесне перше, як і завжди, посів Мамай.

Сергій Каплін

Сергій Каплін уже не вперше планує стати міським головою Полтави. Маркери його передвиборчої кампанії — апелювання до емоцій «простих людей» та хейт керівників міста. Наприклад, Мамая чи Ямщикової. Незмінними маячками політика лишаються його напади на опонентів у соцмережах та намагання розібратися у всіх проблемах міста шляхом розголосу та активної критики влади.

Каплін завжди на слуху. Єдине, чого, певно, ніяк не потерпів би політик — так це відсутності уваги. Місцеві Telegram-канали не втомлюються сипати його меседжами, хай і виставляючи депутата не в найприємнішому світлі, однак, популяризуючи його вислови та (не)свідомо закликаючи якомога більше людей звернути на нього увагу.

Старий Telegram-канал Капліна, врешті-решт, видалили. Сам політик заявляє, що його заблокували через скарги опонентів. Не чекаючи його відновлення, він створив новий, менш активний, однак і він все ж поступово набирає свою аудиторію. Тактика його незмінна:

• поширює новини, які прямо чи опосередковано спрямовані на критику нинішньої влади;
• погрожує опонентам зверненням до вищої влади;
• робить меми, які висміюють інших депутатів;
• сповіщає людей про результати сесії та публікує гучні заяви про перешкоджання його діяльності.

Цьогоріч Капліну «пощастило» — чимало полтавців незадоволені діяльністю міської влади, а отже, він має змогу спекулювати на емоціях містян, яким не до вподоби керування Катерини Ямщикової. Політик охрестив очільницю міста «Катястрофою» та «Катяклізмами», а також не упускає можливості звинуватити її у будь-яких проблемах міста.

Каплін не добирає слів, якщо це стосується нинішньої влади. Водночас депутат періодично змінює свою тактику на більш поблажливу та терпиму, неочікувано підтримуючи колег з депутатського корпусу.

Нещодавно депутат негласно отримав перший «політичний бан»: депутатам міськради заборонили матюкатися. Політиків, які переходять межі дозволеного, хочуть позбавляти права виступу до кінця сесійних засідань. Заборона стосується всіх депутатів, однак всі зрозуміли, через чию поведінку здебільшого за це рішення проголосували. Врешті, Капліна це не зупинило, тож він продовжує відстоювати свої права на виступи після кожного проговореного проєкту на сесії чи виконкомі.

Звичним для Капліна прийомом привернення та утримання уваги свого електорату є відеозвернення: живенько, розмовний формат, відчуття, ніби звертаються безпосередньо до тебе і з твоєю думкою рахуються, чого не робить «погана нова влада».

За плечима в Сергія Капліна чимала політична історія, що не відштовхує, а навпаки привертає увагу багатьох виборців. За понад десять останніх років він встиг побути редактором газети, заступником міської організації у Кременчуці, керівником партії, двічі встиг побути нардепом, а в 2019 навіть балотувався на посаду Президента. Амбіціям політика можна лише позаздрити, однак свою передісторію, яка повсякчас крутиться навколо «простих людей», він успішно розкрутив та продовжує розкручувати.

Блоги Капліна поширюють навіть ті видання, які не оприлюднюють сам блог. У них риторика політика незмінна: прості люди — перед усіма, владу — народу, Полтаву — рятувати. Депутат висвітлює все: зустріч із Залужним, «кадрові зміни» на керівних посадах міста, «обкрадання» школярів та нечесних перевізників, напади на депутатку Владу Співак тощо. До речі, саме ця політикиня є найактивнішою підтримкою Капліна у всіх його перформенсах.

Влада Співак, колись Капліна (це важливо), з тієї ж партії, що її екс- або ж досі цивільний чоловік. Каплін активно користується не лише тим, що градус його нападів на депутатів, особливо на Ямщикову, під час сесії чи інших засідань, намагаються знизити шляхом заборони на вживання матюків чи простим ігноруванням, а й спекулює на будь-яких темах, пов'язаних зі Співак.

Наприклад, у серпні депутатку звільнили за її прогул на роботі. Причина б там, здавалося, смішна, адже її спровокували три години відсутності на робочому місці, однак, і управління, яким керувала Влада, на черговій сесії ліквідували. Користуючись тим, що Співак їздить за кордон та домовляється з партнерами про певну допомогу місту в вигляді генераторів чи розробки стратегій підтримки переселенців та містян, Каплін активно спекулює на її звільненні. Депутат використовує його як черговий привід звернутися до людей, показати, що він та депутатка — «прості в дошку», свої люди, яких не люблять і не цінують у міськраді так, як і звичайних полтавців. І... це працює.

І, звісно ж, головний гачок Капліна — образ народного героя та помічника. Всім полтавцям він обіцяє розвʼязати проблеми з комуналкою, ливнівками, корупцією, ремонтом ліфтів, безпритульними тваринами, блекаутами, хабарництвом у транспорті тощо. А його тарифні суди — тема для окремої історії.

От тільки завоювавши довіру полтавців, обіцяючи їм пониження тарифів на комунальні послуги, депутат закликає їх не платити комуналку, а потім, після програшів, люди сидять у боргах та звинувачують у цьому, ні, не Капліна, а теплоенерго, адже той рівень довіри, який вибудовує політик не піддається критиці.

То від судів більше користі чи шкоди?

Каплін — занадто публічний і то давно. Його образ чітко вималюваний у політичній свідомості полтавців, а його «боротьба» проти «нечесних керівників», Ямщикова то чи Мамай, стала наскільки героїзованою для його електорату, що шансів бути обраним у нього не так вже й мало.

Вадим Ямщиков

Попри те, що у коментарі журналістам депутат Вадим Ямщиков сказав, що наразі вибори — неактуальні, а воєнний стан не дозволяє йому думати про них, його публічна діяльність говорить про дещо інше.

У Ямщикова не найгірша передісторія: працював продавцем, потім підприємцем, згодом став депутатом. Активний учасник Революції Гідності, громадських рухів. Майже на початку повномасштабної війни добровольцем приєднався до лав ЗСУ. Через понад рік, коли його дружина Катерина Ямщикова очолила Полтаву, Вадим демобілізувався, написавши, що буде кориснішим у раді міста.

З того часу публічна діяльність депутата стала схожою на діяльність його дружини. Він відвідує більшість заходів, які проводять у місті, активно бере участь в організації різноманітних івентів тощо. Найчастіше, після керівниці Полтави, за коментарем потрібно звернутися до Ямщикова, оскільки він також контролює ситуацію у місті.

Депутат на рівні з Ямщиковою висвітлює всі події у місті: встановлення пам'ятника Сковороді, облаштування алеї та колумбарної стіни, організацію забігів. Політик нерідко приїздить безпосередньо на місця подій, коли йдеться про підписання меморандумів, відбудову пошкоджених внаслідок російських атак будинків чи відкриття важливих для міста центрів.

Ямщиков бере участь у розвитку ініціатив у Полтаві, спрямованих на допомогу військовим. Наприклад, видачу ваучерів на розробку безпілотників чи передачу техніки. Певний час це забезпечувало йому непогане реноме.

Депутат ніби не намагається безпосередньо презентувати свою кандидатуру, більше допомагаючи дружині та підтримуючи її імідж, однак водночас не оминає можливості показати й себе, як хорошого політика. Люди ж сприймають Ямщикова більше як помічника очільниці міста, аніж окрему політичну фігуру. Саме тому й претензії свої до пані Ямщикової нерідко висловлюють саме депутату. Ймовірно, у Вадима було б більше шансів, як у політика в Полтаві, якби він мав змогу працювати самостійно, а містяни відділили його від дружини.

Олексій Чепурко

Попри те, що заступник голови Полтавської облради Олексій Чепурко заперечує свої наміри брати участь у можливих виборах, його дії також свідчать про зворотне. Наприклад, у вересні політик створив громадську організацію «Фонд Олексій Чепурка». Поки що напрям її діяльності невідомий, однак зазвичай їх створюють саме для розвитку передвиборчих кампаній.

Як для заступника голови облради, Олексій Чепурко інколи активніший, аніж сам очільник області. Наприклад, цьогоріч він активно просував свій блог, у якому писав про «найактуальніші» проблеми не регіону, а саме Полтави, наприклад невідремонтований серпантин на Червоний Шлях, підготовка до зимового періоду, забруднені ливнівки, опалювальний сезон тощо.

Політик не акцентує на проблемах області, загострюючи увагу на стані Полтави, критикуючи владу. Не зловживає, однак і не упускає можливості Чепурко й привітати місцевих студентів з випуском, поліціянтів та медиків — із професійним святом, а полтавців — з днем міста.

На своїй особистій сторінці у Facebook політик «завів» нову рубрику. Щотижня Чепурко публікує короткі відеоблоги, у яких розповідає про ситуацію у місті та коментує «найтоповіші» новини комунальної, освітньої чи інших соціальних сфер Полтави. Попри те, що відео посадовця набирають поки небагато реакцій чи поширень, під його публікаціями можна помітити коментарі на кшталт «досвідчений керівник», «слушна ідея», «як круто ви придумали» та інші.

Думку про ймовірний електорат, який складатимуть родини з дітьми, підтверджує і нещодавнє перевтілення депутата у Святого Миколая. Ця частина підготовки до новорічних свят — особлива нагода нагадати про себе як про політика, «ближчого до людей», який піклуватиметься про містян та їхніх дітлахів.

Денис Поліщук

«А для чого вам ця інформація? Я подумаю над цим», — каже Денис Поліщук на питання, чи буде він балотуватися на можливі вибори.

Та й справді, депутат ні разу не балотувався на посаду міського голови та не виявляв активного прагнення до такого призначення, однак, свою публічну діяльність політик проводить досить активно, тож не звернути на нього увагу практично неможливо.

Під кінець року Поліщук активно звітується перед своїми виборцями, чого не робить майже ніхто з депутатів міськради (що свідчить або про його компетентність, або навпаки — бажання виділитися, оскільки, на жаль, полтавським депутатам така практика не особливо притаманна).

Також депутат акцентує на допомозі місту, навіть, якщо акцентувати особливо немає на чому. Наприклад, наголошує на проведенні комісії, на якій не ухвалювали рішень, однак, вона матиме певний вплив на сесію. Сам характер подібних постів завжди змушує фоловерів думати, що це вагомий вклад. Звісно ж, політик оприлюднює і результати голосувань, аби бути ближчим до містян.

У Поліщука, як і у багатьох полтавських депутатів, є власний Telegram-канал. Чи це турбота про містян, чи класична суто «полтавська» стратегія, однак і тут бачимо попередження про відсутність води, роз'яснення графіків відключення світла. До цих повідомлень додаються також застереження про наближення безпілотників до міста, опитування та національні новини. Мало того, у Поліщука два канали. Один із них має всього п'ять підписників, а інший — трохи більше двох сотень. Здається, піарники політика лише починають готуватися до його більш публічної та спрямованої роботи.

У червні у мережу злили телефонний запис, у якому, ймовірно, депутат (не беремося стверджувати), обговорював побори з підприємців. Для цього навіть створили окремий Telegram-канал, який назвали «Корупція та Поліщук». Тоді ж політик розповів журналістам, що останнім часом навколо нього накопичилися інформаційні вкиди від його опонентів. Чи може це свідчити про конкуренцію перед виборами? Можливо.

Останній місяць Поліщук активно відвідує містян, які кличуть владу розвʼязувати проблеми та обов'язково висвітлює результати своєї допомоги. Політик їздить по різних районах, проводить зустрічі з полтавцями. Дарує новорічні подарунки школярам, перевіряє дороги, тобто працює за класичною схемою.

У соцмережі політика нарекли депутатом, який, на відміну від інших можновладців, звітується перед своїми виборцями та «дійсно допомагає» полтавцям. Однак, чи буде Поліщук балотуватися у мери міста, а чи допомагатиме в цьому іншим наразі відкрите питання.

Едуард Волков

Цьогоріч Едуард Волков — найбільший вболівальник за передноворічний настрій у Полтаві. Однією зі складових його публічної політики стала критика місцевої влади за «провал» підготовки до різдвяних та новорічних свят. Аби виділитися, політик не просто розкритикував депутатів, а й вирішив влаштувати власне свято для полтавців: запросив Пономарьова, Горбунова та Дзідзьо, прийшов до Резиденції Святого Миколая, знявся для відео, опублікував на сторінці. Його меседжами стали «свято на часі» й «Полтава не гірше інших міст». Але почалося все не з цього.

Волков активно критикує місцеву владу, хоча, як депутат, належить до неї — це ще одна класична стратегія багатьох політиків. Він пише про запуск фонтанів, ремонт світлофорів та перекриття вулиць, називаючи це безглуздими рішеннями та некомпетенцією влади при тому, що сам, як політик, має вплив на ці проблеми, однак, не втручається.

Депутат публічно звертається до представників комунальних підприємств, висловлюючи претензії від містян та відкрито їх оприлюднюючи, закликаючи тих приходити безпосередньо до міськради.

Не можна не звернути увагу на те, що Волков часто поширює дописи Чепурка, хоча публічно вони не контактують і не роблять нічого разом. Депутат також виступає категорично проти Мамая, цим самим завойовуючи увагу містян, які незадоволені владою екскерівника міста.

Для Волкова також характерно їздити проблемними місцями Полтави та наочно показувати, що і чому влада робить не так. Однак, особливого захвату в фоловерів політика це не викликає, оскільки його діями чи, швидше, бездіяльністю, люди також незадоволені.

Особливо гострими проблемами під кінець року для Волкова стали не ремонт аварійних доріг, перевірки обленерго та водоканалу, мільйонні закупівлі комунальних лікарень, а... відсутність пишної ялинки в центрі міста. Наприклад, в останньому своєму дописі додав світлини ялинок з інших міст і сказав, що відсутність подібної у Полтаві — провал влади й такого не буде в нашому місті, допоки тут не відбудеться реальних змін. Нібито зміни залежать не від суспільства чи керівників, а від встановлення сяючого дерева біля театру.

«І не потрібно розказувати про виборчі перегони, про важкі часи, що цьому не час та цинічно прикриватися війною. Потрібно працювати для людей і заради людей!», — написав депутат.

Здається, для політика найголовніше — це робота для людей, але полягає вона не в допомозі чи розв'язанні проблем, а створенні картинки навколо них.

Вибулі з передвиборчих перегонів

Андрій Карпов

Колишній секретар міськради Андрій Карпов, який немало поборовся за своє місце при владі, вибув із передвиборчих перегонів. Нагадаємо, що Карпова призначили виконувачем обов'язків керівника міста у березні минулого року. Однак, його керування тривало недовго – же в липні очільницею міста обрали Катерину Ямщикову.

«Зняти» Андрія Карпова з посади секретаря міськради депутати намагалися кілька разів. Наприклад, у травні торік. Навіть скликали для цього окрему сесію, яка не мала успіху . Попри активні спроби Карпова відстояти своє місце в міськраді, до крісла міського голови він так і не повернувся.

У коментарі журналістам Карпов зауважив, що не хоче говорити про вибори до закінчення війни.

«Річ у тому, що зараз головне наше завдання — це перемога в тій війні, яка є. Як буде оголошено про вибори — тоді ми будемо думати вже про вибори, бо ми всі як політики і як громадяни маємо брати в них участь, а зараз сконцентруймось на допомозі нашій армії, а не будемо думати про ці вічні вибори», — говорить Карпов.

Схоже, його небажання брати участь у передвиборчій гонитві підкріплене і діями, оскільки з публічного простору політик також зник. Він все ще веде активну діяльність у соцмережах, але здебільшого, як блогер «Андрій Полтава», яким його і знали до всіх політичних перипетій. Проводить стріми у TikTok, викладає регіональні та національні новини у своєму малоактивному Telegram-каналі та запрошує своїх підписників на прямі етери в Facebook.

Свого шоу Андрій Карпов вже не веде. За останній рік на його каналі з'явилося лише одне відео — і те не авторське. Однак, на нього досі лишаються підписані понад 130 тисяч людей, тож, за бажання, політик може його й надалі використовувати для власних цілей. Можливо, Карпов просто чекає влучного моменту.

За кілька днів після нашого дзвінка до депутата, він опублікував відповідний пост у «Х», додавши, що його запитували про вибори наступної весни. Однак, ніхто не уточнював, коли ті вибори будуть. Тож готується політик чи ні?

Катерина Ямщикова

Катерина Ямщикова обіймає свою посаду майже півтора роки. Готується політикиня до наступних виборів чи ні — складно сказати, оскільки посада керівниці міста вимагає більшої публічності, аніж від звичайних депутатів. От тільки ні містяни, ні депутати керуванням пані Катерини незадоволені.

Спочатку депутатка дійсно намагалася бути ближчою до людей та відкритішою до журналістів. Вона влаштовувала зустрічі з місцевими, брифінги та постійні преспідходи для медійників, відвідувала та продовжує відвідувати більшість подій, які проводять у Полтаві, не звертаючи уваги на те, необхідна її присутність на них чи ні. Однак, склалося не як гадалося.

За той період, який вже провела чиновниця на своїй посаді, рівень довіри до полтавської влади критично впав. Люди засипають негативними коментарями і Ямщикову і її прибічників, а також стали обачніше ставитися до слів та обіцянок очільниці міста й піддавати аналізу всі її дії.

У ситуації, яка нині склалася між міськрадою та полтавцями, ситуації тотального мовчання та закритості влади, перемогти на можливих наступних виборах шанси у Ямщикової — невисокі.

Попри всі заперечення місцевих політиків про офіційну чи неофіційну підготовку до виборів, їхні дії, які нерідко трактують як добрі наміри, помітні більшості полтавців та не тільки. Наприклад, під час засідання виконкому, яке відбулося 12 грудня, пані Ямщикова звернулася до депутатів, які готують свій електорат до майбутнього та заявила, що підготовка до виборів під час війни — неприпустима. Водночас збоку від неї, сидить Пархоменко — найактивніший політик у цьому плані.

Не відстають і інші депутати, менш активні, але також потребують уваги від містян. Чим ближче до кінця року, тим більше вони намагаються нагадати про себе, влаштовуючи людям свята. Наприклад, встановлюючи ялинки у різних мікрорайонах міста, нарікаючи на відсутність таких дій зі сторони «вищої влади».

Депутат Юрій Бражник встановив ялинку для жителів Подолу, Вікторія Лоза та Олексій Чепурко пообіцяли новорічне дерево для мешканців Огнівки. Денис Поліщук, своєю чергою, планує встановити ялинку на Леваді, а подружжя Ямщикових — на Браїлках. Долучаються також і дружина Євгена Диканя депутатка Мілена Муравенко, депутатки Світлана Нестуля й Оксана Деркач, Сергій Іващенко та Тарас Бойко, які пообіцяли ялинки біля Алмазного, ОЦЕВУМУ, «Садового» та Дендропарку.

Попри те, що більшість політиків заперечують свою підготовку до виборів, спостерігаючи за ними, можна побачити зворотне. Чим ближче ймовірні вибори, тим більше вони активізуються, їхні дії стають публічнішими, а обіцянки — конкретизованішими. Хай там як, лише час покаже, чи матимуть вони якесь практичне застосування, чи так і лишаться (не)виконаними обіцянками влади.

Робота над цим матеріалом стала можливою завдяки проєкту Fight for Facts, що реалізується за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.