Корупція та ІРМ: навіщо Полтава витрачає гроші на «Інститут розвитку міста»

Інститут розвитку міста існує в Полтаві з 2016 року. За цей час реалізовано не один проєкт, але жоден з них не здобув такого розголосу, як корупційні схеми у 2022-му. Нині ж, попри зіпсуту репутацію організації, депутати міськради вкотре затвердили фінансування. На ІРМ витратять понад 7 мільйонів гривень. Але чи потрібно це місту? Розбираємося.

«ІРМ»?

«ІРМ» або ж «Інститут розвитку міста» — це комунальна організація, яку створили у 2016 році за каденції міського голови Олександра Мамая.

На той час схожі інституції вже функціонували у деяких містах. Для створення Інституту в Полтаві у 2015 році німецька організація GIZ була готова виділити на співпрацю чотири мільйони євро та два мільйони франків.

Питання фінансування Інституту неодноразово ставали спірними під час сесій міськради. Наприклад, у 2020 році депутати вимагали фінансового звіту на що витрачалися гроші з міського бюджету. Схожий інцидент трапився й цьогоріч, а подальше існування Інституту стало під питанням через корупційну справу, до якої дотичний ексмер Олександр Мамай. Депутати не забули обговорити й доцільність виділення понад семи мільйонів гривень на комунальні послуги та зарплати працівників «ІРМ». Хоча, питання фінансування все-таки підтримали на сесії 10 березня.

Проєкти полтавського Інституту

За ідеєю, «Інститут розвитку міста» потрібен для пошуку інвестицій, реалізації програм.

Тому згадаємо кілька проєктів та програм, які наразі реалізовуються в Полтавській ТГ.

«Проєкт енергетичної безпеки»

У 2021 році «ІРМ» Полтава пройшла відбір до програми від USAID «Проєкт енергетичної безпеки». Завдяки їй почали розробляти схему теплопостачання, а під час повномасштабних бойових дій місто отримувало міжнародну допомогу — генератори, труби, спецтехніку та інше обладнання для ліквідації аварій.

Про цю програму згадував колишній міський голова Олександр Мамай. Відомо, що меморандум про співпрацю підписали у червні 2021 року. Ексмер повідомляв, що завдяки цьому місто отримає нову схему теплопостачання та інвестиційний план модернізації тепломереж.

Однак від міської влади лише були згадки про отримані два екскаватори.

«Полтава 2030»

Але існують і більш масштабні програми. Наприклад, Інститут запровадив концепцію інтегрованого розвитку міста «Полтава 2030».

«Зрозуміло, що всі цільові програми, які є в місті, мають бути синхронізовані з цим документом. Тому багато, що з того, що робилося Інститутом було направлено на виконання концепції», — розповіла ексдиректорка комунальної організації «Інститут розвитку міста» Тетяна Татаріна.

З початку повномасштабної війни роботу Інституту переформатували. У перші дні великого російського вторгнення організація відкрила гарячу лінію допомоги для евакуйованих, консультували людей. Водночас продовжували співпрацю з міжнародними організаціями задля отримання технічної допомоги, а також готували листи на різні фонди з проханням про підтримку.

«Інститут розвитку міста теж став одним із центрів гуманітарної допомоги, який приймав вантажі через рішення виконавчого комітету. Далі готував документи на розподіл і все передавалось або на інші центри гуманітарної допомоги на видачу безпосередньо людям, або на заклади освіти, де проживають ВПО, чи на лікарні. Все відповідно до рішень виконавчого комітету та гуманітарного штабу», — каже Татаріна.

«Інтегрований розвиток міст GIZ»

Через війну деякі проєкти призупинили. У межах співпраці «Інтегрований розвиток міст GIZ» для Полтави розробили програму для інвентаризації дерев. Навіть встигли придбати обладнання для маркування та передати міській владі. Проєкт лишився нереалізованим через закриті геоінформаційні системи. Пізніше, базу данних розблокували, але процес так і не зрушив з місця.

«Десь починаючи з літа 2022 року роботу порталів відновили. Але зараз УЖКГ, по-перше, не має керівництва. По-друге, немає фахівців у тих відділах, які б могли вносити данні до цієї системи. Наскільки мені відомо, люди звільнилися з певних причин. Багато проєктів, які розпочинав Інститут, після залучення коштів передавав на виконання в інші структурні підрозділи. Але вони зависли через неможливість реалізації в умовах війни або через небажання посадовців щось змінювати», — коментує ексдиректорка.

Попри війну, Інститут продовжує співпрацювати з GIZ. Наразі триває розробка проєктної документації для модернізації системи опалення для дитячого садочку. Цей проєкт оцінюють у 100 тисяч євро.

Нині Інститут сконцентрований на співпраці з фондами та агенціями, щоб залучити гроші на відбудову та зведення житла для переселенців, каже нинішній очільник «ІРМ» Олексій Довгаль:

«Самі донори більше виділяють гроші на співпрацю з ВПО, створення житла. Йдуть розмови, що треба створювати робочі місця. Забезпечення ВПО житлом не вирішить соціальної проблеми, бо людям ніде працювати».

Корупція і «ІРМ»

Однак, попри описаний досвід у ІРМ не обійшлося і без скандалів.

На початку січня 2021 року, нині відсторонений від посади міський голова Олександр Мамай покликав до робочого кабінету ексдиректорку «ІРМ» Тетяну Татаріну. Він попросив посадовицю працевлаштувати до комунальної організації двох хатніх працівниць.

Слідчі з'ясували, що прибиральниці не працювали в «ІРМ», але отримували зарплатню з міського бюджету. На суді Татаріна розповіла, що саме вона дала розпорядження бухгалтеру про нарахування заробітної плати.

«Ольгу Олексіївну призначили на посаду експерта по програмах, а Валентину Іванівну на посаду головного фахівця з урбаністичного розвитку міста. Це були вільні в штатному розписі посади, оскільки після призначення мене директором частина вакансій в Інституті була вільна, бо разом з попереднім директором пішло багато спеціалістів», — сказала Тетяна Татаріна на судовому засіданні.

Звідки беруть гроші?

На реалізацію програм, якими займається ІРМ витрачають грантові кошти, а не кошти з міського бюджету. Тому, міська рада лише виділяє гроші на утримання комунальної організації. Наприклад, цьогоріч утримання «ІРМ» коштуватиме містянам 7,2 млн грн. Це гроші на заробітну плату працівникам, комунальні послуги тощо. Хоча ця сума не рекордна — у 2022 році громада витратила 7,9 млн грн. Проте за словами очільника «ІРМ» Олексія Довгаля, до бюджету за різними напрямками надійшло близько 505 млн грн.

«"Бюджет участі" теж одна з важливих програм, якою з самого початку теж опікувався Інститут».

Для прикладу. У 2017 році на конкурсі «Бюджет участі» обрали переможцем проєкт «Вуличної арени». Реалізовувати проєкт мало Управління капітального будівництва. Проте, щороку зведення спортмайданчика відтерміновувалося через відсутність фінансування. Тому згодом навіть збільшилась вартість проєкту на 1,5 млн грн. Об'єкт почали будувати лише у 2021 році.

Загалом, більшість проєктів у конкурсі «Бюджету участі» нереалізовані. Ще до початку повномасштабної війни міська влада вирішила розподілити бюджет конкурсу між трьома категоріями. «Полтавщина» пише, що станом на 17 лютого 2022 року в громаді залишалися 89 нереалізованих проєктів. Для їхнього втілення потрібно 35,7 млн грн. Проте за словами Татаріної, ця сума, ймовірно, більша, адже щороку зростають ціни на послуги та матеріали. Остаточну вартість можна підраховувати за проєктною документацією, але вона відсутня.

Досвід Вінниці

У 2009 році у Вінниці створили комунальне підприємство «Інститут розвитку міст». Ідея підприємства виходила з назви. На той час Вінниця мала певні успіхи в розвитку, а тому мала популяризувати тестові проєкти та інновації серед інших.

«Інститут орієнтувався на закордонний досвід, на комунікацію, відповідав за партнерство з містами-побратимами, донорськими організаціями. Зараз ця роль дещо змінилася», — каже директор КП «Інститут розвитку міст» Назар Коваленко.

Інститут починав свій розвиток з п'яти працівників у штаті. Нині в організацію працевлаштований 21 робітник.

«Більшість людей володіють англійською. Дехто вільно володіє кількома мовами. Це важливо для нас, як комунальному підприємству. Можемо платити хорошу заробітну плату людям, які знають мови, молоді, з хорошою освітою тощо».

Протягом 2016-2018 року вінницький Інститут активно працював над темою міської мобільності. За словами директора «ІРМ» Назара Коваленка, цю тему «поставили на рейки» в системі міської влади, а тому Інститут сфокусувався на інших темах: клімат, озеленення, урбаністика.

У 2019 році Вінниця посіла перше місце серед українських міст у рейтингу доступності.

Проєкти вінницького «ІРМ»

Міські луки

Проєкт розпочався у 2022 році. Інститут почав досліджувати луки Вінниці та обрав експериментальну ділянку для першого покосу. Ідея проєкту полягає в тому, щоб отримати думки містян перед виконанням робіт. Тому організація запустила опитування щодо ставлення до міських луків та їхній потенціал у міському благоустрої.

«У нас багато таких проєктів як "Міські луки", малим річкам, міським просторам, окремих районах тощо. У комунальнального підприємства більша свобода дій, адже вони менш забюрократизовані. У Департаментів багато важливої поточної роботи для функціонування міста. У них відсутність час на курси, популяризацію розвитку міста, інноваційних підходів, переймання закордонного досвіду, зустрічі з громадськістю. Наша задача — допомагати Департаментам у таких процесах, інноваціях та їх впровадженні», — сказав директор КП «Інститут розвитку міст» Назар Коваленко.

Малі річки Вінниці

Цей проєкт запустили теж у 2021 році. «Малі річки Вінниці» — це про інтеграцію малих річок у міський простір.

«Малі річки мають значний потенціал для розвитку Вінниці та покращення життя тут: від створення на берегах прогулянкових піших маршрутів до облаштування окремих локацій з різними видами активності. Перевага просторів навколо річок полягає в тому, що вони можуть стати з'єднуючою ланкою для цілого району, місцем тяжіння та зустрічей», — йдеться на сторінці проєкту.

Для популяризації цього проєкту серед вінничан розігрували худі. Ось таким чином організатори намагалися надихнути містян віддавати перевагу відпочинку на природі. А для отримання призу запропонували такі умови: зробити фото/відео, поділитися публікацією та позначити сторінку проєкту.

«Зазвичай шукаємо кошти донорські на тестування чогось нового. Якщо тестування відбувається успішно, то ставимо на регулярні рейки та закріплюємо відповідальний Департамент», — коментує директор.

Навіщо «ІРМ»?

Порада не гарячкувати і не ліквідовувати Інститут, якщо такі наміри є. У кожному місті Інститут унікальний, незрівнянний з іншими. Вони потрібні, адже це спосіб бюрократичної системи муніципалітету адаптуватися до змін. «Агенція розвитку Житомира» працює як проєктний офіс, сфокусований на великих проєктах. У Львові — це змішана наша діяльність і проєктна. «Інститут розвитку Черкас» займається дослідженням, опитуванням та окремими проєктами з іншими громадськими організаціями. Суб'єктивно — ця організація сприяє позитивній динаміці змін.

«Інститут розвитку міста» створювався як майданчик для комунікації влади, мешканців і бізнесу. Або проведення певних заходів. Ще одна з функцій — це ведення робочих груп, фокус груп, комітету людей з інвалідністю. Це ті функції, які не хоче брати на себе структурний підрозділ міської ради.

Багато подібних установ створювалися за нашим прикладом. Наприклад, колеги у Кривому Розі телефонували і консультувалися щодо заснування організації.