Медицина у Португалії — треш повний: полтавка розповіла про життя за кордоном в часи війни

Коли закінчиться війна у кожного з нас буде купа друзів з інших регіонів та країн. І це будуть люди — перевірені найстрашнішим — болем і спільним горем. Скільком із нас довелося покинути свої домівки?

Причин поїхати було достатньо — страх, безвихідь, паніка, переживання дітей. Скільки поїхало в інші міста, скількох чоловіки змусили виїхати за кордон, розуміючи, що немає нічого ціннішого ніж життя та здоров'я власної родини?

«Полтавська хвиля» розпочинає серію інтерв'ю з полтавками, яких війна змусила виїхати за кордон. Кожній із них ми задавали однакові питання. Сьогодні познайомимо вас з життям у Португалії.

Катерина

Розкажи у якій країні ти нині живеш?

Війна та інші особисті обставини змусили покинути Полтаву. Життя занесло мене у Португалію.

Назви три речі, які геть різнять Португалію від України.

Перше — кава. У Португалії найкраща та найсмачніша кава, яку я тільки куштувала. А я сміливо можу назвати себе скаженим кавоманом!

Друге — дороги. Це те, що мене здивувало. Податки працюючих мешканців йдуть на дороги. Це величезна рідкість, я б навіть сказала, якийсь поодинокий випадок, якщо на шляху Вам трапиться латка чи вибоїна. Враховуючи гори та серпантини —в Португалії ідеальні дороги!

Третє — спосіб життя. Якщо Ви шукаєте безтурботності, спокою та стабільності — тоді вирушайте до Португалії!

Португальці дуже цінують свій особистий час. Якщо вони працюють в державних структурах, то їхній робочий день виглядає наступним чином: з 9 до13.00 прийом громадян, тоді обід з 13:00 до 14.00, a тоді знову прийом громадян до 15.00. Інколи до 16.00.

До речі, працюють вони надзвичайно повільно. Навіть якщо в португальців завал, купа документів, незавершених справ — вони все одно усе роблять надзвичайно повільно.

Якщо українець(ка) розпочинає день з тощо, що мусить привести себе до ладу, відвести дітей в садочок і до школи, а потім бігти на роботу, то в Португалії трохи інакше.

Татусі завозять дітей в садочки і школи, а матусі в цей час сидять в кав'ярнях з подругами чи колегами та смакують каву. При чому пити вони її можуть години дві!

Якщо їм, наприклад, на роботу на 10 ранку, то вони можуть з'явитися в офісі о 10.30 (дуже непунктуальний народ).

У вихідні майже все зачинено, окрім продуктових магазинів, бо португальці відпочивають — хто у спортзалі, хто у пабах, хто на пляжі.

Завжди цікаво як там у інших. Чи спілкувалася ти з жителями Португалії. Як вони ставляться до українців?

Португальці дуже добрі люди! Вони плачуть та надзвичайно співчувають українцям. Обіймають при зустрічі, на вулиці, на роботі, де б ми не знаходилися, в продуктовому магазині чи на пляжі...

Майже у кожного португальця багато родичів. Дуже приємно спостерігати за теплими відносинами, коли величезна родина з декількох поколінь збирається разом за обіднім столом, й онуки й правнуки...

Причому найстарша людина в родині, наприклад прабабуся, завжди в темі, хто з онуків чим займається, які має досягнення.

Чим вони на нас схожі, а чим різняться?

Португальці спокійніші та добріші від українців, незважаючи на усю широту нашої української душі.

Українець, якщо йде в гості, то майже ніколи не прийде з порожніми руками, ми обов'язково тягнемо якийсь смаколик чи пляшку.

У Португалії так не ведеться, вони дивуються, якщо ти прийшла до них із гостинцем, адже раді тебе бачити просто так.

Ще в португальців вважається нормою майже щодня ходити в ресторан чи кафе — вони не бачать свого життя без їжі.

Якщо у Португалії зустрілися давні друзі, то розмова у них починається з того, де хто і в якому ресторані напередодні вечеряв та що саме їв. Вони в деталях розповідають, що пили, який розмір порції та скільки за це заплатили.

До речі, в Португалії перукарі не вміють нічого. Якщо ти прийшла і пояснила, і фото показала, що хочеш боб каре наприклад, то треба бути готовою, що тебе так підстрижуть... що не дай Бог.

Знайти тут майстра-професіонала складно, тому наші українці, які давно мешкають в Португалії і зробили собі ім'я — мають надзвичайну кількість клієнтів. З майстрами манікюру та сама історія.

90% португальців мають авто. Бо без нього по крутим схилам тут важко, весь день мусиш вгору-вниз бігати.

Ще момент, якщо пасажир не пристебнутий їде у машині й неважливо, це дитина у дитячому кріслі чи дорослий, саме пасажир платить штраф у розмірі 300 євро за порушення правил. Водій авто за це відповідальність не несе!

А ще наші україночки надзвичайно вродливі, мають тонкий стан, доглядають за собою. Португальці ж... виглядають, як Бог створив. Іще вони не охайні, про фігури я взагалі мовчу, зі смаком на моду великі проблеми.

Тому на українок тут дивляться, як на ікони стилю.

Ще португальці ледачі. Більшість населення, якщо постає вибір між тим чи українку чи португалку на роботу взяти — оберуть українку. Ми швидше працюємо, активніші, більше інформації запам'ятовуємо.

Розкажи чим твій звичайний день за кордоном відрізняється від звичного дня вдома.

У Полтаві я прокидалася о 5 ранку, готувала їсти, збиралася на роботу, будила дітей о 7, відправляла в садок та школу, бігла на роботу.

У Португалії я працюю в другу зміну — з 17.00 до 23.00. Зранку відводжу дітей у садочок/школу, потім маю час і можливість вдень зробити усі справи — чи то прибирання, чи то сходити на пляж чи в банк, скупити продукти, наготувати їсти. Під вечір забираю дітей, залишаю на подругу і гайда на роботу.

У вихідні я працюю, діти з подругою, маю вихідні серед тижня. Тому, якщо хочу побути з дітьми — просто не веду їх до школи/садочку. Дуже незвичний графік, та вже пристосувалися.

Чого не вистачає там. За чим сумуєш найбільше?

Не вистачає мого чоловіка. А ще маминого дому.

Тут фактично немає дитячих майданчиків. Немає нормальних магазинів одягу. Треба кудись їхати, щоб одягнути себе й малечу.

А ще у португальців якесь дивне озеленення, дерев тут майже не побачиш, але кактуси, сукуленти, наші калачики, величезні алое — ростуть на кожному кроці.

Розкажи про медичну систему. Доводилося звертатися до лікаря. Як там відбувається процес походу до лікарні?

Медицина у Португалії — треш повний. Вона відстає від української років на 20.

Тут краще не хворіти взагалі! Якщо у вас щось болить і ви не маєте медикаментів, то в аптеці без рецепту лікаря нічого купити не вдасться.

Якщо вам потрібна невідкладна допомога, ви можете викликати швидку або самостійно звернутися до лікарні, надати документи, медичну страховку, оформитися і чекати в приймальному відділенні.

Але, навіть якщо у вас гострий біль, ви можете чекати 3-5 годин, допоки вас не огляне лікар.

Щоправда опісля потрапите ще мінімум до трьох лікарів, поки вам випишуть знеболювальне чи протиалергічні засоби.

За оперування взагалі мовчу. Якщо необхідне хірургічне втручання, хоч би вам пощастило вижити, поки дочекаєтеся цього моменту.

Якщо захворіли на коронавірус, максимум, що вам випишуть — це бруфен, щоб збити температуру, та, якщо пощастить, якийсь антибіотик без прибіотику.

Трохи ліпша справа в стоматології. Є гарні стоматологи, мають сучасні препарати, матеріали пломбування, але це дороговартісне задоволення.

Що там з комунальними. Світло, вода, опалення. Чи заощаджують у Португалії?

Майже всі португальці отримують мінімальну зарплатню в 705 євро. В середньому 100 євро в місяць іде на комунальні послуги: це світло й вода. Якщо ви маєте газову плиту, то самостійно купуєте газові балони й підключаєте їх.

Але в більшості випадків у португальців індукційні плити для приготування їжі.

Інтернет за бажанням власника.

Воду й світло вони заощаджують, бо більшість коштів витрачають на кафе й ресторани.

Коли ти заїжджаєш на винайману квартиру, то необхідно укрласти договір з власником. Але це не так легко. Бо є договір на послуги води і світла, договір на інтернет. І ці послуги вам ніхто не підключить менше ніж на рік!

Тож якщо квартира пустує — вона відрізана від світла, води і провайдера. Зі зміною орендарів знову треба йти й відкривати рахунки. Немає такого, щоб хозяїн усе на себе підключив.

Є субсидії, якщо ти офіційно працевлаштований і маєш усі документи — податковий номер, номер соціального страхування, медичну страховку.

Школи і дитячі садочки. Розкажи про їхні плюси, порівняно з нашими і їхні мінуси. Що взагалі їдять діти в учбових закладах, хто за те все платить?

Якщо українець має усі документи, він має право на безоплатній основі влаштовувати дітей в садочки та школи. Садочок працює з 9:00 до 15:45. Є група продовженого дня, яка працює до 17:30. За останню послугу щомісяця нараховуються кошти. Сніданки, обіди, ланчі — все це безкоштовно.

Приводиш дитину о 9:00 ранку, а о 10:00 вона вже п'є в садочку молоко з печивом, або сік і фрукти (банан, мандарина, апельсин).

Обідають вони з 13:00 до 14:00. У цей період їдять першу й другу страву: овочевий суп-пюре, рис з м'ясом або спагетті з фаршем, рибні котлетки. Дуже рідко картопля.

Найбільший недолік те, що садочок — не обов'язкова форма навчання. Тому діток не дуже охоче беруть в заклади.

Звичайно біженців усіх приймають, але корінним португальцям треба мати довідку, що батьки працюють і не мають змоги лишити дитину вдома.

До речі, в Португалії жінка має обов'язково віддати дитину в садочок або найняти няню, коли малечі виповнюється чотири місяці. Саме тоді жінка має йти на роботу, або ж її звільняють.

Тут ніхто не перевзувається. Немає такого поняття як змінне взуття. Тут немає спального місця. Якщо дитина в садочку гралася, прийшла з майданчика, пообідала, стомилася і... де захотіла там впала та заснула. Є у них невеличкі ковдри. Якщо вихователька встигла їх розстелити — пощастило.

Уявіть, дитинка може спати в куточку, накрита власною кофтиною. А в цей час довкола неї можуть кружляти інші діти — ходити, переступати її. А ця дитинка просто відпочиває.

У мене був шок, коли я це побачила. Але нині звикла до цього. Моя донька адаптувалася і спить в садочку, де прийдеться.

Діти, які відвідують початкову школу вчаться з 9:00 до 17:00. У них увесь цей час тривають заняття. Інтервал між уроками 30 хвилин. Обідня перерва з 12:00 до 14:00. Вони в цей час їдять, відпочивають. Обов'язкова прогулянка на свіжому повітрі. У дітей є особливий майданчик де вони відпочивають. Моя старша донька говорить, що їй важко бути весь день в школі.

Великий плюс в тому, що якщо у родині немає коштів, то зошитами й усім необхідним забезпечує держава та вчитель. Якщо планується екскурсія, похід в театр — то квитки оплачує вчитель, або може допомагати вчительський персонал. Вчителі дуже добрі люди. Прибиральниця, яка працює в школі може оплатити дитині квиток на масовий захід.

Якщо ваша дитина хворіла і довго не була в школі, ви маєте просто попередити вчителя про те, що вона захворіла і все. Не потрібно ніяких довідок від лікаря.

У мене захворіла менша дитина. Нас не було два тижні. Вихователька написала, що дітки дуже сумують за Валерією і надсилають їй тисячу поцілунків. Тут дуже дружні діти. Ніякого булінгу.

Розкажи, що найбільше здивувало там.

Я вражена красою країни. Ми мешкаємо в курортному містечку Ерісейра, де щорічно проходять конкурси з серфінгу.

Була в курортному містечку Кашкай, надзвичайно дороге місто, центральними вулицями та парками віддалено схоже на нашу Полтаву. Там дуже зелено, кущі вистрижені фігурно. Відразу помітно роботу флориста.

Неймовірний краєвид на океан. Це любов з першого погляду. Відчуття, наче я прожила тут усе життя. Безтурботе, тепле, щасливе життя!

Нині у кожному куточку світу є українці. Ті, які з нетерпінням чекають на повернення додому та нашу перемогу. А поки вони роблять велику справу там — розповідають про те, що відбувається в нашій країні. Розповідають, аби люди усвідомили увесь цей жах. Який точно закінчиться нашою перемогою.