Нюхати шашлик – це як нюхати цеглину: я вегетаріанка вже восьмий рік

Ірина медіаекспертка. Вона уже 8 років не їсть м’яса. Як це жити без м’яса і що ж тоді їсти ми у неї і поцікавилися.

poltavska-khvilia_xcwi/Iij4EISng.jpeg

Улюблене місто: Ужгород Улюблена книга: Роздуми про двадцяте століття Тімоті Снайдер Тоні Джадт. Улюблений фільм: Кучерява Сью

Вегетаріанці люди, які не вживають м’ясо, птицю, рибу, морепродукти, іноді яйця і молоко.

Як усе почалося

Все почалося з великоднього посту. Я суворо дотримувалася його, а на Великдень розговілася. Мені тоді так погано стало від жирної домашньої ковбаси. Може я її тоді переїла?.. Хоча підходила до вживання їжі без фанатизму. Після цього я вирішила перечекати певний час і не їсти м’яса. Перечекала. Спробувала знову. І знову мені стало погано. Це стало поштовхом, аби змінити свій підхід до харчування. Якщо м’ясо – то тільки якісне, – вирішила я. І почала возити від батьків домашніх курей та кролів. А так як до батьків я навідувалася нечасто, то і смакувала м’ясом рідко. Отак поступово і відвикла.

Що змінилося

Спочатку я схудла. Хоча зараз повернулася до своєї звичної ваги. Ще в мене зникла важкість у шлунку.

Мені не хочеться м’яса. Я перестала сприймати його за їжу. Щоправда, багато знайомих досі кепкують з мене. Інколи дають мені нюхати шашлик, думають, що я зірвуся. Але для мене нюхати шашлик – це як нюхати цеглину, яка не пахне їжею. Мені не хочеться їсти цеглу.

poltavska-khvilia_xcwi/lA6dPSS7R.jpeg

Що мама сказала

Мама теж перестала їсти м’ясо. Вона приглядалася до мене. Питала про мотивацію. Дізнавалася як це впливає на самопочуття і здоров’я, а потім вирішила, що вегетаріанство це здорово.

А от дідусю моє вегетаріанство важко сприймати до цього часу. Коли я приїжджаю в гості і збираюся додому, то рву на городі багато зелені. А ще я дуже люблю гарбузи. І дідусь каже: «Коли мої діти вчилися – вони брали з дому гуску, а ти тягнеш гарбуз».

Про харчування

Одразу було дуже важко складати меню. Мій мозок завжди думав, що до каші повинне бути м’ясо. А зараз навпаки. Моя їжа одного дня виглядає так:

Ранок Сир, мед і кава, або вівсянка з фруктами і медом і кава, або яєчня з овочами.

Обід Цільнозерновий хліб, фета, маслини, помідори і оливкова олія. В оливкову олію я вмочаю хліб і їм його. Так я компенсую кількість жирів, які недоотримую.

Вечеря Кіноа, цибуля з лимонним соком, базилік, рукола, помідори.

poltavska-khvilia_xcwi/vfBhPISnR.jpeg

Улюблена страва: гуакамоле.

Незвична страва: вірменський суп Спас. Готується на різних видах молокопродуктів з крупою і кінзою.

Катерина Ткаченко

Ще з рубрики: "Новини регіону"

Останні публікації

Обговорення

Написати коментар