«Парк – це для людей»: розмова з новим керівником полтавського Дендропарку

Полтавський міський парк вважають пам’яткою садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення в Україні. Його заклали понад пів століття тому — в 1962 році. Попри чималу площу парку (понад 124 га), ним опікуються лише чотири людини: троє штатних працівників і керівник, якого призначили нещодавно.

Ми поспілкувалися з Максимом Макухою, дізналися про актуальні проблеми та шляхи їхнього розв’язання, а також про плани на майбутнє міського парку.

Раніше Максим Макуха був керівником регіональної команди одного з проєкту ООН, менеджером місцевої організації «Ekoltava» та вивчав ландшафтну екологію. Нині ж чоловік опікується Полтавським міським парком.

Середовище парку

«Перша його назва — це парк на «Полі Полтавської битви». На цей момент реальний комплекс «Поля Полтавської битви» займає понад 600 гектарів. І цей парк, і музей, і велика частина району — це «Поле Полтавської битви». Пізніше парк почали розвивати саме як Дендропарк в тому сенсі, що це спеціальне місце, де є колекція рослин. Офіційного статусу Дендропарку насправді він не має, тому в документах фігурує як Полтавський міський парк», — розповідає Максим.

У дендропарку є різні тварини та птахи, які також потребують догляду. Наприклад, на ставках є лебеді, подаровані парку, «породисті» качки та місцеві птахи. Також відвідувачі можуть зустріти білок, зайців, інколи й косуль. 

«Це найбільша така природна територія у місті, тож тут є дуже багато птахів і тварин», – додав Максим.

Як в парку проводять роботи

За словами керівника парку, доріжки в парку здебільшого ґрунтові. На території є тільки одна асфальтована доріжка, розташована біля ставка з лебедями. Втім, навіть з приводу її укладання виникали дискусії, чи потрібна вона там. Це пов’язано з тим, що в таких ландшафтних парках, як наш, зазвичай укладають стежки без покриття, або з гравійним покриттям. 

У дендропарку також необхідно укласти гравійні доріжки. Втім, це перспектива «на майбутнє», оскільки наразі на це немає коштів. 

Деякі роботи в парку працівники в змозі виконувати самі. Наприклад, реставрувати окремі елементи декору, як от дерев’яну гармату, стан якої нині відновлюють. Втім, є роботи, які потребують обов’язкового фінансування. 

На що потрібні гроші

Найбільших фінансових вкладень потребують гідроспоруди. Наприклад, у ремонт дамби, розташованої поблизу дачі Скліфосовського. 

«Там, звичайно, потрібно багато грошей. Скажімо так, волонтерами не обійтися. Тобто там потрібна буде й техніка, бетон, арматура. Уже є проєкт. Він ще в 2016 році був розроблений. Треба буде зробити коригування по грошах і я сподіваюся, що все-таки міська рада виділить на це якісь кошти, щоб це якось відремонтувати, щоб цю дамбу не прорвало. Бо її там потихеньку розмиває, вона, скажемо так, трішки дірява там стала і, щоб її не розмило повністю, треба її забетонувати», – розповідає керівник парку.

Нині це є однією з найнагальніших проблем парку. Дамбу необхідно відремонтувати якнайшвидше, аби її не прорвало. За словами Максима, в дамбу потрібно поставити пластикові труби, а напівзруйновану стіну, яка її закривала, знову забудувати. 

«Оскільки ці труби зроблені з кілець бетонних колодязів, вони обломилися. Просто просіли. І спочатку по трубах вода йде, а потім потрапляє у тріщини. В ідеалі вода має текти по трубах. Таким чином у фахівців з Управління водними ресурсами є побоювання, що її може розмити і її прорве. Тому бажано її пошвидше відремонтувати», – додав Максим.

Також гроші потрібні й для укріплення берега одного зі ставків. За словами Максима, біля першого ставка з лебедями (який, до речі, найчастіше відвідують люди), осипається берег, а доріжка сповзає у воду. Він зауважив, що ремонту, а, відповідно, й коштів, потребують й інші гідроспоруди, розташовані біля ставків.

Небайдужі полтавці також наглядають за парком

Максим зауважує, що до облаштування благоустрою парку долучаються й місцеві мешканці. Періодично вони допомагають прибирати сміття чи розчищати територію парку від кущів і порослей. За його словами, є люди, які хочуть допомагати, тож, подібні заходи влаштовуватимуть і надалі. Зазвичай до таких ініціатив, окрім містян, які живуть поблизу, долучаються студенти, різноманітні асоціації, рідше — громадські організації.

Всі охочі також можуть долучитись до посадки рослин на території парку. Робити це можна після погодження з керівництвом, оскільки вони точно знають, де і що можна садити. 

До роботи в місцевому дендропарку хочуть залучати студентів

«Ми вже говорили з Аграрним коледжем та Аграрним університетом. У них і там, і там є кафедри ландшафтного дизайну. Говорили про те, щоб саме в рамках курсових і дипломних проєктів давати студентам якісь реальні ділянки, де вони б спочатку зробили проєктування, тобто, документацію, де будуть якісь насадження, а потім взяти участь в реалізації свого задуму», – поділився планами Максим.

Також студенти зможуть брати участь у розробках дизайну в межах виробничих практик. Максим розповів, що в парку можуть робити щеплення рослин. Наприклад, оскільки на його території багато кущів шипшини, до них планують прищеплювати троянди. 

Студентську молодь долучатимуть і до розв’язання такої проблеми, як хаотичне розміщення дерев і рослин на території парку. Максим додав, що зі студентами говоритимуть і про озеленення в місті загалом. 

За словами Максима, парк відвідують багато людей. Найчастіше вони приходять до ставка із лебедями. Саме тому там уклали асфальтовану стежку та збудували лави зі смітниками. 

«Воно (місце, парк – авт.) відносно “недорозпробуване” іншими людьми. Можливо, у цьому теж є плюс, оскільки тут лишається трішки місця для природи. Але, коли розпочинається, умовно, період травневих свят, то все в диму від шашликів, тому, популярне місце. Ми, в принципі, не маємо бажання заохочувати людей до розведення багать і споживання алкоголю в парку. Саме тому тут немає стаціонарних мангалів. Розведення багать заборонено. Це шкодить грунту, а після “пікніків” люди часто залишають сміття. Парк унікальний природою, і сюди варто приходити шоб насолодитися тишею і відчуттям контакту з нею», – додав керівник парку.

(Не)очевидні проблеми 

Щосезону парк стикається з різними проблемами, які притаманні окремій порі року. Наприклад, взимку це постійна годівля птахів, прибирання снігу, а навесні — прибирання листя та, подеколи, підвищення рівня води, розчищення, посадки.

У парку є кілька неочевидних (на перший погляд) проблем, з приводу яких необхідно консультуватися з ландшафтними дизайнерами. Наприклад, розуміння того, як обслуговувати кожну окрему ділянку місцевості.

«Нам треба подумати та розробити разом із ландшафтними дизайнерами та ботаніками якесь приблизне бачення, куди ми хочемо прийти. Тому що тут є й інша сторона медалі — різні фауна, комашки, пташки, тваринки можуть будуть пов’язані з певними видами рослин. У цьому сенсі для підтримки саме місцевої фауни, треба висаджувати місцеві рослини. Але оскільки ми хочемо називатися Дендропарком, є сенс додавати якісь інші цікаві види, немісцеві, екзотичні. І як зберегти цей баланс, скільки в нас місцевого, скільки імпортного, щоб було цікаво сюди ходити, але, з іншого боку, щоб ми підтримували місцеве біорізноманіття», — розповів чоловік. 

Найближчим часом у парку хочуть прибрати «зайві» рослини й дерева та змінити дизайн. Максим пояснив, що деякі кущі просто необхідно прибрати, оскільки вони можуть заважати рости іншим деревам. Наприклад, деякі рослини між собою можуть «конкурувати» за сонячне світло. Максим пояснив це так:

«У парку є колекційна ділянка, де знаходилася головна колекція рослин. Втім, нині вона захаращена. Мабуть, основна неочевидна проблема для більшості відвідувачів, це те, що у нас тут є багато інвазивних видів дерев, які не мають тут бути. Це клен американський, дуб червоний, акація біла. Вони є конкурентами наших місцевих видів і по-хорошому їх треба прибрати».

«Але, оскільки, трішки раніше цим не так сильно переймалися, зараз вони стали деревами й фактично треба прибирати дорослі дерева, і це може так само не всім сподобатися. Хоча фактично це “дерева-бур’яни”. Принаймні в парку вони не мають бути. Тож, нині на цій ділянці замість цінних цікавих дерев, ростуть багато кленків. Ділянка перетворюється на якийсь звичайний захаращений пустир. Нам потрібно відновлювати цю колекцію, розчистити й саджати якісь цікаві дерева, аби людям, зокрема тим, які цікавляться ботанікою, було цікаво сюди приходити».

А як дістатися?

Дендропарк розташований у північній частині Полтави. Для жителів міста, які не мають автівки, дорога до парку може стати проблемою, оскільки маршруток до нього не так і багато.

«На нараді із заступником мера з питань УЖКГ, я говорив, що сюди необхідно запустити тролейбус. Але в нас в Полтаві в принципі проблема із тролейбусами, не вистачає водіїв і немає акумуляторних тролейбусів. Маршрутки є», – розповів Максим.

В облаштуванні парку є й дискусійні питання

Дендропарк не має електропостачання чи водопостачання. Саме тому існують два питання, які досі не мають єдиного рішення:

«Тут є два дискусійні питання – це смітники, бо, знову ж таки, багато хто каже, що не треба більше смітників ставити, тому, я думаю, ще на дитячому майданчику поставимо, коли він у нас з’явиться і біля спортмайданчика, там теж є смітники. По самому парку не будемо розміщувати, тому що, насправді, складно їх прибирати. Кожен день ми ходимо їх обслуговуємо. Друге цікаве питання – це туалет. Робити чи не робити туалет в парку. Поки що ми не прийшли до єдиного рішення», – розповів керівник парку.

За словами Максима, у парку хочуть збудувати й пандус. 

Для родин з дітьми у парку хочуть збудувати майданчик

Однією з найголовніших ініціатив, які хочуть реалізувати в парку найближчим часом, є створення дитячого майданчика. Максим розповів, що невелику «робочу групу», яка допомагатиме з втіленням цієї ідеї, вже створили:

«Я думаю, ми, оскільки у нас є певне обладнання і люди, будемо виготовляти його самостійно. Єдине – це металеві елементи, типу гойдалок та інших штук, які ми не можемо зробити самі, будемо закуповувати».

Керівник парку зауважив, що більшість людей виступають «за» його створення, оскільки нині із розваг у парку — спортивний майданчик, відкритий кілька років тому та годівля птахів у теплу пору року. Простір для дітлахів хочуть збудувати неподалік колекційної ділянки. 

«Якщо подивитися, то багато людей сюди приходять саме з дітьми для сімейного відпочинку і мені здається, що варто розвивати це. Аби людям було комфортно з дітьми». 

«Я хочу, щоб він був цікавим, з дерева зроблений, щоб такого в Полтаві більше не було. Щоб він не був шаблонним із кислотними кольорами, а якийсь дизайнерський екомайданчик», – розповів Максим.

«Перезавантаження» та інтерактивізація парку

Міський парк заклали понад 60 років тому. Втім, «перезавантажити» його вирішили саме зараз. Першим кроком стало створення візуальної айдентики.

«Нам хочеться, щоб наш парк мав своє обличчя. В принципі, є старий логотип парку. Він прикольний, але не до кінця розкриває суть, тому ми “заколотилися” з тим, аби створити нові логотипи. У нас вже є чотири фінальні варіанти й найближчим часом ми оприлюднимо їх на електронній платформі голосування», — розповів Максим.

Далі в планах працівників парку — зміна вказівників. Їх хочуть зробити в одному стилі, а також поблизу доріжок встановити інформаційні стенди, в яких йтиметься про цінність «скарбів» парку.

«Чому так у нас відбувається в парку, як це пов’язано з екологією, як це працює в природі. Отакі будуть матеріали. Для того, аби люди походили, почитали, можливо з дітьми», — додав Максим.

За словами Максима, у парку хочуть створити інтерактивні туристичні шляхи. Одна зі стежок буде присвячена історії. Її створюватимуть разом із музеєм історії Полтавської битви. Друга матиме іншу тематику. 

«На вході буде намальована карта і вказані точки. Підходиш до точки і стенду, а там є інформація на екологічну тематику, а за QR-кодами буде посилання на сайт, а на ньому якісь мультимедійні матеріали: записи голосів, відеозаписи і тд. Тобто, буде така собі екскурсія без екскурсовода», — описав Максим.

Плани на найближче майбутнє

Нині в керівництва парку багато викликів і завдань, які необхідно вирішувати негайно. Та все має бути поступово. Попереду весна — в цей період у парку планують розчистити всі території. Влітку ж працівники сподіваються відремонтувати пошкоджену гідроспоруду біля ставка, а вже восени — насаджувати нові дерева й рослини. Паралельно Максим планує організовувати для місцевих тренінги з озеленення міста. 

Фото Станіслава Пантелея