«Тут на кожному кроці бомбосховище — вони пам'ятають, хто їхні сусіди»: полтавка про життя у Фінляндії

До війни Тетяна грала у полтавському народному театрі «На Павленках». Тепер жінка замість нової ролі опановує життя в новій країні.

Тетяна

«Полтавська хвиля» продовжує серію інтерв'ю з полтавками, яких війна змусила виїхати за кордон. Кожній із них ми поставили однакові питання. Сьогодні познайомимо вас із життям у Фінляндії.

Рішення їхати до Фінляндії не було випадковим. Раніше чоловік Тетяни був там на заробітках. А коли почалося повномасштабне вторгнення росії — отримав повідомлення від знайомих з пропозицією перевезти родину.

За словами жінки, наважитися на поїздку було нелегко, вона навіть посварилася з чоловіком. Та врешті, разом з дорослою донькою і двома невеликими рюкзаками, вирушила в дорогу.

Розкажи про країну, в якій ти тепер живеш

Зараз я живу в Фінляндії. Тут усі люди дуже привітні. Скрізь чисто, немає безхатьків (в усякому разі я не бачила).

У парку, який має вигляд лісу, немає сміття. Туалет чистий та з водою. Є окрема кабінка для людей з інвалідністю.

Ми сиділи за одним столом з трьома різними компаніями й усім було зручно. Ніхто не пив алкоголь.

У громадському транспорті діти до 7 років і мами з дитячими візочками їдуть безплатно (якщо без візочка, але з дитиною, то доведеться платити).

80 хвилин в будь-якому транспорті коштує 2,80 євро (ред. — це приблизно 103 гривні). У метро безплатний Wi-Fi.

Кажуть, бензин тут подорожчав. Сьогодні 2,53 євро за літр (ред. — це близько 93 грн).

Мене вразила бібліотека, яку побудували у 2017 році на честь 100-річчя незалежності Фінляндії. Тут можна навчитися грати на музичних інструментах, готувати, в'язати, шити, вишивати, фотографувати тощо. Всі види занять безплатні.

Тетяна з друзями у фінському зоопарку

Як фіни ставляться до українців? Чим вони схожі на нас, а чим різняться?

До українців вони ставляться дуже добре, напротивагу від росіян.

Знаю одного підприємця, який хотів узяти на роботу працівників, то він попросив, щоб йому прислали кого завгодно тільки не росіянина (і це ще до війни було).

Якось у магазині я довго шукала якийсь товар і гучно покликала доньку, щоб вона уважніше подивилася на полицях. Мою мову почула одна пані та запитала (фінською мовою) чи я з України. Коли я сказала, що так, то вона почала мене обіймати та щось по-своєму говорити. По жестах я зрозуміла, що вона за Україну і що путін ху*ло.

У Фінляндії немає безпритульних котів та собак. На вулицях дуже багато велосипедів і їх ніхто не краде. В гардеробі будинку культури немає працівника, люди просто вішають свою куртку і йдуть на концерт.

Фіни не купують зайві речі, тільки те, що потрібно зараз. А президент Фінляндії живе у скромному будинку.

Чим твій звичайний день за кордоном відрізняється від звичного дня вдома?

Вдома в мене більше справ. Треба на дачу поїхати, на репетицію. А в Фінляндії в мене немає дачі й немає репетицій.

Вдома я завжди з кимось говорю, а тут більше мовчу. Вчуся мовчати, а це дуже важко, виявляється.

За чим сумуєш найбільше?

Мені не вистачає мого чоловіка, собаки, роботи, яку я люблю, дітей, яких я інколи няньчу. Хочеться виривати бур'яни на своєму городі.

Комуналка: світло, вода, опалення. Чи заощаджують за кордоном?

По комуналці: я помітила, що світло та опалення економлять, воду — ні. Газових плит я у них не бачила.

Що найбільше здивувало?

Здивувало те, що у Фінляндії багато бомбосховищ. Коли я запитала, чому так, то вони сказали, що добре пам'ятають, хто їхні сусіди.

Одна дівчинка розповіла мені випадок, який стався у її школі. Вона сама полячка, їй 13 років. З ними навчається дівчинка з росії. Одного разу хтось із дітей почав погрожувати росіянці ножем і говорити, щоб та поверталася до себе в росію. Але це поодинокі випадки.

Водночас Фінляндія залежна від російських туристів, які залишають тут свої гроші. Зараз їхній потік значно зменшився.

Про харчування у школах

Про дитячі садочки нічого не знаю, а от про школи трохи дізналася. Там діти харчуються безплатно. Шкільна їжа: макарони з м'ясом, рибний суп, салати, млинці зі шпинату, м'ясні котлети, карельські пиріжки. Масла дітям не дають, лише маргарин.

Фіни п'ють багато води та молока, а от соку — менше.

У школу можна ходити у чому завгодно і з якою хочеш зачіскою.

Подякуй авторці!

Сподобалась стаття? Mожеш подякувати авторці гривнею.

Валерія Литвин

Ще з рубрики: "Соціум"