«Ми їхали в нікуди…» — втративши все, харків’янин Данило відновив свою справу в Полтаві
4 березня Данило Абрамов покинув рідний Харків через війну та переїхав до Полтави. Знайомі допомогли йому знайти роботу. Зараз він орендує приміщення та продовжує приймати клієнтів.
«Полтавська хвиля» продовжує публікувати серію матеріалів «Моя професія...».
Масажист Данило Абрамов поїхав з Харкова 4 березня. Він залишив у рідному місті всі свої речі, хоча говорить, що переїзд дався легко, адже жив на зйомній квартирі.
Як масажист з Харкова опинився у Полтаві?
Ми поїхали 4 березня. Трохи встигли посидіти у Харкові. Усі речі залишилися там, частину я зміг забрати. Я був на зйомній квартирі. Тому переїхати не було для мене суперпроблемою. Ми з друзями, з Женею поїхали. Ледь вмовили. Їхали навмання.
Почали шукати знайомих, друзів. Так сталося, що тут зустріли жінку, знайому Жені. Її звати Ірина.Чудова жінка. Таких добрих людей ще не зустрічав. Нас зустріли, нагодували. У них була вільна квартира і вони нас безплатно поселили.
Півтора місяця я просто сидів, чекав коли це все закінчиться. Зрозумів, що чекати немає сенсу. Взагалі я думав переїхати у більше місто і десь влаштуватися масажистом. Тобто не буду працювати сам на себе, бо де я тут знайду клієнтів.
Сказали про це Ірині. Вона працює реабілітологом. У неї в клініці є місце. Сказала, приходь, будеш у нас працювати. Я погодився. Вдалося знайти клієнтів і потім переїхав сюди.
Чи є клієнти, які були у Харкові та переїхали сюди?
Так, були. Їх чомусь мало. Буквально декілька людей. Хоча харківських клієнтів зараз багато. Але ті, що в мене вже були, чомусь немає. Так сталося, що вони не в Полтаві.
Як реагуєте на тезу «Масажист це не професія»?
Слово масажист для різних людей — це абсолютно різні речі. Взагалі це важка тема, бо одна людина може називатися масажистом і працювати в якомусь еротичному салоні, а інший може називатися масажистом і займатися реабілітацією людей. Тобто це абсолютно різні речі. Тому через ці салони відношення до масажистів не дуже хороше. Мене це засмучує. Але багато людей, які все розуміють.
З початку повномасштабної війни багато українців опинилися в інших містах, залишили свою роботу, бізнес, житло. Утім декому вдається відновити справу свого життя далеко від дому. Як це вдалося масажисту з Харкова Данилу Абрамову — дивіться у відео:
Нагадаємо, що «Полтавська хвиля» має серію інтерв'ю про полтавок, які переїхали за кордон через війну. Історію полтавки, яка живе у Чехії читайте за посиланням.
Подякуй автору!
Сподобалась стаття? Mожеш подякувати автору гривнею.