Зуби почистили? А мізки? Трішки про психогігієну

Подейкують, що французький король Людовік XIV купався лише два рази за все своє життя. Не будемо вішати на нього ярлик нечупари, бо то часи такі були – не надто гігієнічні. Хто знає, може поняття соціальної дистанції саме тоді й виникло?

poltavska-khvilia_xcwi/EKUkWafnR.jpeg

Зараз же сама думка про життя без регулярних банних процедур видається просто дикою. За багато сотень років люди дійшли до необхідності дотримання гігієни для збереження здоров'я тіла. Про те, що догляд потрібен і вмісту черепної коробки почали говорити порівняно недавно.

Подумаймо, що буде, якщо людина перестане чистити зуби? Спершу з'явиться зубний наліт, потім камінь, карієс, почнуть хворіти ясна і врешті це призведе до того, що нічим буде вкусити й пережувати яблучка. (Десь тихо схлипує чийсь гаманець і протирає руки стоматолог). Перспектива така собі.

Що ж буде, якщо не займатися своїм ментальним здоров'ям? Зараз можна було б сказати, що кожного чекатиме депресія, панічні атаки й гамівна сорочка. Але ж ні, в переважної більшості з нас наслідки будуть менш драматичні:

  • хронічна втома;
  • життя на низькому емоційному рівні;
  • відчуття нереалізованості;
  • невдоволеність своїм життям;
  • відсутність сил щось змінювати. Класифікувати все як речі, з якими можна жити!

Але наскільки щасливо?

Більшість із нас задумується про своє ментальне здоров'я тоді, коли, як говориться в народі, смажений півень(не скажу куди) клюне. Але так само як і соматичні, тілесні захворювання — психічні нездужання набагато легше профілактикувати, ніж лікувати (і дешевше теж).

poltavska-khvilia_xcwi/TvjDZafnR.jpeg

Саме цим і займається психогігієна, точніше її розділ «Превентивна психогігієна», який ми сьогодні злегка зачепимо. Це не чарівна таблетка, яка миттю розв'яже наявні проблеми й не одноразова акція. Це регулярні мінімальні дії на свою користь, які слугують відмінною профілактикою психічних розладів.

Хотіла б я сказати, що коли ви виконаєте пункти «А», «Б» і «С», то ваше життя кардинально зміниться. Ні, зміни, які настають у результаті турботи про свою психіку, часто, на перший погляд, геть непомітні, через що мотивація може втрачатися. Але то лише до першої перемоги.

poltavska-khvilia_xcwi/RfJpMaBnR.jpeg
«Скільки себе пам'ятаю, батько постійно говорив, яка я нездара. А я завжди плакала і ображалась. Потім поїхала вчитися, швидко зрозуміла, що мені важко будувати стосунки в групі й гуртожитку через свою звичку ображатися. Через знайомих натрапила на коуча, яка працювала за «дякую», збирала досвід для сертифікації. Кілька разів хотіла кинути цю затію, поки не поїхала до батьків на новорічні канікули. Батько, як зазвичай, почав до мене присікуватись, а я….нічого! Не заплакала, не образилась, не втекла. Батько був шокованим, та я теж. Звісно, було образливо, й попереду в мене ще багато роботи, але який же кайф бачити результати своєї праці».

Цей приклад дуже показовий. Щоденні зусилля змінюють якість життя поступово та непомітно, але неминуче призводять до того, що стає радісніше, цікавіше й здоровіше.

Тіло

Звучить наче і парадоксально, але в людині все пов'язано з усім. Емоційний стан безпосередньо впливає на тілесне здоров'я.

Доведено, що велика кількість хвороб має в собі психосоматичну складову. Та навіть якщо не заглиблюватись у цю тему, все виглядає досить ясно: емоційна пригніченість часто проявляється як порушення постави, сутулість. Це своєю чергою призводить до того, що хронічно передавлюється шлунок, а отже страждає і травна система. Легеням у такому положенні складно працювати продуктивно, через що внутрішні органи, і мозок в тому числі недоотримують кисню, а, отже, працюють на виснаження. Звучить сумно, але з іншого боку, якщо емоції впливають на тіло, то і тілом можна впливати на емоції. І це потрібно використовувати: їсти якісну їжу, рухатися при першій же можливості, опановувати релаксацію, адже більшість із нас напружені, часто навіть не усвідомлюючи це. Сон також мегаважливий для психічного здоров'я! Спробуйте-но довести протилежне молодій мамі, яка останній раз спала позавчора.

poltavska-khvilia_xcwi/d0PPGaB7g.jpeg

Гігієна комунікацій

Якщо здається, що вам погано після спілкування з конкретною людиною, то цілком ймовірно, що вам не здається. Дуже складно, коли в оточенні є людина, контакти з якою знеструмлюють і завдають болю.

Ще більш складно, коли ця людина рідна. Психолог Наталія Холоденко колись сказала просто геніальну фразу: «Найперше правило токсичних стосунків – рятувати себе». А це вже кожен робить доступними способами: хтось через розривання стосунків, хтось через дистанціювання, а комусь для цього потрібно відділилися територіально.

poltavska-khvilia_xcwi/PKZBMaB7R.jpeg

Відпочинок

Для збереження ментального здоров'я важливо якісно відпочивати. Саме якісно, бо для більшості з нас «відпочинок» — це «потупити» в соцмережі, а це, часом, забирає ще більше сил, ніж робота. Добре працює таке собі перезавантаження: якщо основна діяльність пов'язана з роботою мізків, то відпочинок організовувати максимально фізичний, і навпаки. Це допомагає «розпаковувати» ті ресурси, які ми зазвичай не використовуємо. І ні, за відпочинок не має бути соромно.

Споживання

Тут про контент, який ми регулярно в себе впихаємо. Сто двадцяті новини на сьогодні, фільм, де більше крові, ніж слів і блогер, на фоні якого постійно почуваєш себе недолугою – для чого це взагалі потрібно? Ми абсолютно точно можемо контролювати, що пускати в себе, а що ні.

poltavska-khvilia_xcwi/f9L-M-f7R.jpeg

Особисті кордони

Ментально здорові люди мають чітко вибудовані межі, які не можна порушувати.

«Після вагітності я досі не повернулася в звичну вагу. Чоловік раніше не оминав можливість пожартувати то над бочками, то над животом. Я ображалася. Аж доки не зрозуміла: мені-то моє тіло подобається! Воно виконало таку роботу – виносило і народило людину! І я більше не дозволю його ображати. Після чергового жарту від чоловіка я пообіцяла посадити його на овочеву дієту без його улюблених смаколиків – і все, як пошептало! Фігуру мою не хвалить, проте і не критикує, а мені головне, що я й сама знаю, що красива».

Дуже складно почати вибудовувати свої межі, особливо, якщо річ це не звична. Та починати можна з дрібних ситуацій і толерантно доводити до відома інших як із тобою можна поводитися, а як ні. До речі про «Ні». Воістину чарівне слово! Для мене колись стало відкриттям, що за моє «ні», я можу не виправдовуватись, це і так повноцінна відповідь, у тих ситуаціях, коли запропоноване мені не підходить.

Реалізація

Я зараз не лише про професію, часто одне до іншого не має відношення. Я про те, в чому людина проявляє потенціал своєї особистості й від чого отримує задоволення. У мене є знайома, вчителька молодших класів, яка просто марить кімнатними рослинами. Вона розповідає, що коли займається ними, втрачає лік часу, почувається абсолютно щасливою, а з голови зникають всі думки й переживання. А ще вона обожнює дарувати вазони зі свого домашнього саду іншим. І, схоже за все, робить це щиро, бо моє алое росте, так, наче уявляє себе бамбуком.

poltavska-khvilia_xcwi/Dmsb7aB7R.jpeg

Поділюся ще кількома простими вправами, які позитивно відбиватимуться на ментальному здоров'я кожного, хто їх регулярно практикуватиме!

  • Щоденник вдячності

Про нього я вже писала, але не згадати його не можу. Все дуже просто – в кінці дня записувати мінімум п'ять речей за які можна подякувати. Важливо не знецінювати дрібниці. Я б іще додала кілька пунктів вдячності собі, хоча б за якесь мінімальне, але корисне зусилля. Вправа прекрасно змінює фокус уваги зі «все погано» на «як багато довкола того що мене радує».

  • «Заміна переконань»

Піддивилася в психотерапевтки Анни Горбунової. Суть в тому, що ти ловиш себе на негативній думці й свідомо змінюєш її на протилежну, позитивну. Наприклад: «Я ніколи не схудну» на «Кожного дня я роблю все можливе для краси й здоров'я мого тіла». Ну круто ж! Працює безвідмовно, головне не лінуватися і робити. Я спершу була шокована тим, скільки в моїй голові щоденно пролітає отаких «думок-злючок», із часом вдалося їх приручити, але над чим працювати є.

  • Час наодинці з собою

Кожній людині для психічного здоров'я потрібно мінімум 15 хвилин усамітнення. Знаю, навіть їх буває складно знайти, тому почати можна з п'яти, головне почати. Бажано, щоб це був час без навушників чи ввімкненого телевізора. Для багатьох це складно, до речі. Тому спершу можна практикувати під час ходьби, так легше. Це час для зустрічі з собою, своїми бажаннями, переживаннями, для внутрішнього діалогу та саморегуляції.

Звісно, в рази простіше, коли є можливість працювати зі спеціалістом.Це така собі дорога до ментального здоров'я без зайвих поворотів та об'їздів. Але й самостійна, але регулярна дбайлива робота над собою здатна принести колосальні результати.

Головне почати, а потім опиняєшся в новій реальності в якій припинити турботу про себе вже неможливо. Та і не дуже хочеться.

Бажаю нам любові, довкола і всередині. До зустрічі!

Інна Радченко

Ще з рубрики: "Новини регіону"

Останні публікації

Обговорення

Написати коментар