П'ять психологічних феноменів, що полегшать вам життя

А-ууу! Прийом-прийом! Є тут хто? Сподіваюся, вже доїли кутю? Традиційно, напередодні Нового року, усі вітають із початком свят, я ж поздоровляю вас із їх закінченням. Бо ж скільки енергії та здоров'я витрачає відповідальний українець на всі оті застілля, колядки та візити до родичів-друзів!

Не знаю, кому як, а мене на робочі подвиги ще не тягне, хоч новорічний сезон відпочинку вже і закінчився. Хочеться неквапливо і плавно повертатися у звичний режим. Якщо ми з вами на одній хвилі, то пропоную сьогодні без складних тем.

Натомість хочу розповісти про кілька психологічних явищ, які допоможуть так чи інакше полегшити життя. Приступаємо?

1. Ефект Третфелла

Ми значно привабливіші в очах інших тоді, коли демонструємо свою недосконалість, ніж коли прагнемо до досконалості. Тут все дуже просто: людині комфортно в оточені собі подібних. А оскільки ми, як правило, добре обізнані у своїх мінусах, то дуже радіємо, коли бачимо їх і в інших (чого гріха таїти). А «люди в білих пальто» окрім захоплення викликають ще і бажання дистанціюватися від них. А ще, розуміння того, що всі періодично хапають облизня, має заспокійливий ефект.

2. Парадокс вибору

Уявімо, що ми обираємо собі святкову одежинку. У якому магазині вибрати простіше: у тому, де сотня сукенок, чи там, де їх ледве назбирається десяток? На перший погляд, все зрозуміло, але ж не все так просто. Виявляється, що чим більше перед людиною варіантів вибору, тим складніше з ним визначитись! Описав цей ефект Баррі Шварц. Більше того, він стверджує, що в покупця більше шансів вийти невдоволеним з магазину з більшим вибором, ніж з меншим! Вважається, що оптимальна кількість варіантів 7—9 позицій. Так увага не розсіюється, легше сконцентруватися, і шансів витратити гроші на те, що потім не влаштує, значно менша.

3. «Гаманець Міллера» або «7+-2»

Дослідник цього ефекту Джордж Міллер довів, що середньостатистична людина може одночасно запам'ятовувати і утримувати у своїй увазі від п'яти до дев'яти елементів. У середньому сім. Вчений пов'язує це з місткістю нашої короткострокової пам'яті й порівнює її з гаманцем, у який легко може поміститися сім монеток, може, дев'ять, якщо докласти зусиль. Звісно, трапляються унікуми з більшим «гаманцем», але це скоріше виняток з правила.

Цей ефект, до речі, можна застосувати і до попереднього «парадоксу вибору» — увазі важко концентруватися на великій кількості об'єктів, нервова система почне втомлюватися.

Це черговий раз доводить ефективність списків – якщо написати завдання на папері, короткочасній пам'яті не потрібно тримати їх у своїх загашничках. А ще це корисно при плануванні робочого місця для дитини. Якщо перед її очима буде розмальована парта, політична карта світу, сімейне фото і галерея малюнків за останні шість років, то не дивно, що замість уроків дитя буде витати в хмарах – так нервова система буде перезавантажуватись.

4. Принцип Парето

А ви знали, що 80 відсотків виторгу магазину приносять 20 процентів товарів? Чи те, що 80% часу людина спілкується лише з 20% свого оточення? Містичний збіг циферок? Ні, це – закон Парето. Звучить він химерно: «20% затрачених ресурсів приносить 80% результату». Відповідно, витрачаючи вісімдесят відсотків свого часу, зусиль, коштів ми отримуємо лише 20% результату, і навпаки. Звучить обурливо, правда? Принцип Парето, як та мама з Простоквашино, яку і там, і тут показують: складно згадати сферу до якої його неможливо застосувати. Звісно, ці цифри не аксіома. Співвідношення бувають різні: і 70% на 30%, і навіть 90% на 10%. Але закономірність однозначно простежується.

Моя знайома бухгалтерка якось розповідала, що нічого не встигає на роботі й через це вимушена робити звіти вдома. Вона тиждень записувала, чим займалася робочий день, і наприкінці тижня була трохи шокована. Виявляється, що працювала вона від сили півтори-дві години, а весь інший час витрачався на перевірку пошти, соцмереж, кавування і плітки. Проблему вона вирішила, коли обмежила каву до однієї чашки в обід, поставила обмеження на Інстаграм і почала вживати фразу «Давай поговоримо потім, зараз я працюю». З тих пір, роботу вона лишає на роботі.

Цей приклад показує, що таке оті 80% діяльності, які майже не приносять результатів, а також те, як можна цьому зарадити. Розуміючи, як це працює, можна добре так полегшити собі життя: адекватно планувати день, зосередившись на отих ключових 20%, ставити реалістичні цілі і відсіювати зайве. Це також добре щеплення від перфекціонізму – зрозуміти, що ми не можемо бути на 100% продуктивними.

5. Крива забування Еббінгауза

Стане у нагоді тим щасливчикам, яким потрібно вчити напам'ять якусь інформацію – вірші, промови, доповіді. Герман Еббінгауз, вивчаючи пам'ять, виявив, що 60% від вивченого матеріалу забувається уже через 12 годин після зубріння. А через 6 діб ми пам'ятаємо уже лиш 20% від цього. Він вивів метод запам'ятовування, який допоможе зберегти в пам'яті великі маси інформації без постійного повторення. Я користувалася ним, коли готувалася до виступів на роботі. Отже, припустимо, ми вчимо вірш:

• Добиваємося того, щоб ми могли вільно його декламувати.
• У ту ж добу ми повторюємо його двічі – через 15-20 хв і за 8-9 годин.
• Повторюємо через добу, а потім, якщо потрібно, з інтервалом у 7-9 днів.

Моя бабуся рекомендувала мені класти книжку з віршем під подушку на ніч. І я таки клала! Бо не знала тоді про Еббінгауза.

Кожного разу, коли пишу, сама собі дивуюся, яка ж то цікава наука ця психологія. А головне – корисна! Знаючи такі от маленькі хитрощі, цілком реально можна робити своє життя легшим, продуктивнішим і приємнішим. Звучить, як тост! Стоп, Інна, свята скінчились. Тоді до зустрічі в наступний вівторок!

Нагадаємо, як підбити підсумки року і не зійти з глузду