Без субвенції тепла не буде — через різницю в тарифі Полтаватеплоенерго може збанкрутувати ще до початку сезону

Щоб опалювальний сезон у Полтаві почався, тариф Полтаватеплоенерго має зрости на 59%, адже його не переглядали з осені 2018 року. Чому? Навряд чи для когось буде секретом той факт, що питання встановлення тарифів почасти радше політичне, аніж економічне. Через небажання влади викликати на себе народний гнів у вигляді протестів та падіння рейтингів, які неминуче приходять за підвищенням цифр у платіжках, різниця у фактичному та реальному тарифі часто сягає сотень мільйонів гривень, які місцева влада або держава мусить компенсувати у вигляді дотацій підприємствам та субсидій громадянам. Чому теплогенеруючі підприємства не є прибутковими, яким має бути тариф на тепло та гарячу воду у Полтаві? Давайте розбиратися.

«Полтавтеплоенерго» — комунальне теплопостачальне підприємство обласного значення. ПОКП надає послуги гарячого водопостачання та централізованого опалення в Карлівці, Машівці, Решетилівці та Полтаві. При цьому 95% споживачів підприємства мешкають саме в обласному центрі.

Тариф «Полтаватеплоенерго» — все включено?

Проблема тарифу на опалення в тому, що він займає левову частку в платіжці за комуналку. Відтак саме ця стаття видатків з сімейного бюджету викликає у людей найбільше обурення. Запитали в речника комунального підприємства, що ж саме входить у вартість тепла.

«Умовно. Як побудована робота Полтаватеплоенерго, як і будь-якого теплопостачального підприємства. Є наймані працівники, є енергоносій у вигляді природного газу, є апаратна частина: котли, труби, витратні матеріали, транспортні засоби - усе залізо, яке є, електроенергія та технологічна вода, — розповідає Олександр Циганок. — Питома вага кожного з цих параметрів різна. У сукупності це дає нам структуру тарифу. Опалення отримують 200 тися, полтавців. Гарячу воду — 150 тисяч, бо в нас є історична центральна частина, яка гріє воду бойлерами та колонками. Навіть надаючи їм опалення, ми не постачаємо їм гарячу воду. Так склалося історично».

Важливо зрозуміти як наша батарея стає гарячою. Теплоносій нагрівають на котельні. Ця вода по трубах потрапляє до будинку, пробігає через радіатори опалення, і віддає свою теплову енергію. В ролі теплоносія виступає технічна вода. У Полтаві 214 км тепломереж у двотрубному вимірі. Тобто, якби ми їх розклали в усю довжину, то це було б 428 км.

З чого ж складається тариф?

82,9% платіжки за тепло складає плата за природний газ. Ще 4,7% підприємство віддає за електроносії. 7,2% витрачають на зарплати та податки. Залишок — 5,2% ТКЕ акумулює для обслуговування та ремонтів тепломереж і котелень. Розрахунок цих коефіцієнтів проводили 2,5 роки тому за цінами осені 2018 року.

«Простими словами, якщо ви заплатили 100 гривень: з цієї суми одразу ж майже 83 гривні одразу транзитом іде куди? на НАК "Нафтогаз" за пальне, на "Полтавагаз" - за розподіл і постачання газу. Ще 4,70 транзитом ідуть до "Полтаваобленерго". Ми зробили всю роботу, прийняли на себе увесь негатив — людина нам сплатила, але 88 гривень зі 100 по факту до нас взагалі ніякого стосунку не мають. 7 грн 20 коп пішли в фонд заробітної плати та оплату податків, — пояснює прессекретар Полтаватеплоенерго. — Наразі ПОКП працює за тарифом, що почав діяти 1 січня 2019 з розрахунковими цінами на газ, воду, електроенергію та зарплати на осінь 2018 року. Звідтоді ці цифри виросли у декілька разів, а тариф - ні. Проблема в тому, що майже за 2,5 роки все інше виросло. Ціни на газ і електроенергію були актуальними в 2018 році, а індекс зарплати не змінювався з 2014 року. І це відповідь на питання, чому в нас на підприємстві 30% вакантних посад».
poltavska-khvilia_xcwi/I-b6W0D7g.jpeg

Відтак, з кожних 100 гривень, які оплачують полтавці, на підприємстві залишаються лише 5 грн 20 копійок, коштом яких відбуваються всі поточні ремонтні роботи та підготовка до опалювального сезону.

«Оскільки ми комунальне підприємство, то в принципі про якісь прибутки мова не йде – ми є безприбутковими. Ми маємо балансувати на грані рентабельності. Це означає, що в нас немає ніякого запасу міцності. Тобто, якщо ми говоримо про встановлення тарифів, то ці тарифи охоплюють умовно лише ті витрати, які ми несемо для надання послуг: генерація теплової енергії, її транспортування та її постачання. А це означає, що коли є якісь недоплати з боку населення, ми відразу йдемо в мінус — у нас немає цієї подушки безпеки, яка б дозволила утримуватись, — зазначає Олександр Циганок.

До слова, в тарифі Полтаватеплоенерго немає механізму, який дав би змогу нараховувати злісним неплатникам штрафи чи пені. Заборонено також під час опалювального сезону відключати споживача від тепломережі. Однак цьогоріч ситуація інакша — якщо не підняти тариф — опалювальний сезон початися не зможе.

poltavska-khvilia_xcwi/PsGMMAD7g.jpeg

Опалювальний сезон під загрозою зриву?

У Полтаві склалась майже унікальна для країни в цілому ситуація, коли теплопостачальне підприємство належить не місту, а області. Адже воно опалює не лише Полтаву, а й ще три райцентри. Така собі ситуація, коли гузенце одне, а стільців два. Здавалося б, підприємство від цього має тільки вигравати, однак не все так просто.

«Для обласної влади ми обласники, але якщо якісь рішення ухвалюють, то їх приймають в сесійній залі, де за Полтаву відповідають менше десятка депутатів. І тільки для цих небагатьох актуальні проблеми — це проблеми Полтаватеплоенерго. Решта депутатів цілком логічно зацікавлені в інших напрямках, в своїх округах. Для Полтави ми чужі, бо ми обласники. Відтак допомогу ми зазвичай не отримуємо ні звідти, ні звідти», — пояснює речник КП.

Улітку цього року Уряд самоусунувся від формування вартості газу та встановлення алгоритму, за яким теплоенерго по всій країні розраховуються за газ. Такий крок був необхідний, щоб повноцінно запрацював ринок газу. Водночас це дало газопостачальникам встановлювати дискримінаційні вимоги. Наприклад, нині теплоенерго мають оплачувати газ для своїх потужностей 100% наперед за середнім показником витрат минулого року.

«З'явилися вимоги до попередньої оплати, яка зараз стоїть надзвичайно гостро і невідомо чим це закінчиться, адже грошей у нас немає , ми як КП, як і раніше, отримуємо від населення кошти за надану послугу фактично через 20 днів після того, як ми почали їх надавати. Тобто, якщо опалювальний сезон почнеться в кінці жовтня, на що нам натякає прогноз погоди, то першу оплату за опалення ми отримаємо аж у грудні. А от газ маємо проплатити вже зараз», — розповідає Олександр Циганок.

За словами речника ПОКП «Полтаватеплоенерго», аби опалювальний сезон не було зірвано підприємству потрібно підвищити тариф на 47%. Інакше різниця у тарифі за вартістю газу буде більшою за 800 млн грн. Ці кошти треба десь узяти.

Утім офіційний Київ категорично проти підіймати тарифи на тепло. Це однозначно спричинить нову хвилю невдоволення серед споживачів. Враховуючи нестабільність нинішнього Парламенту та велику імовірність позачергових виборів до ВРУ вже навесні 2022 року, втрачати політичні бали діюча влада не хоче. А отже гроші треба взяти з державного чи місцевих бюджетів. Натомість Уряд обіцяє вже у 2022 році дати муніципалітетам певні преференції. Ці обіцянки закріплені у відповідному Меморандумі.

poltavska-khvilia_xcwi/o0bDM0DnR.jpeg
Олександр Біленкьий

Важливий момент, усі фінансові преференції у вигляді додаткових акцизів, та податків, які ним гарантовані спрямовані на територіальні громади та не стосуються обласного бюджету. Тобто, гроші отримає Полтава, а от платити по рахунках має область. Але й ті економічні привілеї, які нині обіцяє центральна влада, громади отримають лише в наступному році — говорить голова Полтавської облради Олександр Біленький.

«Що нам запропоновано — збільшення ПДФО на 4-5 відсотки, 13 відсотків акцизу з пального, субвенція "слабким громадам", аби звести "кінці з кінцями", ймовірне зменшення вилучення коштів з громад та відповідна зміна індексу... Це основні моменти. Але, усе з 2022 року. До кінця 2021 року громади повинні відшукати внутрішні резерви. Кабмін переконує — вони у громад є...Повертаємось до преференцій. На жаль, ними скористатися обласний бюджет, у повній мірі, не зможе. ПДФО та акциз будуть спрямовані до ТГ. Залишається субвенція державного бюджету», — уточнив очільник облради.

Щоб «Полтаватеплоенерго беззбитково відпрацювало сезон потрібно підняти тариф на 47%, або дотація на 860 млн грн.

poltavska-khvilia_xcwi/ce9HGADng.jpeg
Олексій Чепурко

6 жовтня на засіданні комісії облради з питань ЖКГ представники області вкотре обговорили патову ситуацію, що склалася. Наразі єдиний вихід для вчасного запуску опалювального сезону без навантаження на полтавців — субвенція з держбюджету. При чому профінансувати також потрібно й теплоенерго Лубен, у яких також бракує коштів для оплати. Заступник голови облради Олексій Чепурко зазначив, що наразі йдуть певні перемовини з Києвом щодо фінансування цих підприємств. Він зазначив, що нині потрібно дочекатися їхніх результатів й лише тоді ухвалювати тарифні рішення.

«На сьогодні є домовленість щодо проведення перемовин по отриманню компенсації для «Полтаватеплоенерго» і «Лубнитеплоенерго». Ми повинні проговорити чіткі цифри, визначити механізм, яким чином держава компенсує цим двом підприємствам різницю, щоб депутатам не довелося приймати рішення про зміну тарифу, – зазначив Олексій Чепурко й додав, що нині в обласному бюджеті немає вільних коштів для самостійного відшкодування різниці, яка виникає через не встановлення економічно обґрунтованих тарифів. – Підприємство надало розрахунки й показало, що різниця, яку необхідно компенсувати, буде 860 млн грн. Зрозуміло, що таких коштів на сьогоднішній день в обласному бюджеті немає, адже фактично видатки з обласного бюджету до кінця 2021 року розписані. Підходи й наполеглива робота Уряду говорять про те, що скоріш за все тарифи не будуть підвищені, і ми знайдемо компенсаційні механізми».

Зменшити тариф удвічі — нездійсненна мрія, чи осяжна реальність?

Найліпший вихід для держави та пересічного споживача — це зменшення тарифів на тепло. Тоді не довелося б ані протести заспокоювати, ані гроші з бюджету перерозподіляти. Зазвичай ми у редакції скептично ставимось до досить маргінальних закликів до зниження тарифів. Адже тариф має бути не низьким, а економічно обґрунтованим (зрозуміло ж, що у збиток працювати підприємство не може). Саме тому в більшості західних країн, громадяни виходять на протести переважно не з вимогою знизити тарифи, а з вимогами підняти зарплати та соціальні виплати.

Однак цього разу маємо кардинально іншу ситуацію. Якщо ми повернемось до структури тарифу на тепло, про яку ми говорили на початку матеріалу, згадаємо: майже 83% у ньому — вартість газу. Тож, напрошується простий висновок — дешевшає газ, меншає платіжка за опалення й гарячу воду. І зробити це можливо. Принаймні у цьому переконаний колишній головний виконавчий директор НАК «Нафтогаз України» Отто Ватерландер.

poltavska-khvilia_xcwi/bwgcGAD7R.jpeg
Отто Ватерландер

За словами екскерівника національного газовидобувника, «Нафтогаз» — чи не єдине підприємство-постачальник соціально важливого ресурсу, яке дозволяє собі націнку понад 700% до собівартості продукту.

«Ще один пункт щодо видобування. Є багато нерозуміння, чи видобуток газу продукує втрати. На мій погляд, "Нафтогаз" стабільно генерує готівку. Видобуток газу коштує нам близько 1 гривні за кубічний метр. Ми продаємо газ по 7 гривень за кубометр українським домогосподарствам і підприємствам ТКЕ», — говорить Ватерландер.

Тут варто зазначити, що бюджетні установи: лікарні, освіта, держустанови отримують газ для опалення навіть не по 7, а, майже по 25 грн за кубометр. Тобто на бюджетній інфраструктурі націнка складає 2500%.

«На мій погляд, не має бути жодних дискусій щодо того, заробляє "Нафтогаз" гроші чи не заробляє. Компанія їх заробляє», — зазначив ексочільник НАК "Навтофгазу".

Можна навіть не згадувати улюблене гасло популістів, яке все ж таки зафіксоване у Конституції: Надра належать народу. Треба бути реалістами — по собівартості газ нам ніхто не віддасть. Але в наших реаліях НАК «Нафтогаз» цілком міг би мати 100% рентабельності з населення (а 100% для них — це 2 грн/м3 для нас із вами) плюс транспортування.

Навіть, якщо залишити транспортування на нинішньому рівні, то 2 гривні вартість газу, плюс 2 гривні транспортування - 4 гривні. А зараз - 7,99 грн. Тобто теплоенерго, яке нині купує газ майже по 10 грн (7,44 за газ плюс 1,8 за транспортування), могло б оплачувати Нафтогазу вдвічі менше. Це означає, що платіжка за тепло для українців могла б знизитись майже вполовину.

Віталій Улибін

Ще з рубрики: "Соціум"

Останні публікації

Обговорення

Написати коментар