«Треба руйнувати, місто має розвиватися» — як у Полтаві «цінують» історичну спадщину

Власник історичної будівлі в Полтаві на Гоголя, 7 захотів її знести та побудувати житловий комплекс, а влада не бачить для цього перешкод.

У попередньому матеріалі ми писали про єврейський квартал на вулиці Гоголя. Тепер, у світлі останніх подій, прийшов час звернути увагу на протилежний бік вулиці, з яким нещодавно сталася «вразлива негода».

Як стало відомо, Мамай підтримав будівництво багатоповерхівки замість історичної будівлі.

Полтавці ж не раз уже бачили наслідки такої «якісної» перебудови центру. Не складно уявити, як може виглядати цей коштовний клаптик землі у центрі після оновлення. Сусідні будинки підкажуть.

Чи будинок з еркерами. Почитати про них можна в нашому матеріалі про радянське минуле Полтави.

Але питання не в тому, що може з'явитися на Гоголя 7, а які власне підстави знищувати цінну старовинну архітектуру, а от російську символіку та пам'ятники не чіпати?

Хащі та гадюшники

Секретар міської ради Андрій Карпов з приводу ситуації висловився так:

«Місто має розвиватися, треба будувати. Ну що ви зберігаєте ці гадючники й хащі?».

Чи бачив пан Карпов, під чим він підписується?

Бо тоді можна «Кадетський корпус» та «Будинок Полтавського дворянського зібрання» знести, бо їх стан далеко не задовільний.

Тепер власне про будинок на Гоголя, 7

Ззовні ознак аварійності будівля не має. Висновків про аварійний стан власник теж не надавав.

Можливо, хащі та руйнацію помітно з іншого боку будівлі? Адже особняк має велику площу вглиб кварталу — 1054 кв. м. З двору видно прибудинкові території Гоголя, 7, 3, 5 і вони не в аварійному стані.

То де ж шукати хащі?

Вони все ж є. На розі Гоголя та Пилипа Орлика, як розповідає ГО «Збережемо Полтаву» одноповерхові класицистичні будинки середини XIX століття, що оточують будинок Бахмутського, приречені на демонтаж. На їх місці планують зводити нові багатоповерхівки.

Цікаво, що хащі утворились і зберігаються там саме через те, що ці землі забудовникам передала міська рада (думки громади звісно не питала). Будувати одразу чомусь як зазвичай не поспішають, починають десь через 10 років після отримання землі. Адже коли будинок розсипався, іншого шляху, крім як знести його залишки — немає. Тож дивно нарікати на хащі, які міська влада сама породжує.

Полтавські ЗМІ розслідували зв’язки підприємців власників цього кварталу та полтавських політиків, зокрема цим займалася Полтавщина.

Полтавські підприємці Андрій Соколов та Віктор Кісельов володіють першими двома будинками на розі: Гоголя, 1-а та Пилипа Орлика, 17. Обидвоє підприємці, забудовники.

А от з Володимиром Хоменком дуже цікава історія.

Володимир Хоменко був депутатом Полтавської міськради 6-го скликання, Полтавщина характеризує його діяльність як «тісна співпраця з Мамаєм».

Володимир Хоменко пов'язаний з компанією «СМНК», багатоповерхівки якої можна побачити довкола «Будинку Бахмутського».

7 травня 2021 року стартували торги продажу частини власності на «Будинок Бахмутського». Для цієї угоди створили «фірму-метелик» (одноденки) ТОВ «Маврітан», директором якого є Володимир Хоменко. Фірма зареєстрована лише 15 березня 2021 року й одразу через два дні уже отримала у власність сусідній будинок на Пилипа Орлика, 15-а. Отже, можемо припустити, що фірма створювалася спеціально, щоб заволодіти ділянкою, цією і сусідньою.

Меценат Віктор Бажан, хоч і програв аукціон, проте правовим шляхом став співвласником «Будинку Бахмутського», тим самим урятувавши пам’ятку від знищення.

Не пам’ятка архітектури

Прибутковий будинок на Гоголя, 7 не включений до реєстру пам’яток, це правда. Лише невелика частина історичних будівель у Полтаві внесені до цього списку. Але багато зі столітніх кам'яниць, які ніяк не охороняються – це першокласна архітектура у першокласному стані.

ГО «Збережемо Полтаву» характеризує стиль будинку на Гоголя, 7, як цегляну історичну еклектику XIX-XX століть. Він та його сусід на Гоголя 3 збереглися після Другої світової війни майже неушкодженими, коли майже весь історичний центр Полтави лежав у руїнах.

По дощечках і цеглинкам відбудували місто вірні своїй професії архітектори, тому що цінували й хотіли, щоб древнє поселення зберегло історію.

У сьогоденні ж влада демонструє, що дуже далека від своїх «попередників», у розумінні цінності історії.

Крім того, будинок на Гоголя 7 встиг обрости історією і в новітній час. З 2008 року в ньому розміщувався Полтавський факультет Київського національного університету культури й мистецтв. З вулиці на хіднику навіть збереглася невелика Алея зірок.

У 2018 році цю будівлю викупило ТОВ «Фінансово-промислова компанія „Єдінство”».

22 листопада 2022 на архітектурній комісії від представника компанії ми довідалися, що власник задумав перебудувати свою нерухомість, знести історичний будинок, а на його місці побудувати новий. Мовляв, стіни будівлі покрилися тріщинами й дуже дорого опалювати стало.

Остаточно переконати комісію мав той факт, що будинок не пам'ятка архітектури, тому є законні підстави на демонтаж.

Переконувати довго не довелося, представник навіть не надавав ніяких експертних висновків, а лише висловив свою думку, до якої комісія, депутати та мер поставились позитивно.

ГО «Збережемо Полтаву» розповіли, що навіть не маючи облікової картки й формального охоронного статусу, цей будинок є об’єктом культурної спадщини, який потребує збереження, бо знаходиться в історичному ареалі й комплексній охоронній зоні, яка визначена історико-архітектурним опорним планом міста.

Чи оберігає статус архітектурної пам'ятки від знесення?

Формально так, на практиці – ні. Від навмисного підпалу, щоб «звільнити» ділянку, не убезпечена ніяка пам'ятка архітектури.

Едуард Волков на засіданні архітектурної комісії прокоментував, що не хотів би щоб «там щось згоріло».

Нагадаємо, що в історичній частині міста вже згоріла дотла пам'ятка архітектури «Музичні класи Феофанії Базилевич». Нині на її місці репліка із зовсім іншими пропорціями.

Горіли «Будинок Бахмутського» та «Будинок Полтавського дворянського зібрання», але на зло «мафії» вижили.

На розі вулиць Гоголя і Пилипа Орлика, наприклад, цілих шість пам'яток архітектури!

З парної частини вулиці охоронний статус мають три будівлі колишньої єврейської громади. Про них ми писали в попередньому матеріалі.

Серед будинків із непарного боку Гоголя охоронний статус мають «Особняк Дарагана» на Гоголя, 3, який збудований одночасно з будинком на Гоголя, 7, а ще «Будинок Лук’яновича» на Гоголя, 9.

І остання пам'ятка, це багатостраждальний «Будинок Бахмутського» — ласий шматок, оазис, що вижив.

Навколо нього взагалі забагато подій відбувається: він фігурує в махінаціях, туди хтось вдирається або взагалі спалахує.

І кожного разу виживає. Не завдяки своєму статусу, а лише завдяки зусиллям небайдужих полтавців.

Простір навколо нього весь час стискається. Реалізовані й заплановані проєкти сильно врізаються у межі його прибудинкової території, від цього і стіни тріскаються, хоча статус будинку мав би захищати від таких сценаріїв.

Позаду, як валізи без ручок, багатоповерхівки від компанії «СМНК», а через дорогу, на Пилипа Орлика, 14 ще одна скандальна висотка від тієї ж «СМНК».

Якщо будівництво на Гоголя, 7 погодять, постраждає не лише «Будинок Бахмутського», а й інші прилеглі будинки, зважаючи на щільність кварталу.

Коли чекати опитування від Мамая?

Від Мамая не варто чекати опитувань.

Одного разу міський голова провів опитування, чи варто ставити ялинку зимою 2022-2023 і дуже здивувався, бо виявилося, що полтавці не хочуть ялинки. Але опісля опитування очільник громади розповів, що, мабуть, не так сформулював питання для голосування і тепер треба нове опитування.

Тож опитування було лиш показухою, й інфопривід з ялинкою був показухою. Тому можемо припустити, що думку громади з приводу навмисного руйнування історичного будинку ніхто не слухатиме чи й не питатиме.

«Історія це в нас Біла Альтанка, Пам'ятник Слави, пам'ятник Пєтру I, пам'ятник Кєліну. Це історія, а ті всі будинки віджили свій вік. Тому я ставлюся позитивно до знесення», — говорить Мамай.

Нічого поганого мер міста не бачить у знищенні цінної архітектури.

Може так статися, що полтавці згодом ходитимуть повз чергову громіздку висотку без архітектурних ознак, опускатимуть очі, залишатимуть гроші у закладах, які відкриються у її стінах і розумітимуть, що знаходяться за бортом обговорень усіх змін у місті.