Вечір сиру та вина: як відпочиває полтавський бомонд. ФОТОРЕПОРТАЖ

27 січня у полтавській філармонії відбувся музичний вечір сиру та вина. Місцеві активісти, чиновники, підприємці та митці зустрілися, щоб послухати класичну музику та обговорити культурний розвиток Полтави за келихом білого напівсолодкого.

Перед філармонією багато припаркованих машин. Біля входу поступово збирається люд: хтось заходить всередину, деякі залишаються побесідувати на вулиці до початку вечора. У самій філармонії чимала черга до гардеробної. Усе тому, що куртки, пальта і шуби приймає лише одна працівниця.

Гостей зустрічає виставка картин Олексія Соболевського, графіка, який працює в унікальній техніці естампа — відбитка з певної форми-матриці (в Україні все менше й менше митців вдаються до неї через складність і тривалість цього процесу).

Поруч також можна побачити роботи полтавця Дениса Зозулі — гравюри, виконані в техніці офорт: графічна естампна техніка глибокого друку: металева пластина полірується, наноситься кислотно-опорний лак, потім по цьому лаку видряпується зображення. На зображеннях здебільшого тварини, пейзажі та сюрреалістичні образи.

Гості поступово заповнюють хол філармонії. Джентльмени в костюмах цілують руки дамам в елегантних сукнях. Охайно вбрані офіціанти вишикувалися за барною стійкою.

Нарешті, лунає голос ведучого вечора:

«Пані та панове, всіх запрошуємо до концертної зали».

Зала заповнена, о 18:14 світло гасне, на сцені з'являється ведучий.

Музика для розігріву

Концерт розпочинається оголошенням організаторів вечора та мети заходу:

«Це вечір музики та мистецтва, покликаний об’єднати бізнес, громадські ініціативи задля подальшого розвитку культурної сфери Полтави».

27 січня — день пам'яті жертв Голокосту, тому ведучий просить вшанувати загиблих хвилиною мовчання.

Після цього під оплески на сцені з'являється камерний оркестр імені Дмитра Ахшарумова. Музичний вечір сиру та вина відкривають тринадцятою серенадою Моцарта. Оркестр зачаровує звучанням скрипок у поєднанні з барабанами. Публіка захоплено сприймає віртуозну гру музикантів, дехто дістає телефони, щоб зняти відео. Після виконання кількох класичних хітів, оркестр проводять зі сцени тривалими оплесками.

На запрошення ведучого перед залом постає особливий гість вечора — австрієць українського походження, підприємець-новатор Томас Бруннер. Він розповів про те, як за допомогою музики можна стимулювати розвиток не лише культурної сфери міста, а й туристичної та економічної.

«На жаль, в Україні не всі філармонії так гарно відреставровані, як ваша, тому вам дуже пощастило. У вас прекрасний оркестр. Я просто хочу поділитися своїм досвідом, який може стати вам у пригоді. І сподіваюся, ми ще побачимося восени на фестивалі "Австрійська осінь", коли привеземо до Полтави артистів із-за кордону», — сказав Томас Бруннер.

На сцену знову виходить оркестр, цього разу інструментальне звучання доповнює солістка Лариса Борисенко, та гітарист Олег Павленко.

Світська атмосфера

Музична частина вечора добігла до кінця, публіка переміщається у хол філармонії. На двох довгих столах, задекорованих у біло-червоних кольорах, акуратно розставлені бокали з білим та червоним вином різних сортів, тарелі з сирними нарізками, живі квіти.

У холі стає дуже шумно, на фоні чути легку музику та стукіт підборів. Гості починають підходити до столів, поступово утворюється тиснява, пройти від столу до барної стійки стає все важче. У повітрі чітко відчувається стійкий запах солодких жіночих парфумів.

«Як на базарі», — жартівливо констатує юнак у синій сорочці.

Поруч жінки вітаються поцілунками в щоки як у гламурних фільмах. Хтось обговорює картини, а хтось - охорону в школах. Люди навкруги активно спілкуються, сміються, фотографуються.

«Сто фоток і хто зна шо», — розчаровано говорить жінка у білій сукні своєму супутнику.

Ведучий запрошує до спілкування з Томасом, жартує і підтримує атмосферу.

«А є вино?» — запитує Томас Бруннер ведучого.

«Томас, ви не повірите — тут скрізь вино!».

Добре, що філармонія у Полтаві здатна організувати подію такого рівня і заробляти таким чином гроші. І можливо з часом, публіка на подібних заходах ставатиме все різноманітнішою, а "високе" мистецтво доступнішим для звичайних полтавців.

Раніше «Полтавська хвиля» розповідала, як актори Народного театру «На Павленках» розповідали у своїй комедії як повернути чоловіка.